Рішення № 6459707, 20.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.09 р.                     Справа № 38/265                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Лисенко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр

про стягнення 54 799,63грн.

за участю представників:

від позивача: Любкіна В.С.- за дов. № 354-09”Д” від 25.05.2009р.

від відповідача: Костоглод Н.А.- за дов. №03-60 від 22.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період з червня по липень 2009р. в розмірі 52 377,32грн.; 3% річних у розмірі 343,47грн., пеню у розмірі 2 078,84грн., а всього 54 799,63грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №31/23 від 01.01.2006р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; додаток №5 до договору; акти прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2009р.; рахунки №31 за червень, липень 2009р.; розрахунок ціни позову; акт звірки заборгованості за спожиту електричну енергію станом на 02.09.2009р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

13.10.2009р. позивач надав суду відзив на позов №03-3943 від 08.10.2009р., в якому повідомив суду, що борг за договором №31/23 від 01.01.2006р. за період з 01.06.2009р. по 01.08.2009р. складає 52 377,32грн. Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

20.10.2009р. позивач звернувся до господарського суду з клопотанням №03юр-2399/09, в якому просить суд залучити до матеріалів справи акт звірки розрахунків станом на 14.10.2009р. Клопотання та доданий до нього акт звірки розрахунків судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

20.10.2009р. відповідач надав суду пояснення №03/4172 від 19.10.2009р., в яких повідомив суду, що відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 24.05.2006р. остаточний розрахунок за спожиту електроенергію споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманих рахунків. Відповідач пояснив, що оскільки, у розрахунку пені та 3% річних необхідно змінити період прострочки, тому сума пені складає – 1 937,36грн, сума 3% річних – 276,17грн., додавши розрахунок пені та 3% річних. Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

20.10.2009р. відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням №03/4178 від 19.10.2009р., в якому просить суд зменшити на 50% розмір пені, що підлягає стягненню. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Позивач 20.10.2009р. надав заперечення на клопотання відповідача про зменшення на 50% розміру пені.

В наданих суду запереченнях позивач зазначив, що стаття 233 ГК України дозволяє суду зменшити розмір штрафних санкцій з урахуванням інтересів боржника, якщо порушення зобов’язань не заподіяли збитків іншим учасникам господарських відносин. Порушуючи порядок оплати за електроенергію, відповідач завдає збитків іншим учасникам господарських відносин, так як згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2002 від 12.02.2002р. грошові кошти, які надходять від споживачів електричної енергії є майном, яким володіють, користуються і розпоряджаються учасники договору оптового ринку від 15.11.1996р. Таким чином, порушуючи умови договору відповідач порушує права енергогенеруючих компаній, підприємства, яке здійснює централізоване діспечерське управління об’єднаної енергетичної системи та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними мережами, передбачені ст.15 ЗУ “Про електроенергетику” в кожному розрахунковому періоді (місяці) на отримання оплати вартості електричної енергії та послуг закуплені в цьому місяці.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством “Укрпромводчормет” в особі Часів-Ярського районного управління (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 31/23.

Угодою від 13.09.2007р. до договору на постачання електроенергії від 01.01.2006р., у зв’язку з перетворенням Держаного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” на Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником та відповідним перенайменуванням Часів-Ярського районного управління ДВП “Укрпромводчормет” в Часовоярське регіональне виробниче управління КП “Компанія “Вода Донбасу”, що є його правонаступником, преамбулу договору від 01.01.2006р. №31/23 викласти в іншій редакції. Угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Додатковою угодою від 31.12.2008р. до договору про постачання електричної енергії №31/23 від 01.01.2006р. сторони виклали п.9.5 договору у наступній редакції: “Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов’язується продавати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заборгованості сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 –2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 24.05.2006р. до Договору № №31/23 від 01.01.2006р. остаточний розрахунок споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманих рахунків.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2009р. та рахунками за активну електроенергію та реактивну електроенергію №31 за червень, липень 2009р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У відзиві на позов відповідач проти боргу за спожиту активну електроенергію за договором №31/23 від 01.01.2006р. у розмірі 52 377,32грн. не заперечував.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №31/23 від 01.01.2006р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 24.05.2006р. до Договору № №31/23 від 01.01.2006р. остаточний розрахунок споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманих рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №31/23 від 01.01.2006р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №31 за червень, липень 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в червні, липні 2009р. електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена за Договором №31/23 від 01.01.2006р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 52 377грн.32коп., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору № 31/23 від 01.01.2006р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенргію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2078,84грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.

З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останнім при визначенні періоду прострочки платежу застосовувався п.3 Додатку №5 до Договору, згідно з яким остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється на підставі наданих рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Відповідач не погоджується з розрахунком пені позивача, оскільки відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 24.05.2006р. до Договору № №31/23 від 01.01.2006р. остаточний розрахунок споживач здійснює до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманих рахунків.

Таким чином, оскільки змінюється період прострочки, відповідно змінюється розмір пені.

Відповідач надав суду розрахунок пені проведений з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 24.05.2006р. до Договору № №31/23 від 01.01.2006р. відповідно до якого сума пені складає 1 937,36грн.

Так, суд перевіривши надані сторонами розрахунки щодо нарахування пені, дійшов висновку, що розмір пені складає 1 937,36грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 141,48грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідач у судовому засіданні просить зменшити на 50% розмір пені, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення на 50% розміру пені. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість форми №1-Б.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення на 50% розміру пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 343,47грн.

З наданого позивачем розрахунку 3% річних вбачається, що останнім при визначенні періоду прострочки платежу застосовувався п.3 Додатку №5 до Договору, згідно з яким остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється на підставі наданих рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Відповідач не погоджується з розрахунком 3% річних позивачем, посилаючись на протокол узгодження розбіжностей від 24.05.2006р. до Договору № №31/23 від 01.01.2006р. згідно з яким, остаточний розрахунок споживач здійснює до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманих рахунків.

Перевіривши розрахунок щодо нарахування 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 276,17грн.

Позовні вимоги щодо стягнення суми 3% річних у залишковому розмірі 67,30грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецької області до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період з червня по липень 2009р. в розмірі 52 377,32грн.; 3% річних у розмірі 343,47грн., пені у розмірі 2 078,84грн., а всього 54 799,63грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 260373051296 в філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 52 377,32грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26004305551560 у філії ЦМВ Промінвестбанку м.Горлівка у Донецькій області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00130903) пеню в сумі 1 937,36грн., 3% річних в сумі 276,17грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Часовоярське регіональне виробниче управління м. Часів-Яр (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 545,91грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,10грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.10.2009року.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі