Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2009 р. Справа № 22/136
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання: Майкович Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: АКБ "Форум" в особі Івано-Франківської філії, Незалежності, 34 а, м. Івано-Франківськ, 76000,
до відповідача: ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів", вул. Визволення, 1, м.Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400,
про стягнення заборгованості у сумі 3 617 947, 31 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: начальник юридичного відділу Коробчук О.О. (довіреність № 2929 від 11.05.07.),
від відповідача: не з'явилися,
в с т а н о в и в:
АКБ "Форум" в особі Івано-Франківської філії заявлено позов до ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" про стягнення заборгованості у сумі 3617947,31грн., з яких 3200000,00грн. сума неповернутого кредиту, 357698,61 грн. заборгованість по процентах, 45248,70грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплати процентів станом на 06.08.2009р. та 15000,00грн. штрафу за порушення умов договору щодо надання банку фінансової звітності.
Згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 15.10.2009р. було оголошено перерву до 16.10.2009р.
З метою забезпечення позову позивачем подана заява про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також поточні рахунки відповідача в межах суми позовних вимог. Дана заява мотивована тим, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивачем передано відповідачу в заставу рухоме та нерухоме майно згідно договорів застави майна від 13.09.2007р., від 14.09.2007р. та згідно іпотечного договору від 14.09.2007р. Вказує на те, що 10 та 18 грудня 2008р. банком проведено перевірку наявності та стану майна, що передабно в заставу, за результатами якої встановлено відсутність будівлі виробничого цеху, площею 838кв.м., відсутність цілого ряду основних засобів та необхідної кількості готової продукції. Посилається на невиконання позичальником умов кредитного договору щодо відновлення первинного стану заставного майна, надання фінансової звітності, на його слабкий фінансовий стан та неплатоспроможність, що підтверджується здійсненням зведеного виконавчого провадження по примусовому стягненню з відповідача заборгованості в сумі 742506,39грн.
Суд вважає, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню. Згідно ст.66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Наведені позивачем обставини та представлені докази свідчать про незадовільний фінансовий стан відповідача. Зокрема, по зведеному виконавчому провадженню постановою державного виконавця від 02.02.2009р. накладено арешт на розрахункові рахунки боржника в межах суми 742506,39грн. Викладене свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Однак при визначенні способу забезпечення позову суд виходить з того, що згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. При цьому вибір способу забезпечення залежить від суті позовних вимог і повинен бути адекватним, тобто відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оскільки позов заявлено про стягнення заборгованості в коштах, то його слід забезпечувати накладенням арешту на належні відповідачу рахунки.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 13.09.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №38/07/14-KLI, відповідно до якого банк надав відповідачу кошти у формі кредиту з максимальним лімітом в розмірі 3200000,00грн., зі сплатою 18% за його користування і з терміном погашення 12.08.2008р. для поповнення обігових коштів. До вказаного договору були внесені зміни (договір №1 від 12.09.2008р., договір №2 від 01.12.2008р.), якими продовжено термін кредитування до 11.09.2009р. та встановлено відсоткову ставку за користування кредитними коштами у розмірі 20%. Вказує на те, що відповідач належним чином зобов'язання не виконав і заборгованість по кредиту становить 3200000,00гр., по процентах —357698,61грн. Внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до п.4.1. кредитного договору позивач нарахував неустойку у вигляді пені з урахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, сума якої становить 45248,70грн., а також відповідно до п.3.3.5, п.4.4. кредитного договору застосував штрафу за порушення умов договору щодо надання банку фінансової звітності в сумі 15000,00грн.
Аналогічні пояснення представник позивача дав в судовому засіданні.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив. При цьому належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, що підтверджується ухвалами суду та повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. В судовому засіданні 15.10.2009р. взяла участь директор ТзОВ "Надвірнянський завод молочних продуктів" Питлюк С.І., яка подала клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зміною адвоката і необхідністю отримання правової допомоги. В задоволенні даного клопотання було відмовлено, оскільки воно документально не підтверджено і суд розцінив його як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
За наведених обставин згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.
Між АКБ "Форум" в особі Івано-Франківської філії (далі “банк”) та ТзОВ “Надвірнянський завод молочних продуктів” (далі “позичальник”) 13.09.2007р. було укладено кредитний договір №38/07/14-КLI (далі “кредитний договір”), за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальникові кредитні кошти у формі відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3200000,00грн. строком по 12.09.2008р., а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит та сплати за користування кредитними коштами 18% річних.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу кошти в розмірі 3200000,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами №11349 від 13.09.2007р., №13939 від 17.09.2007р., №21710 від 24.09.2007р., №22725 від 25.09.2007р., №1377 від 01.10.2007р., №22499 від 23.10.2007р., №3301 від 05.11.2007р., №1452 від 05.05.2008р., №36102 від 30.05.2008р.
Між сторонами у подальшому було укладено додаткові договори, якими вносились зміни до кредитного договору. Так, договором №1 від 12.09.2008р. було змінено, зокрема, строк надання кредитних коштів до 11.09.2009р. та встановлено 18,5% річних за користування кредитними коштами. Згідно договору №2 від 01.12.2008р. встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179,193 ГК України.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання і не повернув банку 3200000,00грн. кредитних коштів та не сплатив 357698,61 грн. процентів, що підтверджується довідкою позивача №1698 від 17.08.2009р.
Відповідно до ст.546,ст.549 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі штрафа або пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.
Згідно п.4.1. кредитного договору сторони встановили пеню у розмірі 0,2 процентів від суми неповернутих (несвоєчасно повернутих) кредитних коштів та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. При цьому за ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня. Згідно розрахунків позивача, наведених в довідці №1697 від 17.08.2009р. станом на 06.08.2009р. сума пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплати процентів становить 45248,70грн.
Згідно п.3.3.5. договору позичальник був зобов'язаний протягом дії цього договору щоквартально, не пізніше 25 числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати банку належним чином посвідчені копії документів, що відображають його фінансовий стан, в тому числі бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати тощо. Відповідач доказів подання вказаних документів банку за 2008 рік, І-квартал 2009р., ІІ-квартал 2009р. не представив. За умовами п.4.4. кредитного договору позичальник за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п.3.3.договору, сплачує банку штраф у розмірі 5000грн. А тому розмір штрафу за три випадки неподання банку фінансової звітності становить 15000,00грн.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8,124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів" (вул. Визволення, 1, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, код ЄДРПОУ 31044289) в користь акціонерного комерційного банку "Форум" (бульвар Верховної Ради, б.7, Дніпровський район, м.Київ, 02100, код ЄДРПОУ 21574573) —3200000,00грн. неповернутого кредиту, 357698,61грн. відсотків за користування кредитними коштами, 26941,72грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків станом на 06.08.2009р., 15000,00грн. штрафу за ненадання банку фінансової звітності за 2008рік, І-квартал 2009р., ІІ-квартал 2009р.), всього 3617947,31грн., а також 25500 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Надвірнянський завод молочних продуктів" (вул. Визволення, 1, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, код ЄДРПОУ 31044289), що знаходяться на його поточних рахунках, в межах суми позову —3617947,31грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Згідно ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення даного рішення господарського суду до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Рішення надіслати сторонам, підрозділу примусового виконання рішення Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Івано-Франківської області (вул. Грюнвальдська, 8 м. Івано-Франківськ).
Суддя Малєєва Олена Вікторівна
Повне рішення, яке оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, підписане 21.10.2009р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
______ помічник судді Бандура Володимир Степанович
21.10.2009р.
Судове рішення № 6462084, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 16.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 22/136. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: