Постанова № 64619722, 25.01.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 січня 2017 року (16 год. 30 хв.) Справа № 808/2826/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою:ОСОБА_1

до:Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

29.09.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2016 № 1607-13, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб на суму 25 000,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.

30.06.2016 відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначив позивачу суму податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн. Підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала несплата позивачем як власником автомобіля «Porsche Cayenne» 2013 р.в. транспортного податку за 2016 рік на відповідну суму. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки відповідно до п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі ПК України) транспортний податок є одним із видів податку на майно, який, у свою чергу, належить до місцевих податків. Отже, податкові зобовязання з транспортного податку як місцевого податку можуть виникати лише після його встановлення органом місцевого самоврядування. Натомість, транспортний податок на 2016 рік у м. Запоріжжі було встановлено Рішенням Запорізької міської ради лише 26.02.2016, а відтак, на переконання позивача, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватись транспортний податок до власників транспортних засобів, є саме 2017 рік.

Крім того, у позовній заяві позивач зауважив, що зроблений відповідачем розрахунок до податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2016 № 1607-13 не відповідає вимогам п. 267.2 ст. 267 ПК України, Методиці визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі Методика), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 «Про затвердження методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», а також Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 «Про затвердження Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів». Зокрема, при здійсненні розрахунку відповідач використав оновлений список ціни нового автомобіля, який застосовується у 2017 році, а не на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме станом на 2016 року. Також у ньому не зазначено тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, пробігу легкового автомобіля тощо.

Із урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, позивач вважає, що жодних правових підстав для визначення йому податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у 2016 році у відповідача не було, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2016 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні відповідачем подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки за позивачем у 2016 році було зареєстровано транспортний засіб марки «Porsche Cayenne» 2013 р.в. Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України встановлено єдину ставку податку, що визначається з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, з року випуску якого минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII) встановлено, що до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України (щодо необхідності оприлюднення органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). З огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що у нього були всі передбачені законом підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2017 закінчено підготовче провадження та за письмовою згодою сторін призначено справу до судового розгляду у той же самий день, а саме 25.01.2017.

25.01.2017 судом було отримано клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач станом на 2016 рік був власником транспортного засобу марки «Porsche Cayenne», 2013 р.в.(а.с. 9).

30.06.2016 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1607-13 (а.с. 7), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн. та встановлено граничний строк його сплати протягом 60 днів з дня вручення.

Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2016 № 1607-13 у встановленому порядку було направлено відповідачем на адресу позивача засобами поштового звязку та отримано останнім 28.07.2016, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40).

Оцінюючи правомірність нарахування відповідачем позивачу у 2016 році транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн., та, відповідно, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із такого.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків. Відповідно до п. 265.1 ст. 265 ПК України транспортний податок є складовою податку на майно.

Пунктом 8.3 ст. 8 ПК України визначено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

За приписами п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, податкові зобовязання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобовязань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування. Згідно з п.п. 267.2.1 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період у відповідності до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України дорівнює календарному року.

15.01.2015 Запорізькою міською радою, керуючись ст. 265, 267 ПК України та на підставі Закону України від 28.12.2014 №71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було затверджено Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у м. Запоріжжі (рішення Запорізької міської ради від 15.01.2015 № 8).

26.02.2016 Запорізька міська рада прийняла Рішення № 31 «Про внесення змін до Положення про податок на майно (в частині транспортного податку), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.01.2015 № 8», яким визначила, що норми Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) застосовуються з 1 січня 2016 року (а.с. 13).

Відтак, враховуючи, що бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, бюджетним періодом, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Запоріжжі, є саме 2017 рік.

Таким чином, оскільки зміни до Положення про податок на майно (в частині транспортного податку) у м. Запоріжжі в частині його розповсюдження на 2016 рік було затверджено Запорізькою міською радою 26.02.2016, то періодом, в якому починає застосовуватись транспортний податок у м. Запоріжжі, є 2017 рік.

Щодо посилань відповідача на норми Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII згідно з якими до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами п.п. 4.19 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема на принципі стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року

У п.п. 56.21 п. 56.2 ст. 56 ПК України законодавець зауважив, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки зміни до транспортного податку були внесені пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, нарахування позивачу у 2016 році суми податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн., на переконання суду, є передчасним.

Крім того, згідно зі ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

За приписами п. 3 Порядку Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн ціна нового транспортного засобу в Україні; Г коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Відповідно до п.п. 2, 4 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п. 3 Порядку, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Як вбачається із розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с. 8), у ньому взагалі відсутні такі обовязкові елементи, як: ціна нового транспортного засобу в Україні; коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації; коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу; тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач, пробіг легкового автомобіля.

Отже, оскільки із такого розрахунку взагалі неможливо встановити, чи підпадав транспортний засіб марки «Porsche Cayenne», 2013 р.в., що належить позивачу, під оподаткування у 2016 році, суд не приймає його до уваги.

У попередньому судовому засіданні на пропозицію суду представник відповідача надав додатковий детальний розрахунок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с. 51-54). Після аналізу додаткового розрахунку, судом встановлено, що в частині середньоринкової вартості він ґрунтується на даних 2017 року, а не безпосередньо 2016 року, у якому приймалось податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.06.2016 № 1607-13.

Таким чином, даний розрахунок також не дозволяє встановити дійсну вартість належного позивачу автомобіля на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та, відповідно зясувати, чи підпадав транспортний засіб марки «Porsche Cayenne», 2013 р.в. під оподаткування у 2016 році.

Із урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду достатніх та переконливих доказів на обґрунтування наявності підстав для нарахування позивачу у 2016 році транспортного податку та, відповідно винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, позивач, на переконання суду, обґрунтував та довів протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу у 2016 році транспортного податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а відтак адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 26.09.2016 № 0.0.624349723.1 (а.с. 14) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 551,21 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 94, 98, 158 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області форми «Ф» від 30.06.2016 № 1607-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн.

Судовий збір у розмірі 551,21 грн. (пятсот пятдесят одна гривня двадцять одна копійка) присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус