Вирок № 64617168, 09.02.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/10381/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Піковського В.Ю.;

за участі:

секретаря судового засідання - Запорожець Я.В.;

прокурора - Грушовенка Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016251010003061 від 06.04.2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Телепине, Камянського район, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого: Катеринівка, Кам'янського району, Черкаської області, раніше несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника потерпілої - ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2016 року близько 13 години 00 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи пасажирським автобусом ПАЗ-32054 д. н. з. НОМЕР_2 за маршрутом №27 «вул. Петровського - з/д Вокзал» та, рухаючись по крайній лівій смузі для руху транспортних засобів проїзної частини бульвар Шевченка у місті Черкаси від вулиці Героїв Сталінграда у напрямку до вулиці Самійли Кішки, неподалік будинку №301/1, грубо порушив вимоги п. п. 2.3. б), 13.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, своєчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, внаслідок чого не дотримався безпечної дистанції руху та допустив зіткнення із пасажирським автобусом «Богдан -А09202» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, який рухався попереду в попутному напрямку за маршрутом №7 «Вантажний порт - вул. Луначарського».

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автобуса «ПАЗ - 32054» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3, 1980 року народження згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1586 від 15.08.2016 набряком тілесні ушкодження у вигляді травми правого колінного суглобу з набряком складки колінного суглобу, накопичення рідини в суглобі, набряком м'яких тканин суглобу з порушенням функції колінного суглобу, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а також травми голови зі струсом головного мозку, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, визнав всі фактичні обставини, пред'явлені йому в обвинуваченні, визнав всі речові докази, зібрані органом досудового розслідування та повідомив, що 05 квітня 2016 року здійснював поїздку по маршруту, перед ним рухався автобус, він не розрахував, зазівався і вдарив автобус, як наслідок ДТП. На момент вчинення ДТП працював водієм ПАТ «Черкасиавтотранс», рухався відповідно до маршрутного листа. Цивільний позов визнає в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що 05 квітня 2016 року їхала в маршрутці №27, з вини водія ОСОБА_1 отримала тілессні ушкодження, на даний час потрібна ще реабілітація. Відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди має бажання відшкодувати в цивільному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.

Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході розслідування в кримінальному проваджені, від сторін судового засідання не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчинених діянь.

Вина обвинуваченого підтверджується його показаннями, показаннями потерпілої та доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які обвинувачений визнав в судовому засіданні у повному обсязі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Тому дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкцією статті КК України.

Згідно ст.66 КК України, пом'якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття.

Згідно ст.67 КК України, обтяжуючих відповідальність обставин судом не виявлено.

Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_7, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.1 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, також враховує відношення обвинуваченого до скоєного, вважає правильним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, що сприятиме досягненню цілі покарання.

Однак, враховуючи конкретні, досліджені в ході судового розгляду обставини справи, його особу, визнання вини та відношення до вчиненого, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, його вік, позитивної характеристики з місця проживання, думку сторони обвинувачення щодо застосування покарання непов'язаного із позбавленням волі, суд встановлює за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України в ред. Закону від 14.10.2014 року з покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 цього Кодексу в ред. Закону від 14.04.2009 року.

Необхідність застосування Закону саме в цій редакції покликана часом вчинення кримінального правопорушення, нова редакція Закону про кримінальну відповідальність погіршує становище особи, тому не має зворотної дії в часі.

Вирішуючи питання про накладення на обвинуваченого обов'язків, враховуючи дослідженні в ході судового розгляду обставини та особу обвинуваченого, його пенсійний вік, що злочин відносить до необережних, прямого умислу у нього не було, поведінку після вчиненого, що зменшує суспільну небезпечність кримінального правопорушення, суд обґрунтовує недоцільність застосування п.4 ч.1 ст.76 КК України в ред. Закону від 14.04.2009 року, так як обраних обов'язків, на думку суду, буде достатньо для виправлення обвинуваченого.

Щодо застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи особу обвинуваченого та з'ясовані обставини у кримінальному провадженні, використання даного права з метою заробітку, зі слів обвинуваченого, в умовах сьогодення, суд обґрунтовує можливість виправитися засудженого без застосування такого покарання.

Суд вважає саме таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає, так як достатнє його виправлення враховуючи звільнення від відбування покарання із іспитовим строком.

Процесуальні витрати при проведенні експертиз на стадії досудового розслідування становлять 1055 гривень 52 коп., а саме проведення експертизи технічного стану транспортного засобу та авто технічної експертизи.

Цивільний позов заявлений в інтересах Черкаської міської ради, поданий до обвинуваченого ОСОБА_1, про відшкодування завданих збитків пов'язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_3 в КЗ «Третя міська лікарня», у сумі 650 гривень 70 коп., завданої злочином, на підставі ч.1 ст. 326 КПК України підлягає задоволенню, так як повністю визнано обвинуваченим в ході судового розгляду.

Долю речових доказів вирішити згідно з положенням ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 326, 349, 368-371, 374, 377 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом.

На підставі ст.75 КК України в ред. Закону від 14.10.2014 року звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину.

На підставі п. п.2,3 ст.76 КК України в ред. Закону від 14.04.2009 року зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому залишити попередній у виді особистого зобов'язання, який підлягає скасуванню по набранню вироком законної сили.

Цивільний позов, заявлений в рамках кримінального провадження, задовольнити та стягнути із ОСОБА_1 завданих збитків пов'язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_3 в КЗ «Третя міська лікарня», що складає 650 (шістсот п'ятдесят ) гривень 70 коп. на користь потерпілої Черкаської міської ради та зарахувати їх до загального фонду міського бюджету міста Черкаси «Інші надходження», р/р 35420005002256, МФО 854018, код установи 05503705, банк одержувач ГУ ДКСУ у Черкаській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в загальній сумі 1055 гривень 52 коп.

Речові докази по справі:

- пасажирський автобус «ПАЗ-32054» р.н. НОМЕР_2 переданий на зберігання під розписку користувача ОСОБА_9 - залишити за належністю;

- пасажирський автобус «Богдан -А09202» р.н. НОМЕР_1 переданий на зберігання під розписку користувачу ОСОБА_10 - залишити за належністю;

- письмові матеріали, які були досліджені в ході судового розгляду за клопотанням сторін - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: В. Ю. Піковський