Ухвала суду № 64626033, 06.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

6 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2016 року у справі за її позовом до Полтавського окружного адміністративного суду про стягнення невиплаченої заробітної плати,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 жовтня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_4 подала заяву про її перегляд Верховним Судом України. Як видно зі змісту заяви та характеру її вимог, заявник посилається на неоднакове застосування норм матеріального права, що регулюють відносини щодо ненарахування та невиплати заробітної плата працівникам апарату суду в розмірі, встановленого статтею 144 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІІ) у редакції Закону від

14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а з 29 березня по 9 вересня 2015 року - статтею 147 Закону № 2453-VІ у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VІІІ). У контексті заявленої позиції заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 3 березня 2016 року (справа № К/800/46942/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як на приклад неоднакового правозастосування спірних норм права у заяві робиться посилання на постанову Вищого адміністративного суду України від

3 березня 2016 року (справа № К/800/46942/15). Проте це рішення Верховний Суд України постановою від 20 вересня 2016 року (справа № 21-388а14) скасував, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року залишив в силі.

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2016 року у цій справі.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Полтавського окружного адміністративного суду про стягнення невиплаченої заробітної плати для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від

25 жовтня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко