Вирок № 64610278, 08.02.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3270/16-к

Номер провадження 1-кп/623/51/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 рокуІзюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Козир М.В..,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюму Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з професійно-технічною освітою, раніше судимого:

1) вироком Куп'янського районного суду 27.11.2008 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

2) вироком Московського районного суду міста Харкова від 22.07.2009 року за ч.2 ст. 186, 71, 102 КК України до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого 01.06.2013 року у зв'язку з відбуттям строку покарання;

3) вироком Комінтернівського районного суду міста Харкова від 26.12.2013 року за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі,

4) вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 01.07.2015 року за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 25.08.2016 року за відбуттям стоку покарання, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.02.2016 року

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову скоїв аналогічний злочин.

Так, ОСОБА_2, повторно, 1 жовтня 2016 року приблизно о 20 годині, знаходячись біля будинку № 48 по пр. Незалежності в м. Ізюмі Харківської області, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, шляхом висловлення погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, відкрито викрав мобільний телефон «Samsung GT-S 6102», чим завдав неповнолітньому ОСОБА_3, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 5867 від 30.11.2016 матеріальної шкоди на суму в розмірі 450 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Крім того, ОСОБА_2 повторно, 17 жовтня 2016 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку № 29 по пр. Незалежності в м. Ізюмі Харківської області, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, ривком відкрито викрав з рук ОСОБА_4 жіночу сумку, яка належить останній, в якій знаходились: кукурудзяна крупа «Розумний вибір», вагою 1кг, упаковка вологих серветок «Своя лінія», плитка чорного пористого шоколаду «Рошен», вагою 85 г, курячі яйця в кількості 10 шт., точилка для ножів ФОП «ОСОБА_5», металева ложка, мобільний телефон «Noкіа 1600», чим завдав потерпілій ОСОБА_4 згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №5420 від 10.11.2016 матеріальної шкоди на загальну суму в розмірі 300 грн. 25 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Таким чином, у сукупності ОСОБА_2 обвинувачується вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в повторному відкритому викраденні майна ОСОБА_2, з погрозами застосуванням до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, та застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, яке виразилось у вириванні з рук у потерпілої ОСОБА_4 сумки, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України.

Вивченням даних про особу встановлено, що він раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, а також дані, що характеризують його особу, наявність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, тому суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Крім того, судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У зв'язку з призначенням ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, обраний на стадії досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Одарюка М.П. від 19.10.2016 року у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на те, що судом призначається реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, а тому наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, суд враховує положення ч. 5 ст. 72 КК України, у відповідності до яких зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільні позови потерпілими не заявлені.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, що проводилась експертами НДЕКЦ при ГУ НП України в Харківській області, а саме: судово-товарознавчої експертизи № 5420 від 10.11.2016 в розмірі 550 грн. 25 коп. та судово-товарознавчої експертизи № 5867 від 30.11.2016. в розмірі 263 грн. 88 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання 4 /чотири/ роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 17 жовтня 2016 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 його перебування в установі попереднього ув'язнення відповідно до ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. від 19.10.2016 року з 17 жовтня 2016 року по день набрання вироком законної сили , з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обрану - у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 5420 від 10.11.2016 в розмірі 550 грн. 25 коп. та судово-товарознавчої експертизи № 5867 від 30.11.2016. в розмірі 263 грн. 88 коп. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.)

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Samsung GT-S 6102», IMEI 1:НОМЕР_1, IMEI 1:НОМЕР_2 вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3 під розписку;

-жіночу сумку,мобільний телефон «Noкіа 1600», IMEI 1:НОМЕР_3, точилку для ножів ФОП «ОСОБА_5», упаковку вологих серветок «Своя лінія» вважати повернутими потерпілій ОСОБА_4 під розписку.

Цивільні позови потерпілими не заявлені.

Майно ОСОБА_2, на яке ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П. накладено арешт, а саме: рюкзак камуфляжного кольору; мобільний телефон Fly ІМЕІ 1- НОМЕР_4, ІМЕІ 1- НОМЕР_5, модель IQ 450 - Quattro, вилучені згідно протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 17.10.2016р. повернути ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченими в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя Т.Д. Бєссонова