Рішення № 6459653, 22.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.09 р.                     Справа № 14/342                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”,

ЄДРПОУ 00191193, м.Єнакієве

до відповідача Комунального підприємства Єнакієвської міської ради „Єнакієвське

міжміське бюро технічної інвентаризації”, ЄДРПОУ 03336568,

м.Єнакієве

про визнання права

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Томицька Н.М.-пров. юрисконсульт

від відповідача: Мірошниченко С.О.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство Єнакієвської міської ради „Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Єнакієве, про визнання права власності на підстанцію №62, яка розташована за адресою: м.Єнакієве, вул.Сталеварів, 43.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час проведення будівництва спірного майна.

Відповідач надав відзив на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 22.10.2009р., в якому позовні вимоги до нього не визнав, посилаючись на відсутність будь-якого оспорювання ним права власності позивача на спірне майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

17.12.2005р. між позивачем та Єнакієвською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0602 га, яка знаходиться у м.Єнакієве, вул.Сталеварів, 43.

За змістом розділу 1 договору оренди від 17.12.2005р. на земельній ділянці знаходиться будівля центральної заводської лабораторії метрології.

При цьому, згідно п.4.1 вказаного договору оренди встановлено, що земельна ділянка пердається позивачу для обслуговування будівлі центральної заводської лабораторії метрології.

Як вказує позивач, на отриманій земельній ділянці ним було самовільно побудовано трансформаторну підстанцію №62, внаслідок чого остання на теперішній час являє собою об’єкт нерухомого майна.

10.06.2009р. Комунальним підприємством „Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Єнакієве виданий технічний паспорт на трансформаторну підстанцію №62 по вул.Сталеварів, 43 в м.Єнакієве.

Згідно з листом від 10.06.2009р. Комунального підприємства „Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації” підстанція №62, розташована по вул.Сталеварів, 43 у м.Єнакієве, є самочинно збудованим об’єктом.

З урахуванням викладеного, позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права власності на підстанцію №62, яка розташована за адресою: м.Єнакієве, вул.Сталеварів, 43.

Відповідач у відзиві на позов, що надійшов до суду 22.10.2009р., позовні вимоги не визнав, посилаючись на ті обставини, що він є неналежним відповідачем по справі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з вимогами ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України).

Тобто, законом передбачається можливість виникнення права власності на збудоване нерухоме майно у особи, яка його здійснила. Умовою визнання права власності за такою особою є рішення суду, яке має ґрунтуватись на можливості надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Така можливість може бути відсутня у зв’язку з правовим режимом категорії земель, з якої надається земельна ділянка під збудоване нерухоме майно, або з неможливістю переводу забудованої земельної ділянки із однієї категорії земель до другої, або з можливим порушенням прав інших осіб в разі надання земельної ділянки тощо.

Крім цього, пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, згідно з наданим до матеріалів справи договором оренди земельної ділянки від 17.12.2005р. позивач є користувачем земельної ділянки площею 0,0602 га, яка знаходиться по вул.Сталеварів, 43 у м.Єнакієве.

При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 17.12.2005р. та не суперечить вимогам державних будівельних норм України. Ці обставини з боку відповідача не спростовані.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про визнання його права власності на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком про технічний стан будівлі трансформаторної підстанції №62, яка розташована за адресою: м.Єнакієве, вул.Сталеварів, 43, складеним Дочірнім підприємством "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД”, встановлено, що спірна будівельна конструкція позивача не суперечить вимогам державних будівельних норм, може бути прийнята в експлуатацію та використовуватись за призначенням.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно з ліцензією серії АБ №445670 від 23.12.2008р. Дочірньому підприємству "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД” надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірного об’єкту.

На підставі вищевикладеного, виходячи з того, що спірний об’єкт збудований на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи документи щодо оцінки технічного стану спірної конструкції, суд дійшов висновку про відсутність порушень встановлених норм та правил при будівництві спірного майна.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

За ч.2 ст.7 вказаного закону до функцій місцевих органів державної реєстрації прав віднесено, зокрема, реєстрацію прав на нерухоме майно, забезпечення в установленому порядку формування та внесення кадастрових планів земельних ділянок та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру прав.

Проте, згідно з п.5 розділу V "Прикінцеві положення” цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (далі по тексту „Положення”), підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах, визначених адміністративно-територіальних одиниць.

За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з заявою №73/5-480 від 26.05.2009р. про проведення державної реєстрації права власності на будівлю підстанції №62 вул.Сталеварів, 43 у м.Єнакієве.

Рішенням Комунального підприємства „Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації” від 08.09.2009р. відмовлено у проведенні реєстрації права власності позивача на спірну конструкцію.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Позов про визнання права власності це недоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов’язаних з позбавленням володіння.

При цьому, нормами Цивільного кодексу України не визначено перелік осіб, до повноважень яких належить визнання чи невизнання прав за будь-якими юридичними чи фізичними особами. Особою, яка не визнає право, може бути будь-яка особа, а не лише особа, якій надано такі повноваження.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” відповідна державна реєстрація – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

За таких обставин, враховуючи відмову відповідача у проведенні реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно, за висновками суду, право власності позивача не визнається відповідачем – органом, який здійснює державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги надані до справи документи, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірного об’єкту прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на підстанцію №62, яка розташована за адресою: м.Єнакієве, вул.Сталеварів, 43, підлягають задоволенню.

Враховуючи, що за висновками суду, з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача повністю.

За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве до Комунального підприємства Єнакієвської міської ради „Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Єнакієве задовольнити повністю.

Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод”, м.Єнакієве на підстанцію №62, яка розташована за адресою: м.Єнакієве, вул.Сталеварів, 43

В судовому засіданні 22.10.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя