Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "15" жовтня 2009 р.Справа № 16/683
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Шніт А.В.
при секретарі Шеремет В.А.
за участю представників сторін
від позивача Семенюк В.В. дов. від 30.03.2009р., Катаєв Д.Б. дор. від 08.10.2009р.
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир спецтранс-1" (м.Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації" (м.Житомир)
про стягнення 104097,76грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 104097,76грн., з яких: 59064,32грн. заборгованості, 40015,50грн. пені, 645,78грн. 3% річних, 4373,16грн. інфляційних нарахувань.
Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області №376 від 06.08.2009р. у зв'язку з необхідністю, відповідно до ст.24 Закону України "Про судоустрій України" справу №16/683 передано для розгляду судді Шніт А.В.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.08.2009р. у складі судді Шніт А.В. справу №16/683 прийнято до свого провадження.
В судовому засіданні 17.09.2009р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 78692,99грн., з яких: 59064,32грн. заборгованості, 9071,44грн. пені, 1260,15грн. 3% річних, 9297,08грн. інфляційних нарахувань.
В судовому засіданні 15.10.2009р. представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 15.10.2009р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир спецтранс-1" (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації" (відповідач у справі) договору від 29.10.2008р. (а.с. 11), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 167747,42грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-000083 від 22.12.2008р., №РН-0000084 від 23.12.2008р., №РН-000081 від 13.11.2008р. (а.с. 12-14).
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
В пункті 4.2 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар на підставі наданого рахунку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, протягом 5-х банківських днів з дня отримання рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач пред'явив відповідачу рахунки-фактури: №СФ-0000097 від 31.10.2008р., №СФ-0000108 від 23.12.2008р., №СФ-0000107 від 22.12.2009р., №СФ-0000104 від 18.12.2008р. (а.с. 50,52-54).
Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 59064,32грн.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно п. 5.3 договору від 29.10.2008р., у випадку несвоєчасної оплати, яка передбачена цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день затримки оплати.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня в сумі 9071,44грн. за період з 10.11.2008р. по 24.07.2009р. за 206 днів.
При цьому слід зазначити, що розрахунок пені здійснено позивачем з урахуванням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Проте, при визначенні періоду, за який нарахована пеня, позивачем не було враховано вимоги п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в частині припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, згідно умов договору від 29.10.2008р., зобов'язання мало бути виконане протягом 5-х банківських днів з дня отримання рахунку тобто, згідно рахунку-фактури №СФ-0000097 від 31.10.2008р. оплата повинна була здійснюватись з 10.11.2009р.
Разом з тим, поставки товару була лише 13.11.2008р., що підтверджується видатковою накладною №РН-000081 від 13.11.2008р. (а.с. 14).
Отже, нарахування пені повинне було здійснюватися за період з 13.11.2008р. по 13.05.2009р. (включно) за 182 дні, оскільки станом на 10.11.2008р. у відповідача заборгованість була відсутня.
Слід також зазначити, що при нарахуванні суми пені позивач вважав, що кількість днів у 2008 році складає 365 днів, тоді як у 2008 році налічувалось 366 днів.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 13.11.2008р. по 13.05.2009р.:
- з 13.11.2008р. по 10.12.2008р.: (75384,00 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ за відповідний період) : 366 (кількість днів у 2008 році) х 28 (кількість прострочених днів) = 1384,10грн.;
- з 11.12.2008р. по 14.12.2008р.: (45384,00 х 24% : 366 х 4) = 119,04грн.;
- з 15.12.2008р. по 30.12.2008р.: (40384,00 х 24% : 366 х 16) = 423,70грн.;
- за 31.12.2008р.: (59064,32 х 24% : 366 х 1) = 38,73грн.;
- з 01.01.2009р. по 13.05.2008р.: (59064,32 х 24% : 365 (кількість днів у 2009 році) х 133) = 5165,30грн.
За таких умов, за вказаний період, сума пені складатиме 7210,87грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 56) за період з 10.11.2008р. по 24.07.2009р. 3% річних становить 1260,15грн., інфляційних нарахувань - 9297,08грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 13.11.2008р. та вважавши, що кількість днів у 2008 році складає 365 днів, тоді як у 2008 році налічувалось 366 днів, про що зазначалось вище.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 13.11.2008р. по 24.07.2009р.:
- 13.11.2008р. по 10.12.2008р.: (75384,00 (сума боргу) х 3% х 28 (кількість прострочених днів) : 366 (кількість днів у 2008 році) = 173,01грн.;
- 11.12.2008р. по 14.12.2008р.: (45384,00 х 3% х 4 : 366) = 14,88грн.;
- 15.12.2008р. по 30.12.2008р.: (40384,00 х 3% х 16 : 366) = 52,96грн.;
- за 31.12.2008р.: (59064,32 х 3% х 1 : 366) = 4,84грн.;
- 01.01.2009р. по 24.07.2009р.: (59064,32 х 3% х 205 : 365 (кількість днів у 2009 році)) = 995,19грн.
За таких умов, сума 3% річних за період з 13.11.2008р. по 24.07.2009р. складатиме 1240,88грн.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 56) сума інфляційних нарахувань за період з 10.11.2008р. по 24.07.2009р. становить 9297,08грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 13.11.2008р., про що зазначалось вище.
Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.
При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.
Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань за період з грудня 2008р. по липень 2009р., яка складає 7148,28грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.
Суд частково задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 46,47)
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 74664,35грн., з яких: 59064,32грн. заборгованості, 7210,87грн. пені, 1240,88грн. 3% річних, 7148,28грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 1860,57грн. пені, 2148,80грн. інфляційних нарахувань, 19,27грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирське спеціалізоване підприємство робіт по механізації", 10029, м.Житомир, вул. Металістів, 11, ідентифікаційний код 05456851 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир спецтранс-1", 10025, м.Житомир, вул. Корольова, 158, ідентифікаційний код 34788777 - 59064,32грн. заборгованості, 7210,87грн. пені, 1240,88грн. 3% річних, 7148,28грн. інфляційних нарахувань, 746,64грн. витрат по сплаті державного мита, 224,14грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 1860,57грн. пені, 2148,80грн. інфляційних нарахувань, 19,27грн. 3% річних в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяШніт А.В.
1 - в справу; 2,3-сторонам.
Судове рішення № 6461107, Господарський суд Житомирської області було прийнято 15.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/683. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: