Ухвала суду № 64595502, 06.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №639/7643/16-ц Головуючий суддя І інстанції Гаврилюк С. М.

Провадження № 22-ц/790/1566/17 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори про недоговірні зобов`язання

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.17 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Малінської С.М.,

суддів колегії: Бровченка І.О., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів виплаченої тимчасової допомоги,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів виплаченої тимчасової допомоги, в якому просить суд стягнути з відповідача кошти виплаченої тимчасової допомоги в сумі 19670,94 грн та судові витрати у розмірі 1378 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 листопада 2016 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2016 року закрито провадження по цивільній справі № 639/7643/16-ц за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів виплаченої тимчасової допомоги.

Зобов'язано УДКС України у Жовтневому районі м. Харкова повернути Управлінню праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196647), сплачений за платіжним дорученням № 265 від 07.10.2016 судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

В апеляційній скарзі начальник управління ОСОБА_4, посилаючись на п.п. 1,4 ч. 1 ст. 17 КАС України, ч. 2 ст. 1, ст. ст. 15, 16 ЦПК України, п. 4 ч. 2 ст. 16, ст. 1166 ЦК України, просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.12.2016 року про закриття провадження по цивільній справі № 639/7643/16-ц і постановити нову ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції керувався ч. 3 ст.74, ч. 1 ст. 3, ч. 1 п. 1 ст. 15, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, ст. ст. 3, 4 КАС України, постановою пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 року та дійшов висновку, що позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного суб'єкта владних повноважень на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, які відповідно до законодавства зобов'язані виконувати його вимоги та приписи.

Якщо ж спірні відносини не містять наведених вище ознак, у цьому разі відсутній і публічно-правовий спір. Від справ цивільної юрисдикції адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог. У даному випадку управління, як орган виконавчої влади, не здійснює владних повноважень, владних управлінських функцій по відношенню до ОСОБА_3, публічно-правових спорів з відповідачем, який ухилився від сплати аліментів, не було.

Предметом судового спору є відшкодування майнової шкоди, завданої фізичною особою, а не відносини управління як суб'єкта владних повноважень з фізичною особою. Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦПК України цивільне законодавство не застосовується лише до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також податкових та бюджетних відносин, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, згідно роз'яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3 , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до стате1 15,16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17), Господарським процесуальним кодексом України (ст. ст. 1,12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних судів, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по друге, суб'єктивний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

За правилами ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, є одним із способів захисту цивільних прав, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин, в тому числі й відносин щодо відшкодування шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відносини управління з відповідачем ОСОБА_3 не належать до категорії вищезазначених відносин, заявлений спір не є публічно-правовим та має розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради правомірно звернулося до суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія вважає апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради обґрунтованою, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись п.3 ч.1 ст.207,ст.ст. 303, 304, п. 4 ч.2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 311, п. 2 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2016 року- скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :