Рішення № 6461699, 12.10.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.09 Справа № 27/198/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НВФ Укрбудтехнології”, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогресс”, м. Запоріжжя

про стягнення 678 499 грн. 64 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

          Від позивача: Бабаєвський І.В., на підставі довіреності № 001 від 08.09.2009 р.; Мельник Т.М., на підставі довіреності № 001 від 08.09.2009 р.

Від відповідача: Литвиненко Ж.М., на підставі довіреності № 687/0 від 25.08.2009 р.

Ухвалами суду від 26.08.2009 р. та від 10.09.2009 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 18.09.09 р. строк вирішення спору продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “НВФ Укрбудтехнології”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогресс”, м. Запоріжжя заборгованості в розмірі 678 499 грн. 64 коп., в тому числі 658 736 грн. 64 коп. основного боргу за договором поставки № 26/07-05-80/12 від 07.05.2008 р. 19 763 грн. 00 коп. штрафу за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2009 р. порушено провадження у справі № 27/198/09 та призначено судове засідання.

Сутність спору викладена в ухвалах суду від 26.08.09 р., 10.09.09 р., 18.09.09 р.

У судовому засіданні, відкритому 12.10.09 р. об 11-30 год., вислухавши пояснення представників сторін господарський суд на підставі ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву у розгляді справи до 12.10.2009 р. о 17 : 40 год., для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи, сторони домовились між собою зробити перерахування грошових коштів.

12.10.09 р. о 17-40 год. продовжено судовий розгляд справи № 27/198/09.

12.10.2009 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 12.10.2009 р. позивач надав суду письмову заяву щодо зменшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 68 301 грн. 60 коп. основного боргу за договором поставки № 26/07-05-80/12 від 07.05.08 р. Судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить віднести на відповідача позивача.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, якою передбачено, що позивач має право до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, приймається судом.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 68 301 грн. 60 коп.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення 68 301 грн. 60 коп. визнав у повному обсязі, про що свідчить письмовий відзив.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

07.05.2008 р. між ТОВ “НВФ Укрбудтехнології”, м. Донецьк та ТОВ “ЕлектроПрогресс”, м. Запоріжжя укладено договір поставки № 26/07-05-80/12.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю продукцію, а покупець прийняти цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату на умовах даного договору. Кількість, асортимент та вартість продукції, що постачатиметься по даному договору вказується у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, загальна сума договору на момент його підписання становить 658736 грн. 64 коп.

Відповідно до п. 4.2 договору покупець проводить оплату продукції на підставі рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів з власного розрахункового рахунку на рахунок постачальника у національній валюті в наступному порядку: 70 % вартості продукції оплачується у термін до 16.05.08 р.; 30 % вартості продукції оплачується по повідомленню постачальника про готовність продукції на протязі 3 банківських днів, але до дати поставки продукції згідно термінів, визначених Специфікацією

На виконання умов договору позивач здійснив оплату всієї продукції в повному обсязі, згідно з умовами договору.

30.09.08 р. відповідач відвантажив продукцію, передбачену в Специфікації № 1, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000393 від 30.09.08 р.

При проведенні випробувань поставленої продукції були виявлені несправності.

Під час випробування вакуумного вимикача ВВ/ТЕЕ-10 (№ 068133) стався пробій ізоляції, внаслідок чого на адресу ТОВ «ЕлектроПрогресс»було направлено листа від 19.02.2009 року з проханням вирішити питання про заміну вимикача.

11 березня 2009 року був складений Дефектний акт за участю представника ТОВ «ЕдектроПрогрссс», в якому значиться, що вакуумний вимикач не придатний до експлуатації та підлягає заміни з боку ТОВ «ЕлектроПрогресс».

Під час проведення, випробування трансформатора струму ТПЛ-10 100/5 від 15.02.2009 року стався пробій ізоляції, у висновку зазначено: трансформатор струму не придатний до експлуатації.

При проведенні випробування 26.02.2009р. висновком було встановлено, що блок живлення ВР-ТЕЕ-220-02А не придатний до експлуатації.

При випробуванні трансформатору струму земляного захисту 13.03.2009р. в РП-89 було виявлено, що вийшов з ладу ТЗЛМ-1-0,66 кВ. № 2198, висновок: трансформатор струму не придатний для живлення ланцюгів захисту від замикання на землю, так як вторинна обмотка в обриві.

Господарським судом встановлено, що випробування проводились ПП «Союз-ЮТАПС», на підставі договору підряду № 122/4 від 06.01.2009р., укладеного із ТОВ «НВФ Укрбудтехнології».

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник гарантує якість продукції, що постачається, в цілому протягом 12 місяців з дати поставки.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що у випадку виявлення дефектів у продукції всі затрати, пов'язані із заміною дефектної продукції, відносяться на рахунок постачальника, якщо недоліки виникли до передання продукції постачальником або з причин, які існували до цього моменту.

Продукція була поставлена 30.09.2008р., несправності були виявлені впродовж гарантійного строку.

На адресу ТОВ «ЕлектроПрогресс»були відправлені листи про заміну не придатної до експлуатації продукції.

26 березня 2009 року відповідач, замість заміни, прийняв у ремонт вищезазначену продукцію, що підтверджується відміткою представника відповідача на листах № 483 від 19.02.2009р., № 503 від 20.03.2009р., № 482 від 19.02.2009р. та № 492 від 13.03.2009р.

Відповідно до ст. 708 Цивільного кодексу України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми».

Матеріалами справи встановлено, що відповідач, прийнявши до ремонту зазначену вище продукцію 26 березня 2009 року, до цього часу не повернув її.

Частиною 2 ст. 678 ЦК передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми...

Приймання-передача продукції здійснюється по кількості та по якості відповідно з вимогами Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та продукції народного вжитку по якості.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та продукції народного вжитку по якості прихованими недоліками визначаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайному для даного виду продукції перевірки і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання та зберігання продукції.

Під час приймання-передачі продукція була прийнята по кількості.

Відповідно до ч. 3 ст. 680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Частиною 2 ст. 679 ЦК України передбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили».

Твердження відповідача щодо відсутності у видатковій накладній від 30 вересня 2008 року за № РН-0000393 товару, про який зазначається в позові не приймаються судом до уваги, оскільки у видатковій накладній перелічена продукція. Видаткова накладна містить назву продукції та її вартість. Видаткова накладна не повинна містить в собі перелік комплектуючих виробів зазначеної продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 675 ЦК України, гарантії якості товару розповсюджуються на всі комплектуючи вироби, якщо інше не встановлене договором».

Відповідно до ч. 3 ст. 676 ЦК України, гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. Таким чином, якщо виявлені недоліки на комплектуючий виріб продукції, гарантійний строк поширюється також на комплектуючий виріб.

У письмовому відзиві відповідач стверджує, що факт не можливості прийняття в експлуатацію поставленої продукції позивачем не підтверджений, оскільки відповідно до п. 5.4.11 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, для оформлення підключення об'єкту, цей об'єкт замовник передає до обстеження до Держенергонагляду, дані доводи не приймаються судом, оскільки, відповідно до п. 5.4.11 Правил, для оформлення підключення об'єкта і електроустановки) до електричної мережі замовник надає інспектору Держенергонагляду (електропередавальній організації) об'єкт (електроустановку) для обстеження, а також проектну, виконавчу та іншу технічну документацію в необхідному обсязі». Таким чином, цей пункт Правил стосується електроустановки.

Відповідно до п. 3.40. Правил, блок-станція, електрична мережа, електроустановка та електропередавальна організація - застосовується у значенні, установленому Правилами користування електричною енергією.

Так, п. 1.2.28 Правил користування електричною енергією визначає поняття електроустановки - це комплекс взаємопов’язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

На підставі договору № 26/07-05 від 07.05.2008 року позивачем було придбано електрообладнання.

Відповідно до п. 3.8 Правил, електрообладнання - пристрої, у яких виробляється, трансформується, перетворюється. розподіляється чи споживається електроенергія; комутаційні апарати в розподільчих пристроях електроустановках; усі види захисту електроустановок.

Таким чином, до компетенції Держенергонагляду входять повноваження встановлення непридатності саме електроустановок, а не електрообладнання. Тому, для оформлення підключення електрообладнання замовнику не треба передавати його на обстеження до Держенергонагляду.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За поставку продукції за договором поставки № 26/07-05 від 07.05.08 р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 68301 грн. 60 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог), сторони в засіданні суду надали взаємо погоджений розрахунок договірної ціни на будівництво п/ст. РП 89, яка виконана у відповідності з ДБН Д.1.1-1-2000, де сторони по справі дійшли висновку та підписали, що вони не мають ніяких заперечень відносно заявленого позову і просять суд стягнути з відповідача у справі договірну ціну у розмірі 68 301грн.60коп.

          Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ТОВ “НВФ Укрбудтехнології”, м. Донецьк правомірно звернулося з позовом про стягнення 68 301 грн. 60 коп. основного боргу, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

У зв’язку з визнання позову відповідачем в частині 68301 грн. 60 коп., враховуючи пояснення представників сторін та у зв’язку з визнанням позову відповідачем в частині стягнення 68301 грн. 60 коп., господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Оскільки, позивач пішов на зустріч відповідачу та на взаємопоступки щодо значного зменшення суми позову та не застосування штрафу у сумі 19 763,00грн., суд відносить судові витрати на відповідача у справі, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.10.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогресс” (69008, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 12, п/р 26004000078479 в ВВТ “СББ Банк”, МФО 300175, ЗКПО 31708201, ІПН 317082008263, свідоцтво № 100161359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НВФ Укрбудтехнології” (83052, м. Донецьк, вул. Цусімська, буд. 52, п/р 26002003000088 в філії “ДРУ” ТОВ “ФИНРОСТБАНК”, МФО 377131, свідоцтво № 07600989, ІПН № 338643005635, ЖЄДРПОУ 33864301) 68 301 (шістдесят вісім тисяч триста одна) грн. 60 коп. заборгованості, 6 785 (шість тисяч сімсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 16.10.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.