Ухвала суду № 64626119, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/3578/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.10.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції 3-го батальону 2-ї роти Управління патрульної поліції у м.Миколаєві старшого лейтенанта поліції Щербак Євгена Валерійовича, в подальшому протокольною ухвалою суду відповідача по справі було замінено на Департамент патрульної поліції Національної поліції України та просив визнати протиправними дії інспектора щодо складання постанови та скасувати постанову серії ПС2 №558968 від 10.07.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.10.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Постанову серії ПС2 № 558968 від 10.07.2016р. винесену у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. скасовано. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 10.07.2016 року позивач керував транспортним засобом в населеному пункті позначеному знаком 5.45 та здійснив обгін ближче ніж 50 м перед пішохідним переходом, чим порушив п. п. 14.6.В ПДР України, інспектором роти 2 батальйону 3 УПП в м. Миколаєві старшим лейтенантом поліції Щербак Євгеном Валерійовичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №558968, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Скасовуючи постанову серії ПС2 №558968про притягнення до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції зазначав, що позивачем не було порушено п. п. 14.6.В ПДР України.

Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначені в ЗУ «Про дорожній рух».

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху України обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху. Пункт 14.6. Правил дорожнього руху дає вичерпний перелік випадків, коли обгін заборонено, зокрема: п. в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.

Згідно з п .п. 11.1 ПДР України, кількість смуг на проїзній частині для руху не рейкових ТЗ визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками, а за їх відсутності самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів та безпечних інтервалів між ними.

Згідно ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП. орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене при винесені постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як вбачається з відеозапису з нагрудного відеореєстратора патрульного та пояснень позивача, останній рухався по вул. 295-ї Стрілецької Дивізії в бік Жовтневого проспекту, під'їжджаючи до вул.Льотчиків з зупинки громадського транспорту виїхав патрульний автомобіль, що призвело до аварійної ситуації, після чого позивач був вимушений взяти трохи ліворуч, зрівнявшись з патрульним автомобілем та переїхавши пішохідний перехід поїхав далі.

Після чого на вимогу інспектора патрульної поліції було зупинено автомобіль позивача та складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адмінстративної відповідальності, а саме зазначено, що позивач здійснив обгін ближче ніж 50 м перед пішохідним переходом, чим порушив п. п. 14.6.В ПДР України.

Згідно з відповіддю КП "ЕЛУ автодоріг" від 17.10.2016 року наданої до суду першої інстанції ширина проїзної частини від вул. 295-ї Стрілецької Дивізії до залізничної колії становить 7,0 м.

Також з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудного відеореєстратора патрульного вбачається, що дорожня розмітка по вул. 295 Стрілецької дивізії в м. Миколаєві відсутня. Крім того, коли машина патрульної поліції почала рух, то через декілька секунд вона зрівнялась на дорозі з вантажною машиною, що стояла зліва на проїзній частині та машиною, яка в цей час також проїжджала в зустрічному напрямку.

Дослідивши наявні в матеріалах докази судова колегія суду апеляційної інстанції погоджуєжться з висновком суду, що фактично ширина проїзної частини у місці правопорушення дає можливість проїзду чотирьох транспортних засобів одночасно, по два в кожному напрямку, а тому доводи апелянта, що позивач здійснив обгін ближче ніж 50 м перед пішохідним переходом, чим порушив п. п. 14.6.В ПДР України є недоведеними.

Виходячи з викладеного з урахуванням наявної в матеріалах справи відповіді КП "ЕЛУ автодоріг" від 17.10.2016 року, відсутністю дорожньої розмітки, можливістю одночасного проїзду чотирьох машин на дорозі та наданим представником апелянта записом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявністьправових підстав для скасування постанови серії ПС2 №558968 від 10.07.2016 року по справі про адміністративне правопорушення.

З огляду викладене постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25.10.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик