Рішення № 6461765, 16.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.09 Справа № 17/254/09

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Балта”, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 10, кв. 14

до відповідача 1: приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю “О`кей Україна”, 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 33, поверх 13

про стягнення 38 090,94 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Скуріхін О.В., довіреність від 01.01.09 б/н

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

16.07.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Балта” (надалі - ТОВ “Балта”) з позовною заявою до відповідача 1 - приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - ПП ОСОБА_1) та відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю “О`кей Україна” (далі - ТОВ “О`кей Україна”) про стягнення з відповідача 1 заборгованості у розмірі 500,00 грн. за договором поруки та з відповідача 2 основного боргу в сумі 15 977,80 грн. і 284,72 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою від 16.07.09 судом порушено провадження у справі № 17/254/09, судове засідання призначено на 10.08.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 10.08.09 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України на один місяць.

Ухвалою від 10.08.09, у звязку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів, розгляд справи № 17/254/09 відкладено, судове засідання призначено на 28.09.09.

У звязку з неявкою в судові засідання представників відповідачів 1, 2 розгляд справи відкладався на 14.10.09 та на 16.10.09. При цьому, ухвалою від 14.10.09 суд зобовязав позивача завчасно повідомити відповідачів про наступну дату судового засідання і докази такого завчасного повідомлення надати суду.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.10.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заявою наданою суду 28.09.09 позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 основного боргу та штрафних санкцій. У звязку з чим, просить суд стягнути з ТОВ “О`кей Україна” 37 444,40 грн. основного боргу та 646,54 грн. штрафних санкцій. Заява надана відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом та задоволена.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 1 заборгованості у розмірі 500,00 грн. за договором поруки та з відповідача 2 основного боргу в сумі 37 444,40 грн. і 646,54 грн. штрафних санкцій.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 526, 536, 553, 554, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, зазначивши наступне. 12.11.07 між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поставки № 734/11/07 ПТ на виконання умов якого позивач протягом червня та липня 2009 року за накладними поставив відповідачу 2 товару на загальну суму 37 444,40 грн. Зобовязання щодо оплати товару відповідач 2 не виконав, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 37 444,40 грн. 03.01.09 між позивачем та відповідачем 1 укладено договір поруки до договору поставки від 12.11.07 № 734/11/07 ПТ, відповідно до якого відповідач 1 є поручителем, який зобовязується відповідати перед позивачем за невиконання, неналежне виконання відповідачем 2 своїх зобовязань за договором поставки від 12.11.07 в межах і в сумі 500 грн. За прострочення виконання зобовязань, відповідно до п. 8.4 договору поставки, відповідачу 2 нараховано пеня в розмірі 646,54 грн., інфляційні витрати в сумі 175,75 грн. та 3% річних у розмірі 13,10 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідачі 1, 2 заявлені позовні вимоги не спростували, представники відповідачів 1,2 в судові засідання жодного разу не зявились, правом надати відзив на позов не скористались. Про час та місце судового засідання відповідачів судом повідомлено належним чином за адресами вказаними у 2 витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ за №№ 673870 та 673869 щодо місцезнаходження (місцепроживання) відповідачів 1 та 2 у справі.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені за адресою, зазначеною в позовній заяві, а також 2 витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ за №№ 673870 та 673869 щодо місцезнаходження (місцепроживання) відповідачів у цій справі.

Оскільки незявлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.07 між товариством з обмеженою відповідальністю “Балта” (Постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю “О`кей Україна” (Покупець) укладено договір поставки № 734/11/07 ПТ з додатком, за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобовязується в порядку та умовах, визначених цим договором, поставляти товар, а Покупець зобовязується приймати товар і оплатити його вартість.

Статтею 546 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Згідно із ст. 553 цього Кодексу, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

03.01.09 між товариством з обмеженою відповідальністю “Балта” (Постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки до договору поставки від 12.11.07 № 734/1107 ПТ, відповідно до якого (п.1.1), Поручитель зобовязується відповідати перед Постачальником за виконання товариством з обмеженою відповідальністю “О`кей Україна” (Покупець) всіх своїх зобовязань за договором поставки, укладеному між Постачальником і Покупцем.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки від 12.11.07 в період червня - липня 2009 року ТОВ “Балта” передано відповідачу 2 товару на загальну суму 31 160,4 грн., що підтверджується накладними від 13.06.09 № 3135 на суму 15 977,80 грн., від 20.06.09 № 3320 на суму 6 887,60 грн., від 23.06.09 № 3385 на суму 3 663,00 грн., від 01.07.09 № 3651 на суму 280,00 грн., від 01.07.09 № 5641 на суму 4 352,00 грн. (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 8.2 цього договору, Покупець здійснює оплату товару протягом 21 дня з моменту поставки товару.

Разом з тим, відповідач 2 взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар не здійснив, внаслідок чого, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу за договором поставки від 12.11.07 складає 31 160,4 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Однак, позивач зазначає, що заборгованість відповідача 2 за договором поставки від 12.11.07 становить 37 44,40 грн. При цьому вказує, що у липні 2009 року відповідачу 2 поставлено товару на загальну суму 10 916,00 грн., з яких за накладною від 01.07.09 № 3651 на суму 420,00 грн. та за накладною від 01.07.09 № 5641 на суму 10 496,00 грн.

Нормами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в ході розгляду цієї справи не надав суду належних документальних доказів поставки у липні 2009 року відповідачу 2 товару на загальну суму 10 916,00 грн. Судом встановлено, що за накладними від 01.07.09 № 3651 та № 5641 ТОВ “О`кей Україна” отримано товару на суму 4 632,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано належних документів, які підтверджують отримання відповідачем 2 товару на заявлену суму в повному обсязі, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 37 444,40 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 12.11.07 є доведеною, обґрунтованою, підтвердженою доданими документами та такою, що підлягає задоволенню частково в сумі 31 160,4 грн. В іншій частині вимоги про стягнення основного боргу відхиляються у звязку з їх необґрунтованістю.

Нормою ч. 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 2.1 договору поруки від 03.01.09 сторонами визначено, що Поручитель зобовязується нести солідарну відповідальність з Покупцем перед Постачальником в межах і в сумі 500,00 грн. за виконання зобовязань Покупця за договором поставки, включаючи, у випадку невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобовязань за договором поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 Господарського кодексу України, у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобовязання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що суду не надано доказів сплати відповідачем 2 заборгованості за договором поставки, сума основного боргу за цим договором підлягає стягненню солідарно, а саме: з ПП ОСОБА_1 у розмірі 500 грн., а з ТОВ “О`кей Україна” - 30 660,4 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 1.1 додатку до договору поставки від 12.11.07 передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача (доданий до матеріалів справи) пеня за несвоєчасну оплату товару становить 646,54 грн. Пеня розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 258 Цивільного кодексу України. Однак, за розрахунком суду розмір пені складає 575,12 грн., а саме: за накладною від 13.06.09 № 3135 за період з 04.07.09 по 09.08.09 - 345,12 грн., за накладною від 20.06.09 № 3320 за період з 11.07.09 по 09.08.09 - 119,84 грн., за накладною від 23.06.09 № 3385 за період з 14.07.09 по 09.08.09 - 57,14 грн., за накладними від 01.07.09 № 3651, № 5641 - 53,05 грн. Таким чином, пеня підлягає задоволенню частково в сумі 575,12 грн. В іншій частині вимоги судом відхиляються через їх необґрунтованість.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача (додається до матеріалів справи), розмір 3 % річних складає 13,10 грн., індекс інфляції за червень 2009 р. - 175,75 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102 грн. державного мита відносяться на ПП ОСОБА_1, 217,24 грн. державного мита та 264,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на ТОВ “О`кей Україна”.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Балта” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 10, кв. 14, код ЄДРПОУ 24511412, р/р 26000031585300 в АКБ “Укрсиббанк” у м. Харкові, МФО 351005) - 500 (пятсот) грн. 00 коп. основного боргу за договором поруки, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “О`кей Україна” (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 33, поверх 13, код ЄДРПОУ 34356884, р/р 26007201309185 ЗАТ “ОТП Банк” у м. Київ, МФО 300528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Балта” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 10, кв. 14, код ЄДРПОУ 24511412, р/р 26000031585300 в АКБ “Укрсиббанк” у м. Харкові, МФО 351005) - 30 660 (тридцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 40 коп. основного боргу, 575 (пятсот сімдесят пять) грн. 12 коп. - пені, 175 (сто сімдесят пять) грн. 75 коп. інфляції, 13 (тринадцять) грн. 10 коп. - 3 % річних, 217 (двісті сімнадцять) грн. 24 коп. державного мита та 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 19.10.09