Ухвала суду № 64623711, 08.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2016/16 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача Місіної Л.П., представника відповідача Борсука О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

13.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" (надалі - ТОВ «Фора») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не порушував законодавство щодо оприбуткування готівки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 р. позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнято рішення.

Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що підстави для прийняття спірного рішення були встановлені відповідачем під час перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою: б-р Тараса Шевченка, 1, с. Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, який належить позивачу.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2016 р. № 002180 (а.с.9).

В акті зазначено, що перевіркою було виявлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства у сумі 7 000 грн. (згідно даних касової книги структурного підрозділу ТОВ «Фора» за адресою: б-р Тараса Шевченка, 1, с. Петрівське, Києво-Святошинський район, Київська область залишок готівки на кінець дня становив 7 000 грн., які були здані до установи банку 27.03.2015. За даними наказів про встановлення ліміту залишку готівки в касі від 26.03.2015 р. № 274/1 (перший, прогнозний) ліміт залишку готівки визначено у розмірі 60 000, 00 грн. та від 01.07.2015 р. № 274/3 (за фактичними показниками діяльності, після 3-ох місяців роботи магазину) в розмірі 35 800 грн. (згідно розрахунку). В акті перевірки вчинено запис про неповне оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 10 002, 25 грн. (згідно Z-звіту РРО за 13.07.2015 р. № 110, який зберігався в КОРО № НОМЕР_2, зареєстрованій 12.03.2015 р.) сума розрахунків за готівку склала 11 535, 46 грн., при цьому у зазначеній КОРО вчинено запис про оприбуткування готівкових коштів за 13.07.2015 р. на суму 1 533, 21 грн., чим на думку відповідача порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320) із змінами та доповненнями (даліПоложення № 637).

На підставі вказаного акту відповадчем прийнято ППР від 29.03.2016 р. № 0000061405, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 64 011, 25 грн., у тому числі 50 011, 25 грн. (10 002, 25 грн. х 5) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, 14 000 грн. (7 000 грн. х 2) за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі (а.с.8).

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульований Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі Положення № 637). Згідно з п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Відповідно до п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка, (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обовязково здається до банків для її зарахування на банківський рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 25.03.2016 р. видав наказ № 274, яким визначено суму ліміту каси 20 000, 00 грн. (а.с.35).

Також в матеріалах справи у наявності книга обліку розрахункових операцій (а.с.16) та інші первинні документи (а.с.21-35).

Враховуючи зазначені документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність прийнято рішення, оскільки матеріалами справи не підтверджено перевищення ліміту каси. Таким чином, доказів щодо підтвердження порушення позивачем вимог п. 2.8 Положення № 637 не надано, внаслідок чого відсутні були підстави для застосування до прозивача санкцій.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 09.02.2017р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.