Рішення № 6462593, 08.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/55 08.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратібор - Техно"

Про стягнення 162 830,85 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники: від позивача Ушаков О.В.- дов. № 80Ф від 06.06.08 року

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратібор - Техно" (надалі відповідач) про стягнення 162 830,85 грн. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду, відповідно до якого Позивач прийняв на себе зобовязання поставити обладнання згідно специфікації та виконати роботи по монтажу зенітних ліхтарів та монтажу пневматичних приводів димовиведення на зенітних ліхтарях на обєкті «Торговельний комплекс за адресою: м. Чернівці, вул. Галицький шлях, 11», а відповідач мав прийняти поставлене обладнання, виконані роботи та оплатити їх. Проте відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі, в звязку з чим повинен сплати борг позивачу.

Ухвалою від 18.06.09 було порушено провадження у справі № 13/55, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 02.07.09.

У судовому засіданні 02.07.09 оголошувалась перерва за клопотанням представника відповідача до 08.07.09 для надання представнику відповідача можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати відзив на позовну заяву.

У судове засідання призначене на 08.07.09 представник відповідача не зявився проте 08.07.09 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через відрядження представника відповідача та про здійснення технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог абз.7 ст.81-1 ГПК України.

З доданих до клопотання документів вбачається, що представник відповідача Лев Р.В. направлений у відрядження товариством "Круті береги", яке не учасником даного судового процесу.

Коло осіб, які мають право представляти товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" відповідно до ст.28 ГПК України не обмежується особою гр.Лева Р.В., а тому клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Господарський суд задовольнив клопотання представника відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу відповідно до приписів частини сьомої ст.81-1 ГПК України, однак з технічних причин фіксація не відбулась, про що складений відповідний акт, який долучений до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача господарський суд вважає вищезазначене клопотання представника відповідача таким що підлягає відхиленню.

08.07.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача судового процесу ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України.

Крім цього, представникам учасників судового процесу у судовому засіданні розяснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд ВСТАНОВИВ: 24.09.08 між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 158/4-08, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач зобовязується поставити обладнання згідно специфікації та виконати роботи по монтажу зенітних ліхтарів та монтажу пневматичних приводів димовиведення на зенітних ліхтарях на обєкті «Торговельний комплекс за адресою: м. Чернівці, вул. Галицький шлях, 11». При цьому Відповідач зобовязався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором. Відповідно до п.2.1. вартість обладнання (додаток 1 до договору) складає 334837, 92 грн., згідно з п. 2.2. вартість робіт з монтажу обладнання (додаток 1 до договору) складає 59781,60 грн., таким чином загальна вартість договору складає 394619,52 грн.

Згідно з п.2.8. цього Договору ціна обладнання визначена з урахуванням курсу НБУ Гривні відносно Євро, що на час підписання цього договору, дорівнює 7, 09 грн. за один євро. Та встановлено що в разі зміни курсу Гривні відносно Євро більше ніж на 3% на час виконання платежів за цим договором - кінцева ціна обладнання пропорційно змінюється.

Таким чином загальна вартість поставленого обладнання та виконаних робіт за договором № 158/4-08 від 24.09.08 складає 412660,08 грн.

Відповідно до п. 2.5. договору замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 80% від загальної вартості обладнання пяти робочих днів з моменту підписання договору, що складає 267870,34грн., решту суми за обладнання відповідно до п. 2.6. договору відповідач мав сплатити протягом пяти робочих днів після доставки обладнання на будівельний майданчик відповідача.

Також, згідно з п. 2.7. договору розрахунок за виконанні монтажні роботи відповідач здійснює протягом десяти робочих днів з дня підписання актів прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив обладнання та виконав монтажні роботи, а відповідач прийняв обладнання та виконані монтажні роботи на загальну суму 412660,08 грн., що підтверджується Актом № 1 прийому-передачі виконаних робіт від 12.01.09 та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року. Всупереч вимогам договору відповідач за обладнання та виконані монтажні роботи сплатив лише частково в сумі 267870,34 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати за договором становить 144789,74 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлене обладнання та виконані монтажні роботи в розмірі 144789,74 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України, просить господарський суд стягнути втрати від інфляції в сумі 5501,99 грн. та три проценти річних в сумі 1535,10 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 1535,10 грн. та втрати від інфляції в сумі 5501,99 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач на підставі п. 5.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, яка за обґрунтованим розрахунками позивача становить 11004,02 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобовязань в сумі 11004,02 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 1628,31 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Докази понесення позивачем зазначених витрат наявні у справі.

Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 1628,31 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст., 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратібор - Техно" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12 р/р 26000188548601 в філії ЦРУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в м. Києві МФО 300937 код ЄДРПОУ 33975852), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" (03150, м. Київ, вул. Ямська, 72, р/р26008109420101 в ЗАТ «Сведбанк-Інвест»м. Київ, МФО 320650, код ЄДРПОУ 3285443) 144789 (сто сорок чотири тисячі сімсот вісімдесят девять) грн. 74 коп. основного боргу, 5501 (пять тисяч пятсот одна) грн. 99 коп. - збитків від інфляції, 1535 (одна тисяча пятсот тридцять пять) грн. 10 коп. 3% річних, 11004 (одинадцять тисяч чотири) грн.02 коп. - пені, 1628 (одна тисяча шістсот двадцять вісім) грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.Д. Курдельчук