Ухвала суду № 64624247, 02.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/23269/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Венгрин О.О.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

02 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю: секретаря судового засідання:Мирошниченко С.О.,

позивача: ОСОБА_3

представника позивача: ОСОБА_4

представника відповідача: Лірника Івана Івановича

третьої особи: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання дій незаконними щодо прийняття пункту 31 додатку №4 рішення 1693 від 11.04.2014р., визнання дій незаконними щодо прийняття п. 19 додатку №3 рішення 1871 від 31.10.2014 р., скасування п. 19 додатку №3 рішення 1871 від 31.10.2014 р.,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Вінницької міської ради, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання дій незаконними щодо прийняття пункту 31 додатку №4 рішення 1693 від 11.04.2014 року, визнання дій незаконними щодо прийняття п. 19 додатку №3 рішення 1871 від 31.10.2014 року, скасування п.19 додатку №3 рішення 1871 від 31.10.2014 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2016 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статі 157 КАС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні позивач, його представник та третя особа ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задовлення, а ухвалу суду першої інстанції--без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом позову в даній справі є визнання незаконними дій Вінницької міської ради щодо прийняття пункту 31 додатку №4 рішення №1693 від 11.04.2014 року яким ОСОБА_7 передано земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель комунальної власності та скасування пункту 31 додатку №4 рішення №1693 від 11.04.2014 року, а також визнання незаконними дій щодо прийняття пункту 19 додатку №3 рішення №1871 від 31.10.2014 року, яким ОСОБА_8 передано по АДРЕСА_1 земельну ділянку, площею 0,0414 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель комунальної власності та скасування цього пункту.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанцій виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим, а тому його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пунктів 1,7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа)-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як встановлено судом, підставою для звернення ОСОБА_3 до суду з даним позовом слугувало Вінницької міської ради №1693 від 11.04.2014 року яким ОСОБА_7 передано земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель комунальної власності.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Таким чином, оскаржуване у даній справі рішення відповідача є ненормативним актом, що застосовується одноразово і у зв'язку з його прийняттям виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку .

Верховний Суд України, зокрема у постановах від 04 листопада 2015 року №21-3296а15, від 25 листопада 2015 року у справі № 21-5535а15, від 26 січня 2016 року у справах № 21-3367а15, 21-5523а15, від 01 березня 2016 року у справі № 21-3174а15, висловив правову позицію відповідно до якої, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок в оренду чи у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням положень ст. 17 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи вказаний спір дійшов вірного висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права на спірну земельну ділянку, і відповідач в даному випадку, владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не виступав, а тому спір у даній справі не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини 1 ст. 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін (пункт 1 частини 1 статті 199 КАС України).

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала суду прийнята на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи із додержанням вимог матеріального та процесуального права, відтак підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 лютого 2017 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.