Рішення № 6461139, 15.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" жовтня 2009 р. Справа № 12/1119

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився.

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Тедекс Мастила Україна" (м. Львів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (смт. Лугини)

про стягнення 30855,47 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 30855,47 грн., а саме: 26486,28 грн. заборгованості, 3822,01 грн. інфляційних та 547,18 грн. річних.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили.

Від позивача 14.10.09р. на адресу суду надійшла телеграма з клопотанням розглянути справу без участі його представника (а.с.39).

Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність представників сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання усної домовленності, позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв матеріальні цінності загальною вартістю 26486,28 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується накладною, копію якої долучено до матеріалів справи (а.с.10). Тобто між сторонами фактично виникли відносини купівлі-продажу.

Оскільки відповідач не провів розрахунки після отримання товару, 25.01.08р. позивач направив відповідачу вимогу про оплату (а.с.9,11), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

На день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору, за даними позивача, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні на суму 3822,01 грн. та річних на суму 547,18 грн. (а.с.4,5). Період нарахувань позивач визначив з 23.09.08р. по 01.06.09р.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, у відповідності до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За вказаних обставин, прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо перерахування коштів в сумі 26486,28 грн. слід відраховувати від 16.09.08р.

При перевірці здійснених позиваем розрахунків, суд встановив, що нарахування 3% річних здійснено вірно, а щодо інфляційних - позивач невірно застосував період їх нарахування (вересень 2008 року - травень 2009 року (а.с.5)).

Згідно Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, вересня, індексується за період з врахуванням вересня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - жовтня.

Відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідно суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

Враховуючи вищевикладене, індекс інфляції потрібно нараховувати на суму основного боргу 26486,28 грн. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р., тому до стягнення підлягає 3492,25 грн. інфляційних.

В стягненні 329,76 грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх нараховано до стягнення безпідставно.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню в сумі 30525,71 грн., з яких: 26486,28 грн. основного боргу, 3492,25 грн. інфляційних, 547,18 грн. 3% річних . В стягненні 329,76 грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.33,49, 69,82-85ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр, 11300, Житомирська обл., Лугинський р-н., с. Вербівка, вул. Садова, 1а, код 32686493

на користь Приватного підприємства "Тедекс Мастила Україна", 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 355, к.367, код 34943074

- 26486,28 грн. - сума основної заборгованості;

- 3492,25 грн. інфляційних;

- 547,18 грн. 3% річних;

- 305, 26 грн. витрат по сплаті держмита;

- 116,74 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 329,76 грн. інфляційних відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 23 жовтня 2009 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам