Постанова № 64620147, 08.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/82/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій та зобовязання нарахувати та виплатити разову грошову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій прокуратури Одеської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором; зобовязання прокуратуру Одеської області нарахувати та виплатити грошову допомогу відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою року у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 23.04.2010 вона отримує пенсію за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001. На підставі наказу прокурора Одеської області від 24.03.2015 № 701 к позивача звільнено з 24 березня 2015 року з органів прокуратури Одеської області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (ст.38 КЗпП України).

Позивач зазначає, що у відповідності до частини 16 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХП, за правилами якої їй призначено пенсію за вислугою років, передбачено, що прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується разова грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково - навчальних закладах прокуратури.

Також позивач вказує, що вона отримала право на виплату разової грошової допомоги саме з 23.04.2010, тобто під час дії частини 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а тому її право на виплату грошової допомоги не може бути звужено шляхом внесення в подальшому змін до законодавства.

Так, позивач зазначає, що з метою реалізації свого права на отримання вихідної допомоги у зв'язку із звільненням з органів прокуратури, 10.11.2016 вона звернулася до прокурора Одеської області з відповідною заявою, однак листом від 18.11.2016 їй відмовлено у такій виплаті з посиланням на ОСОБА_2 України від 27.03.2014 року № 1166-УІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким виключено ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Таку відмову відповідача позивач вважає протиправною та такою, що грубо порушує вимоги законодавства України та її права, гарантовані Конституцією України.

До судового засідання позивач не зявилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно. Надала до суду клопотання про розгляд справ за її відсутністю.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволені позову відмовити. В обгрунтування своє правової позиції зазначив, що відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачувалася грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково - навчальних закладах прокуратури. Законом України від 27.03.2014 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі виключено ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зазначені зміни набули чинності з 01.05.2014. Наказом прокурора Одеської області від 24.03.2015 № 701к ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади та з органів прокуратури Одеської області за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію з 24.03.2015, тобто після втрати чинності ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка передбачала виплату грошової допомоги при виході на пенсію.

Також представник відповідача зазначив, що є безпідставним твердження позивача, що право на грошову допомогу в неї виникло з 23.04.2010, з якої нею отримується пенсія за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. Між тим, у 2010 році позивач тільки оформила пенсію без фактичного звільнення з органів прокуратури, тому права на отримання зазначеної допомоги у неї на той час не виникло. Підставою виплати прокурорам і слідчим грошової допомоги було не набуття права на пенсію як такого (за наявності відповідної вислуги років), а розірвання трудового договору, тобто звільнення з посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.

Розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу №26689 від 23.04.2010 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Одеської області №414 від 12.04.2010 року. На момент призначення пенсії ОСОБА_1 продовжувала працювати в прокуратурі Одеської області. (а.с. 14-19,21, 23-25)

На підставі рапорту позивача від 19 березня 2015 року Прокуратурою Одеської області видано наказ № 701к від 24.03.2015 року, яким старшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області з 24.03.2015 року за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (ст.38 КЗпП України). (а.с. 48, 49).

У рапорті від 19.03.2015 року позивач також просив виплатити їй грошову допомогу у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи.

10.11.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Прокуратури Одеської області з заявою щодо виплати грошової допомоги.

Листом від 18.11.2016 року № 279 Прокуратура Одеської області надала позивачу відповідь, відповідно до якої позивачу повідомлено, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.05.2014 року, внесено зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", та виключено частину 16 цієї статті, яка передбачала право на виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію за вислугою років.

Згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років, прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 року №1166-VII, внесено зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" та виключено частину 16 цієї статті, яка передбачала право на виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію за вислугою років. Вказані зміни до закону набрали чинності з 01.04.2014 року.

Як встановлено судом, позивач на момент призначення їй пенсії у 2010 році з органів прокуратури не звільнялась та правом на отримання грошової допомоги, виплата якої була передбачена до 01.04.2014 року, у разі виходу на пенсію за вислугою років, не скористалась.

Підставою виплати прокурорам і слідчим грошової допомоги було не набуття права на пенсію як такого (за наявності відповідної вислуги років), а розірвання трудового договору, тобто звільнення з посади за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за вислугою років.

Правильність цього висновку також підтверджується позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 26.11.2013 року №11-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення ч.13 ст.37 Закону України Про державну службу в системному звязку з положеннями п.2 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП України, ст. 21 Закону України Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні.

Так, державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачувалась грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів (ч. 13 ст. 37 Закону України Про державну службу). Ця норма була подібною до норми, закріпленої у ч. 16 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру.

Конституційний Суд України зазначив, що грошова допомога, передбачена ч.13 ст.37 Закону України Про державну службу, має разовий характер. Право на її одержання повязане з певним стажем роботи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у звязку з виходом на пенсію державного службовця (абз. 5 п.п.2.2. рішення).

Таким чином, Конституційний Суд України пов'язує виникнення права на отримання грошової допомоги з припиненням роботи на посаді державного службовця, тобто з фактичним звільненням.

З огляду на викладене, грошова допомога у звязку з виходом на пенсію не була за своєю суттю соціальною виплатою або пільгою, а тому посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 безпідставні.

Крім цього, норми абз.3 п.п.3 п.3 розділу II Закону України від 27.03.2014 року №1166-УІІ Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні неконституційними не визнано.

Також не можуть застосовуватися до спірних правовідносин правові позиції стосовно зворотної дії нормативно-правових актів у часі, викладені в рішеннях Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 та від 05.04.2001 року № 3- рп/2011, оскільки при оформленні пенсії за вислугу років в 2010 році ОСОБА_1 право на отримання зазначеної грошової допомоги не набула.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на момент призначення їй пенсії у 2010 році з органів прокуратури не звільнялась та правом на отримання грошової допомоги, виплата якої була передбачена до 01.04.2014 року, у разі виходу на пенсію за вислугою років, не скористалась, а на момент її звільнення закон, який передбачав такі виплати, скасовано, підстав для задоволення позову відсутні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, ч. 6 ст. 128, 159 - 163, 254, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій прокуратури Одеської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором; зобовязання прокуратуру Одеської області нарахувати та виплатити грошову допомогу відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою року у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук