Рішення № 6461442, 15.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.09 Справа № 27/267/09

За позовом: іноземного підприємства “Торговий дім ЄПК –Запоріжжя”, м. Запоріжжя

до відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя

про стягнення 2 775 грн. 80 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

          Від позивача: Петрякова А.В., дов. № 5/05 від 05.05.09 р.

Від відповідача: Махаєва О.О., дов. № 18-106 від 25.05.09 р.

На підставі статті 85 ГПК України –15 вересня 2009 року прийнято рішення та оголошено судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Іноземне підприємство “Торговий дім ЄПК –Запоріжжя”, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя 2048 грн. 00 коп. –заборгованості за поставлену підшипникову продукцію, на підставі договору № 660 від 23.06.08 р., 384 грн. 24 коп. –пені за прострочення сплати, 48 грн. 65 коп. – 3 % річних, 294 грн. 91 коп. –інфляційних втрат.

          Ухвалою господарського суду від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі № 27/267/09 та призначено судове засідання на 15.09.2009 р.

15.09.2009 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представника сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні позивач надав суду заяву щодо зменшення розміру позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 2048 грн. 00 коп. –заборгованості за поставлену підшипникову продукцію, на підставі договору № 660 від 23.06.08 р. Судові витрати позивач просить покласти на ВАТ “Запорізький завод феросплавів”.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, якою передбачено, що позивач має право до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, приймається судом.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 2 048 грн. 00 коп.

Відповідач у судовому засіданні, відкритому 15.09.2009 р. надав письмовий відзив, в якому зменшені позовні вимоги у розмірі 2048 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат у розмірі 220 грн.00 коп. визнав в повному обсязі.

У відзиві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 1 місяць, у зв’язку з складним фінансовим станом на підприємстві.

Позивач не заперечив проти відстрочення виконання судового рішення строком на 1 місяць.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Правовідносини між іноземним підприємством “Торговий дім ЄПК –Запоріжжя”, м. Запоріжжя та ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя врегульовані договором поставки № 660 від 23.06.08 р.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов п. 1.1 договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію, в подальшому товар, в асортименті та по цінам, зазначеним у додаткових угодах та специфікаціях до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору, покупець сплачує продавцю вартість товару по узгодженій сторонами договірній ціні, яка зазначена в специфікації № 1 до договору, відповідно до виставлених рахунків.

На виконання умов Договору позивач - поставив відповідачу товар на загальну суму 13 200 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними № 88 від 15.09.2008 р. на суму 11152 грн. 00 коп., № 956 від 06.10.08 р. на суму 2048 грн. 00 коп. (копії містяться в матеріалах справи).

Підписання відповідачем видаткових накладних свідчить про відсутність з боку відповідача будь-яких претензій до позивача по кількості та вартості поставленого товару.

Згідно із п. 3.1 договору, покупець проводить оплату за фактичну кількість поставленого товару на склад покупця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів з моменту передачі товару, при умові виконання продавцем п. 4.3 цього договору.

На виконання умов договору відповідач частково здійснив оплату за поставлену іноземним підприємством “Торговий дім ЄПК –Запоріжжя” підшипникову продукцію у розмірі 11152 грн. 00 коп., згідно видаткової накладної № 888 від 15.09.08 р.

Залишок несплаченої суми, на підставі видаткової накладної № 956 від 06.10.08 р. відповідач не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 2 048 грн. 00 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу у повному обсязі. Таким чином, вимога позивача про стягнення суми 2 048 грн. 00 коп. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач у письмовому відзиві просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на 1 місяць, у зв’язку з складним фінансовим станом на підприємстві.

Позивач проти відстрочення виконання рішення суду строком на один місяць не заперечив.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право відстрочити виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача щодо скрутного фінансового стану на підприємстві дає згоду на відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 2 048 грн. 00 коп. основного боргу строком на 1 місяць.

У зв’язку з тим, що представник позивача у судовому засіданні, відкритому 15.09.2009 р. надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 048 грн. 00 коп. основного боргу ( від пені, суми інфляційних втрат та 3% річних відмовився) та враховуючи наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача, так як спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 49, 82 –85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035 м. Запоріжжя вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542 п/р 26005130029045 в ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ МФО 305299) на користь іноземного підприємства “Торговий дім ЄПК – Запоріжжя” (69600 м. Запоріжжя вул. Димитрова, 52, ЄДРПОУ 35300916 р/р 26003060184502 в ЗРУ «Приватбанк» МФО 313399) 2048 (дві тисячі сорок вісім) грн. 00 коп. основного боргу за договором № 660 від 23.06.08 р., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення 2048 грн. 00 коп. основного боргу строком на один місяць.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 15.09.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.