Рішення № 6461137, 15.10.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" жовтня 2009 р. Справа № 15/1250

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Лужко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Суховій В.М. - представник за довіреністю № 119 від 09.09.2009р.,

від відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" (м.Бердичів)

до Райківської виправної колонії №73 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань (с. Райки Бердичівського району)

про стягнення 10272,49 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 10272,49грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 780354 про вручення 16.09.2009р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с.27).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Бердичівський м'ясокомбінат" (позивач у справі) та Райківською виправною колонією №73 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань було укладено договір № 14 (а.с.15), на умовах якого, позивач здійснював поставку продуктів харчування (товару) відповідачу.

Частина 1 статті 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ч. 2 ст. 712 ЦК України).

На виконання умов договору № 14 від 15.03.2006р., за період з 2006 року по 2008 рік позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 110783,68грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.28-86).

З умов договору № 14 від 15.03.2006р. вбачається, що сторонами не було погоджено строків проведення відповідачем розрахунків за поставлений товар.

Згідно до ч ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.07.2009р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу (претензію) від 10.07.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 10272,49грн. (а.с.16), яку було отримано відповідачем 16.07.2009р., про що свідчить поштове повідомлення № 215398 (а.с.17).

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у повному обсязі не виконав. Факт наявності заборгованості в сумі 10272,49грн. відповідач визнав про що свідчить підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2009р. (а.с. 14).

До моменту направлення позивачем вимоги (претензії) від 10.07.2009р. та пред'явлення позову до суду (як вбачається з штампу відділення зв'язку на поштовому конверті у якому надійшла до суду позовна заява (а.с. 18), позовну заяву було направлено 12.08.2009р.), відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача та шляхом передачі позивачу товарів в рахунок оплати на загальну суму 100511,94грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача та видатковими накладними (а.с.92-126).

Таким чином, на час пред'явлення позову до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 10271,74грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 10272,49грн., однак матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем лише на суму 10271,74грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються належними доказами по справі та підлягають частковому задоволенню в сумі 10271,74грн. В частині стягнення 0,75грн. заборгованості у позові необхідно відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ч.1 ст. 173, ч. 1 ст.193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Райківської виправноїколонії №73 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань ( 13333, Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, ідентифікаційний код 08563352)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Леніна, 82, ідентифікаційний код 00443430):

- 10271,74грн. заборгованості;

- 102,71грн. витрат по сплаті державного мита;

- 235,98грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення заборгованості в сумі 0,75грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1- в справу,

2,3- сторонам.