Рішення № 64624968, 08.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 752/12758/15-ц Головуючий у І інстанції - Шумко А.В.

Провадження № 22-ц/796/415/2017 Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - СокуренкоНаталії Вікторівни на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання виплатити кошти,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про зобов'язання виплатити кошти, мотивуючи тим, він відкрив в ПАТ КБ «ПриватБанк» підприємницький рахунок НОМЕР_1. Залишок на підприємницькому рахунку НОМЕР_1 складає 2622,17 грн. Крім того, ним відкрито в ПАТ КБ «ПриватБанк» картковий рахунок фізичної особи НОМЕР_2, залишок на якому складає 3428,17 грн. Постановою виконавчої служби від 09.07.2014 року на зазначені рахунки було накладено арешт в сумі 2622,17 грн. Постановою виконавчої служби від 16.07.2014 року арешт коштів в сумі 2622,17 грн. на його рахунках було скасовано, що встановлено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року. Проте ПАТ КБ «ПриватБанк» письмові звернення про повернення коштів із вказаних рахунків ігнорує. У зв'язку з зазначеним позивач просив зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» видати йому кошти в сумі 3 428,17 грн. з карткового рахунку НОМЕР_2 та видати йому кошти в сумі 2 622,17 грн. з його підприємницького рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року позов задоволено. Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» видати ОСОБА_3 кошти із карткового рахунку НОМЕР_2 в сумі 3 428 грн. 17 коп. та кошти з підприємницького рахунку НОМЕР_1 в сумі 2 622 грн. 17 коп. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначив, що позовні вимоги про зобов'язання виплатити кошти з підприємницького рахунку НОМЕР_1 підлягають розгляду господарським судом, оскільки виникли на підставі договору, укладеного між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем. Щодо позовних вимог про зобов'язання виплатити кошти з карткового рахунку НОМЕР_2, то апелянт посилається на ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», згідно з якою зняття арешту з коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Однак, на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» постанова державного виконавця про скасування арешту не надходила, а тому відповідачем не було порушено права позивача.

Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

На підставі ст.. 305 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися, оскільки вони належно повідомлені про час та місце розгляду справи, а їх явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем відкрито в ПАТ КБ «ПриватБанк» підприємницький рахунок НОМЕР_1, залишок коштів на якому згідно з довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 22.06.2015 року складає 2 622,17 грн.

Також позивачем відкрито в ПАТ КБ «ПриватБанк» картковий рахунок фізичної особи НОМЕР_2, залишок коштів на якому згідно з довідоками ПАТ КБ «Приватбанк» від 17.06.2015 року та від 07.09.2015 року складає 3 428,17 грн.

Постановою державного виконавця ВДВС Радивілівського РУЮ Рівненської області від 09.07.2014 року на належні йому зазначені рахунки було накладено арешт в сумі 2 622,17 грн. у зв'язку із недоїмкою зі сплати єдиного внеску та застосуванням штрафних санкцій.

Постановою державного виконавця ВДВС Радивілівського РУЮ Рівненської області ВП №42517959 від 16.07.2014 року було припинено чинність арешту боржника ОСОБА_3 Дані обставини зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015 року (справа №826/77/15).

Згідно відповіді Радівілівського відділення Дубенської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області на запит позивача №3 від 15.10.2015 року заборгованість по платежах до бюджету по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 станом на 15.10.2015 року відсутня.

Позивачем 18.07.2014 року, 07.08.2014 року, 31.12.2014 року подавалися заяви відповідачу про розблокування зазначених рахунків та повернення суми банківських вкладів. Проте вказані заяви залишені без відповіді та задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги в повному об'ємі , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки арешт із рахунків державною виконавчою службою було знято, то банк зобов'язаний повернути кошти позивачу.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем у ПАТ КБ «Приватбанк» було відкрито підприємницький рахунок НОМЕР_1 для ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 повинен звертатися до господарського суду як суб'єкт підприємницької діяльності за захистом свого порушеного права щодо підприємницького рахунку.

Відповідно до ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки за своїм суб'єктним складом справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, то справа в частині зобов'язання повернути кошти із підприємницького рахунку повинна бути закрита.

Щодо зобов'язання банку повернути кошти із карткового рахунку фізичної особи НОМЕР_2 , то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також в разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця було накладено арешт на банківський рахунок позивача, однак, постановою Державного виконавця ВДВС Радивилівського районного управління юстиції ВП № 42517959 від 16.07.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу виконавчий документ повернуто стягувачу та припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_3 та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.( а.с.5).

За таких обставин колегія суддів вважає, що кошти з карткового рахунка позивача повинні бути йому повернуті, оскільки підстав для їх утримання у банку немає.

Посилання апелянта на ту обставину, що до банку не надійшла постанова державного виконавця, а тому банк не мав підстав для скасування арешту і відповідно не порушив права клієнта, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на час розгляду справи судом встановлено, що арешт банківського рахунку скасовано, а тому суд не має підстав для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог, хоча в разі неотримання банком постанови державної виконавчої служби підстав вважати, що банк порушив права клієнта дійсно немає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в зазначеній частині постановив законне та обґрунтоване рішення, яке повинно бути залишене без змін.

Керуючись ст..ст. 205, 303, 307, 308 , 315-316 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни задовольнити частково.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27.05.2016 року в частині зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» видати ОСОБА_3 кошти із підприємницького рахунку № НОМЕР_3 в сумі 2 622 грн 17 коп скасувати, провадження по справі в цій частині закрити.

В решті заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 27.05.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді :