Вирок № 64610127, 08.02.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19999/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Хайкіна В.М.

при секретарі - Крупенко Л. С.

з участю прокурора - Копєйченко О. А.

з участю потерпілого - ОСОБА_1

з участю обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12016220480005536 від 04.11.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні немає, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого, останнього разу: 21.08.2008 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України з покаранням у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць; 16.06.2010 року звільнений у зв'язку з відбуттям строку покарання

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2016 року, в період часу з 4 години 30 хвилин до 6 години, ОСОБА_2, за запрошенням малознайомого йому ОСОБА_3, прибув до квартири АДРЕСА_1 з метою поспілкуватися. Прибувши до вищезазначеної квартири, ОСОБА_2 почав пересуватися нею та зайшовши до однієї з кімнат побачив на столі мобільний телефон марки «IPhone4S 16 GB», який належить на праві власності ОСОБА_1, попередньо останній поклав на стіл та ліг спати. Після чого у ОСОБА_2 виник раптовий злочинний намір, направлений на таємне заволодіння вищезазначеним чужим майном. Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за рахунок чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 взяв зі столу мобільний телефон марки «IPhone4S 16 GB», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої №5862 від 24.11.2016 року становить 1539 гривень 39 копійок та покинув приміщення квартири. В подальшому ОСОБА_2 викраденим майном розпорядився на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1539 гривень 39 копійок.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України у повному обсязі, та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся, пояснивши, що доповнити йому нічого.

Суд зі згоди прокурора, потерпілого, обвинуваченого відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд з'ясував чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, а також роз'яснив, що у такому випадку обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України -таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до злочину середньої тяжкості, а також особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_2 раніше судимий, офіційно не працює, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2 суд визнає вчинення кримінального правопорушення-злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України із застосуванням ст.ст.75,76 Кримінального кодексу України.

Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз у кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «IPhone4S 16 GB», який належить та знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 - вважати повернутим законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу - держава), вартість проведеної під час досудового слідства судово-товарознавчої експертизи №5862 від 24.11.2016 року у розмірі 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 84 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий: