Рішення № 64608577, 07.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/531/16-ц 22-ц/774/68/К/17

Справа № 171/531/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/68/К/17 Чумак Т.А.

Категорія - 52 (ІV) Доповідач Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Зубакової В.П., Митрофанової Л.В.,

секретар - Чубіна А.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з відповідачем по справі вона проживала у шлюбі з 2001 року по 2012 рік. За час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. 18.04.2012 року шлюб з відповідачем розірвано. Підставою припинення сімейних відносин стала поведінка відповідача, який почав зловживати спиртними напоями, неодноразово застосовував до неї фізичне насилля у присутності дитини, не цікавиться інтересами родини, самоусунувся від виховання сина. Відповідач в добровільному порядку відмовився надавати матеріальну допомогу на утримання сина. 18.04.2012 року судовим рішенням було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6. На даний час відповідач повністю відмовився від виконання своїх обов'язків батька, він не піклується про сина, не цікавиться його умовами проживання, фізичним і духовним розвитком, фактично повністю припинив спілкування з сином. На початку листопада 2016 року вона особисто зустрічалась з відповідачем з питання позбавлення батьківських прав. Крім того, в жовтні 2015 року позивач одружився з ОСОБА_7, який добре ставиться до сім'ї, виконує всі обов'язки у відношенні сина ОСОБА_6, який фактично вважає його батьком. За таких обставин просить суд позов задовольнити, позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, по відношенню до ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.

Зокрема, апелянт вказує, що висновок суду про участь відповідача у вихованні дитини не відповідає матеріалам справи. Судом розглянуто справу без врахування інтересів дитини та можливості переїзду сім'ї до Німеччини на постійне місце проживання, проте відповідач дозволу на виїзд сина не надає, вимагаючи за це кошти. Не взято до уваги гарні стосунки її чоловіка із сином.

Крім того, позивач посилається на те, що підставою для позбавлення відповідача батьківських прав є факт, що він взагалі не спілкується із сином, не цікавиться його фізичним та психічним розвитком, успіхами у навчанні, не відвідує школу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позов є необґрунтованим, оскільки відсутні правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав з підстав невиконання останнім своїх батьківських обов'язків.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі не можна повністю визнати законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 164 ч.1 п. 2 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються він виконання своїх батьківських обов'язків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав" від 30 березня 2007р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57?60 ЦПК України.

У цьому випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один із батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.

Згідно ч.1 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_5, в свідоцтві про народження якого батьками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_9.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18.04.2012 року шлюб між сторонами розірвано ( а.с.9).

Рішенням суду від 18 квітня 2012 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.38,39).

Позивач 03.10.2015 року зареєструвала шлюб з громадянином Німеччини ОСОБА_7, після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище «ОСОБА_2» ( а.с.11).

Згідно довідки з місця проживання та акту обстеження матеріально-побутових умов, складеного спеціалістом служби у справах дітей Апостолівської РДА Дейнеко Н.М., позивач разом із сином ОСОБА_5, проживає в АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками ОСОБА_11 та ОСОБА_12

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачка зазначила, що їхній спільний син ОСОБА_6 вимушено живе із її батьками, адже вона із чоловіком проживає у Німеччині, а сина забрати із собою не має можливості, оскільки відповідач вимагає в них гроші за дозвіл на виїзд дитини за кордон і не дає такого дозволу. Отже на сьогодні мати протиправно розлучена із сином, і дитина при живих батьках виховується в родині дідуся й бабусі. Жити із батьком, відповідачем по справі, дитина не бажає, а відповідач такого питання навіть не ставив. На цей час відповідач пояснив, що його другий шлюб, в якому те ж народився син, вже також розірвано, дитина проживає із матір`ю.

Усі докази надані відповідачем на доведення його участі у житті дитини, - відвідування школи, турботи про неї - купівлі велосипеду, сплати аліментів, усі стосуються періоду коли позивачка готувала та подала даний позов.

Висновком районного органу опіки та піклування Апостоліівської райдержадміністрації у Дніпропетровській області від 10 травня 2016 року №28-2159/0/268 -16 у визначено, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не бажає приймати участь у вихованні дитини, тому з метою захисту прав та інтересів дитини вважає доцільним позбавити його батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.55-56).

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Колегія суддів погоджується з наданим висновком органу опіки та піклування, оскільки він є достатньо обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.

У зв'язку з свідомим нехтуванням відповідачем своїх батьківських обов'язків, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

За таких обставин,ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314-316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1157,52 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним чинності.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: В.П. Зубакова

Л.В. Митрофанова