Рішення № 64597606, 08.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/14056/16-ц Провадження № 22-ц/772/69/2017Головуючий в суді першої інстанції Ан О. В.Категорія 27 Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т. М.,

суддів: Зайцева А. Ю., Рибчинського В. П.

за участі: секретаря судового засідання Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

04.07.2016 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з даним позовом та ставив вимогу: стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором № 60-255 від 22.12.2005 року, по кредиту та процентам у розмірі 12 299, 89 доларів США та по пені у розмірі 57, 74 грн., мотивуючи свої позовні вимоги невиконанням відповідачами своїх зобов'язань за вказаним договором щодо повернення наданого кредиту та внесення плати за кредит у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість, яка склалася станом на 22.06.2016 року за кредитним договором № 60-255 від 22.12.2005 року (в системі обліку банку договір № 10701636000) по кредиту та процентам у розмірі 12 299, 89 доларів США та пеню в розмірі 57, 54 грн. Вирішено питання судових витрат. На виконання вимог ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 25 листопада 2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено додаткове рішення від 15 грудня 2016 року, яким в задоволенні решти позовних вимог: стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 60-255 від 22.12.2005 року (в системі обліку банку договір № 10701636000) по кредиту та процентам у розмірі 12 299, 89 доларів США та пені в розмірі 57, 54 грн.- з кожного солідарно з ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду в частині відмовив в задоволенні позову про солідарне стягнення з боржника та з кожного поручителя окремо, ПАТ «Укрсиббанк» подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо припинення договорів поруки, оскільки зазначеними договорами встановлено, що вони діють до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором, строк дії якого закінчується 21.12.2026 року. Представник ПАТ «Укрсиббанк» зазначив, що банк, надіславши вимогу до боржника про дострокове виконання заборгованості за кредитом, а суд помилково вважав що строк для визначення того чи припинилася порука слід рахувати з дати останнього чергового платежу та не взяв до уваги що строк дії договору не закінчився.

В судове засідання апеляційного суду сторони по справі не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення, від ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги частково та відмовляючи в задоволенні позову до поручителів, суд першої інстанції виходив з того, що порука припинилася в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України, так як останній платіж за кредитним договором було здійснено боржником ОСОБА_2 в червні 2015 року, а тому з липня 2015 року (з часу нездійснення боржником платежів) шестимісячний строк закінчився в січні 2016 року, а банк звернувся до суду лише в червні 2016 року. Розмір заборгованості за кредитним договором суд вважав доведеним та стягнув її з боржника ОСОБА_2.

Висновок суду щодо відмови в задоволенні позову до поручителів є невірним, постановленим без повного та всебічного з'ясування обставин справи та з помилковим застосуванням тих норм, які не підлягали застосуванню.

Так по справі встановлено наступні факти:

-22.12.2005 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір №60-255, про надання споживчого кредиту в розмірі 19 500,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 21.12.2026 року (а.с.21-28), причому платежі по тілу кредиту ОСОБА_2 зобов'язався повертати щомісячними рівними платежами по 77,38 доларів США до 10 числа кожного місяця, про що зазначено у Додатку №1 до кредитного договору № 60-255, який є невід'ємною частиною Договору (а.с. 29-36);

-22.12.2005 року в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором, між ПАТ «УкрСиббанк» (Кредитор), ОСОБА_2 (Боржник) та ОСОБА_4 (Поручитель), було укладено договір поруки № 49-255 від 22.12.2005 року (а.с. 39-40), за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником солідарно з останнім;

-22.12.2005 року в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором, між ПАТ «УкрСиббанк» (Кредитор), ОСОБА_2 (Боржник) та ОСОБА_3 (Поручитель), було укладено договір поруки № 48-255 від 22.12.2005 року (а.с. 37-38), за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником солідарно з останнім;

-Сторонами не заперечується та підтверджено заявою про видачу готівки № 14776 від 22.12.2005 року (а.с. 41), що банк свої зобов'язання по видачі кредиту виконав.

-Через припинення виконання зобов'язання за кредитним договором з боку ОСОБА_2, ПАТ «Укрсиббанк» направив вимогу від 20.01.2016 року на адресу боржника та обох поручителів, якою повідомив їх про виникнення заборгованості за кредитним договором та попередив що в разі непогашення заборгованості протягом 31 календарного дня з дня отримання вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41 календарного дня з дати відправлення вимоги, банк вимагає дострокового погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі в сумі 11 692,72 долари США, яка підлягає уточненню на час повного проведення розрахунку (а.с.42-44);

-Вказана вимога про дострокове повернення коштів була отримана ОСОБА_4 04.02.2016 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.45), боржником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_3 вимога отримана не була: листи повернені на адресу банку за закінченням терміну зберігання (а.с.46).

-ОСОБА_2 не заперечував і підтверджено наданим позивачем розрахунком (а.с.47-53), що станом на 22.06.2016 року за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 12 299, 89 доларів США (10756.06 доларів США - заборгованість за кредитом, 1543.83 доларів США - заборгованість за процентами), та нарахована пеня в розмірі 57,74 грн. (23.14 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 12.07.2015 року по 22.06.2016 року, 34.60 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 12.07.2015 року по 22.06.2016 року).

За умовами кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався повертати отримані кошти щомісячними рівними платежами по 77,38 доларів США до 10 числа кожного місяця, про що зазначено у Додатку №1 до кредитного договору № 60-255, який є невід'ємною частиною Договору та сплачувати проценти за його користування в розмірі 12,5 % на рік на суму залишку заборгованості (п. 1.3.1 Договору).

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Така Правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі за ? 6-272 цс16.

В справі що розглядається банк звернувся до суду 04.07.2016 року, що підтверджено відбитком штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції суду.

Наданим позивачем розрахунком заборгованості підтверджено, що останній платіж було здійснено ОСОБА_2 10.04.2015 року по тілу кредиту (а.с.48 на звороті), а по процентах за користування кредитом останній платіж було здійснено 10.05.2015 року (а.с.51 на звороті).

З урахуванням встановленого, позивачем пропущений 6-місячний строк звернення до поручителів щодо стягнення таких періодичних платежів:

-з травня 2015 року по грудень 2015 року щодо повернення тіла кредиту, що становить 619, 04 долари США (8 місяців х 77,38 дол. США (щомісячний платіж) =619, 04);

-з червня 2015 року по грудень 2015 року включно щодо повернення процентів по кредиту, що становить, згідно наданого позивачем розрахунку, 936, 66 доларів США.

Таким чином, в зв'язку з пропуском 6-місячного строку звернення до поручителів, слід відмовити в задоволенні позову про солідарне стягнення з боржника та поручителя ОСОБА_3, а також про солідарне стягнення з боржника та поручителя ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 555 доларів 70 центів, яка складається з 619, 04 долари США - заборгованість по тілу кредиту за період з травня 2015 року по грудень 2015 року включно; 936,66 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом за період з червня 2015 року по грудень 2015 року включно.

В цій частині позов підлягає задоволенню частково і зазначені суми заборгованості за вказаний період слід стягнути з ОСОБА_2.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що порука припинилася щодо всіх зобов'язань за договором є невірним, так як правовідносини поруки за договором в цілому не припинилися.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Розділом 11, пунктами 7.1, 1.2.2 кредитного договору від 22.12.2005 року № 60-255 передбачено, що банк має право дострокового вимагати виконання зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань за цим договором. При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено позичальником протягом 31 календарного дня з дати одержання відповідної вимоги, а в разі неодержання - протягом 41 календарного дня з дати направлення вимоги.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Як вбачається зі змісту вимоги від 28.01.2016 року, надісланої банком на адресу позичальника та обох поручителів, банк скористався правом дострокової вимоги всіх сум за кредитним договором та змінив строк виконання зобов'язання в одноособовому порядку, що відповідає умовам договору кредиту та положенням ст. 1050 ЦК України.

З урахуванням того, що ОСОБА_4 отримав вимогу 04.02.2016 року (а.с.45), то для нього як поручителя строк виконання всього зобов'язання за кредитним договором настав на 32 другий день з дня отримання вимоги, тобто 07.03.2016 року.

З урахуванням того, що боржник ОСОБА_2 та поручитель ОСОБА_3 не отримали вимогу від 28.01.2016 року та лист було повернуто до банку з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.46), то для них строк виконання всього зобов'язання за кредитним договором настав на 41 день з дати відправлення вимоги, тобто 09.03.2016 року.

При цьому суд звертає увагу на те, що у справі, яка переглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники. При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою. (Правова позиція, висловлена при розгляді справи № 6-255цс15, Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 березня 2015 року у справі № ? 6-35цс15, Правова позиція, висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-1348цс15).

Як уже зазначалося, банк звернувся до суду з позовом 04.07.2016 року, що підтверджено відбитком штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції суду, тобто в межах 6-місячного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання за договором в цілому для поручителя ОСОБА_3 (з 09.03.2016 року), тому з боржника ОСОБА_2 та з поручителя ОСОБА_3 слід солідарно стягнути суму заборгованості за кредитом, яка склалася станом на 22.06.2016 року (в межах заявлених позовних вимог) за виключенням сум, щодо яких позивачем пропущений 6-місячний термін пред'явлення вимоги до поручителя, тобто в розмірі 10 744, 19 доларів США, яка складається з: 10 137, 02 долари США (10 756,06 - 619,04 ) - заборгованість по тілу кредиту; 607,17 доларів США ( 1 543, 83 - 936,66) - заборгованість по процентах за користування кредитом.

Аналогічно, в зв'язку зі зверненням банку до суду з позовом 04.07.2016 року, тобто в межах 6-місячного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання за договором в цілому для поручителя ОСОБА_4 (з 07.03.2016 року), тому з боржника ОСОБА_2 та з поручителя ОСОБА_4 слід солідарно стягнути суму заборгованості за кредитом, яка склалася станом на 22.06.2016 року (в межах заявлених позовних вимог) за виключенням сум, щодо яких позивачем пропущений 6-місячний термін пред'явлення вимоги до поручителя, тобто в розмірі 10 744, 19 доларів США, яка складається з: 10 137, 02 долари США (10 756,06 - 619,04 ) - заборгованість по тілу кредиту; 607,17 доларів США ( 1 543, 83 - 936,66) - заборгованість по процентах за користування кредитом.

В зв'язку з тим, що правовідносини поруки за договором в цілому не припинилися, солідарному стягненню з боржника та відповідно кожного з поручителів підлягає і нарахована у відповідності до умов договору пеня за період з 12.07.2015 року по 22.06.2016 року включно в розмірі 57 грн. 74 коп., з яких 23, 14 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за тілом кредиту та 34,60 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції невірно застосував положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, помилково вважав, що порука припинилася не лише щодо чергових платежів, але й щодо усіх вимог за договором, тому доводи апеляційної скарги є частково підставними, а ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового.

В зв'язку з цим в порядку ст. 88 ЦПК України апеляційний суд здійснює розподіл судових витрат, понесених та документально підтверджених позивачем, а саме: 4 593 грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви (квитанція на а.с.1), 5 052 грн. 85 коп. - витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (квитанція на а.с.178), а всього позивачем понесено витрат на загальну суму 9 646 грн. 35 коп.. З урахуванням того, що частина пред'явленої до стягнення заборгованості підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_2, а частина пред'явленої до стягнення заборгованості підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, - стягнення понесених позивачем судових витрат підлягає такому розподілу: з ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача 4 028 грн. 95 коп. понесених позивачем судових витрат, з ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 - по 2 808 грн. 70 коп. з кожного понесених позивачем судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код 09807750) з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за кредитним договором № 60-255 від 22.12.2005 року в розмірі 1 555 доларів 70 центів (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять доларів США 70 центів), яка складається з заборгованості по тілу кредиту за період з травня 2015 року по грудень 2015 року включно у сумі 619, 04 доларів США , заборгованості по процентах за користування кредитом за період з червня 2015 року по грудень 2015 року включно у сумі 936,66 доларів США .

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код 09807750) солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за кредитним договором № 60-255 від 22.12.2005 рокуу сумі 10 744, 19 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 10 137, 02 доларів США , заборгованості за процентами у сумі 607,17 доларів США, пені в розмірі 57 грн. 47 коп..

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код 09807750) солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) заборгованість за кредитним договором № 60-255 від 22.12.2005 рокуу сумі 10 744, 19 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 10 137, 02 доларів США , заборгованості за процентами у сумі 607,17 доларів США, пені в розмірі 57 грн. 47 коп..

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код 09807750) з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4 028 грн. 95 коп., з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2 808 грн. 70 коп. та з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 2 808 грн. 70 коп. на відшкодування судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/ Т. М. Шемета

Судді: /підпис/ В. П. Рибчинський

/підпис/ А. Ю. Зайцев

З оригіналом згідно: Т. М. Шемета