Ухвала суду № 64627049, 09.02.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4151/16-а

УХВАЛА

09 лютого 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого Баряка А.С.,

за участі секретаря Шмирової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судових засідань № 3 Вінницького міського суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1, звернулася до суду із заявою про прийняття додаткової постанови по адміністративній справі № 127/4151/16-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, зазначивши, що позивач просила в своїй позовній заяві визнати протиправною відмову відповідача щодо поновлення з 07.10.2009 року виплати позивачу пенсії за віком та зобовязати відповідача прийняти рішення про поновлення пенсії позивачу, починаючи з 07.10.2009 року, на її особистий поточний рахунок № 26258501340646 у ТВБВ 10001/0184 філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк»,з урахуванням усіх перерахунків, індексацій, доплат та щорічних разових грошових допомог як учаснику Вітчизняної війни та вдові померлого інваліда Великої Вітчизняної війни, яка не одружилась вдруге, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 10 п. 2, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Суд позов задовольнив повністю. Проте відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання рішення суду, мотивуючи це різними причинами, зокрема необхідністю надання посвідчення «Член сімї (дружина) померлого інваліда війни» та не зрозумілістю постанови суду, в результаті чого було подано до суду заяви про розяснення рішення суду та здійснено звернення до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради через Управління соціального захисту населення (Правобережне) про видачу зазначеного посвідчення. Проте, Департамент соціальної політики Вінницької міської ради відмовив та порекомендував звернутись до суду. Заявник вважає, що така відмова суперечить чинному законодавству України. Тому, заявник вважає, що для встановлення більш чіткого способу виконання судового рішення по даній справі відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 168 КАС України необхідно прийняти додаткову постанову та просить суд наступне:

- Прийняти додаткову постанову у адміністративній справі №127/4151/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці, якою залучити Департамент соціальної політики Вінницької міської ради (код СДРПОУ 38782790, адреса:21050, м. Вінниця, вул. Соборна, № 50) в якості другого відповідача у справі.

- Зобовязати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради встановити ОСОБА_1 статус члена сімї загиблого (померлого) ветерана війни (вдова померлого інваліда війни ст.10, п.2) та видати їй відповідне посвідчення.

- Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці провести донарахування, починаючи з 07.10.2009 року, належного ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 25 процентів від суми середньорічного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, передбачених п.2 ст. 10, ч. З, ч. 4, ч. 5 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

- Встановити Управлінню Пенсійного фонду України в місті Вінниці строк у десять днів з дня набрання додатковою постановою законної сили для подання звіту до суду про виконання постанови.

- Попередити Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про можливість застосування до нього заходів, передбачених частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заявник та представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, проте представник заявника звернувся до суду з клопотання про розгляд заяви без його участі, заявлені вимоги підтримує.

Представник відповідача по справі в судове засідання не зявився, хоча про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, проте звернувся до суду з запереченням, в якому зазначив, що доводи, викладені заявником у заяві є безпідставними та необгрунтованими, оскільки судом ухвалено було рішення щодо усіх вимог позивача, а тому відсутні жодні підстави для винесення додаткового судового рішення. Просив у задоволенні заяви відмовити.

За даних обставин, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 168 КАС України, суд не вбачає перешкод в розгляді даної заяви.

Суд вивчивши заяву, взявши до уваги позицію представника заявника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи № 127/4151/16-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, встановив наступне:

Предметом позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії були наступні позовні вимоги, а саме: визнати протиправною відмову Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо поновлення з 07.10.2009 року виплати громадянці України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: 4953072, Ізраїль, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсії за віком та зобовязати Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці прийняти рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1, починаючи з 07.10.2009 року, на її особистий поточний рахунок № 26258501340646 у ТВБВ 10001/0184 філії Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», з урахуванням усіх перерахунків, індексацій, доплат та щорічних разових грошових допомог як учаснику Вітчизняної війни та вдові померлого інваліда Великої Вітчизняної війни, яка не одружилась вдруге, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 10 п. 2, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». (а.с. 63).

За результатом розгляду згаданої вище справи № 127/4151/16-а, Вінницький міський суд Вінницької області в порядку скороченого провадження прийняв постанову, яка набрала законної сили, про задоволення позову. Даною постановою суд визнав протиправною відмову Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо поновлення з 07.10.2009 року виплат громадянці України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: 4953072, Ізраїль, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсії за віком та зобовязав Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці прийняти рішення про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1, починаючи з 07.10.2009 року, з урахуванням усіх перерахунків, індексацій, доплат та щорічних разових грошових допомог як учаснику Вітчизняної війни, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 2 ст. 10, ч. 3, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», а також суд стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці 1102 грн. 40 коп. витрат, за сплату судового збору. (а.с. 87, 88).

В послідуючому, в ухвалі суду від 01.11.2016 року (а.с. 133, 134) та в ухвалі суду від 29.12.2016 року (а.с. 153, 154), результаті розгляду заяв про розяснення рішення суду, судом було зазначено, що задовольняючи позовні вимоги, суд повністю врахував позовні вимоги позивача, повністю врахував та зазначив в повному обсязі норми матеріального права, на які посилався позивач як на правову підставу свого позову, а саме: ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 2 ст. 10, ч. 3, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», що повністю знайшло своє відображення в прийнятій судом постанові, зокрема, в резолютивній її частині, при цьому, відновлюючи порушене відповідне право позивача з застосуванням та з посиланням на зазначені вище норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» - суд виходив із того, що дані норми згаданого Закону поширюють свою дію на позивача, як на дружину померлого інваліда Великої Вітчизняної війни, яка не одружилася вдруге, що чітко передбачено п. 2 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», яка була застосована судом. При цьому суд звернув увагу на те, що застосування судом в прийнятій постанові норми п. 2 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та зобовязання відповідача відновити порушене право позивача з врахуванням п. 2 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» - виключає необхідність прописувати в змісті резолютивної частини постанови текст такої норми, а саме те, що чинність цього Закону (в тому числі ч. 3, ч. 5 ст. 15, на які посилався позивач як на підставу свого позову і які задоволені судом) поширюється на позивача, як на дружину померлого інваліда Великої Вітчизняної війни, яка не одружилася вдруге.

Таким чином, суд встановив, що в результаті розгляду справи № 127/4151/16-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, суд ухвалив рішення щодо всіх позовних вимог, заявлених позивачем, при цьому, вирішивши питання про право чітко визначив спосіб виконання судового рішення, а також вирішив питання про судові витрати.

Норма ч. 1 ст. 168 КАС чітко та вичерпно зазначає підстави ухвалення додаткового рішення, вказуючи: суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що зміст даної заяви представника заявника ОСОБА_2 про прийняття додаткової постанови, разом із доданими до неї документами, містить ознаки окремого адміністративного позову з чітким визначенням процесуального статусу осіб, що не брали участі в розгляді відповідної справи, та вказує на наявність абсолютно інших спірних правовідносин, вирішення яких, за умови реалізації особою своїх процесуальних прав, може бути предметом окремого судового розгляду.

За даних обставин, враховуючи, що вимоги по даній заяві не охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 168 КАС України, з огляду на те, що ухваливши рішення за результатами розгляду відповідної справи № 127/4151/16-а, суд ухвалив рішення щодо всіх позовних вимог, заявлених позивачем, при цьому, вирішивши питання про право чітко визначив спосіб виконання судового рішення, а також вирішив питання про судові витрати, в силу чого суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає, а відтак в ухваленні додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158, 159, 160, 168 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, в ухваленні додаткового рішення по справі № 127/4151/16-а за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя