Рішення № 64594146, 07.02.2017, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 року Справа № 923/1420/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі Борхаленко О.А.

представники сторін в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ ІНВЕСТ" (69096, м.Запоріжжя, пров. Млиновий, б.1, код ЄДРПОУ 34501006)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, проспект Перемоги, б.3 корпус 3, код ЄДРПОУ 30380358)

про стягнення коштів.

Описова частина рішення. Провадження у справі порушено за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" про стягнення 10000грн. боргу, 423,21грн. втрат від інфляції, 126,57грн. в якості 3% річних, 1284,92грн. пені, а всього 11834,70грн., у правовідносинах за договором будівельного підряду № 116 від 19.05.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором будівельного підряду № 116 від 19.05.2016р.

Заявою від 16.01.2017р. (вх. № 453/17) позивач зменшив розмір позовних вимог на 10000грн., заявлених до стягнення в якості боргу.

Заява мотивована тим, що відповідачем після подання позову до суду проведено оплату робіт, виконаних за договором будівельного підряду № 116 від 19.05.2016р.

Також цією ж заявою позивач збільшив розмір заявлених до стягнення втрат від інфляції до 706,31грн., 3% річних до 156,16грн., пені до 1546,56грн.

Після зменшення позивачем розміру основного боргу та збільшення розміру пені, 3% річних та втрат від інфляції, ціною позову є 706,31грн. втрат від інфляції, 156,16грн. в якості 3% річних, 1546,56грн. пені, які нараховані за період з 29.06.2016р. по 04.01.2017р.

Обидві сторони належно повідомлені про час і місце розгляду справи направленням копій ухвали від 28.12.2016р. про порушення провадження у справі, та від 17.01.2017р. про відкладення розгляду справи до 07.02.2017р. о 10год. 00хв.

Отримання сторонами ухвали про порушення справи підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи.

Направлення відповідачу копії ухвали суду від 17.01.2017р. підтверджується реєстром вихідної поштової кореспонденції господарського суду за 18.01.2017р. (рекомендована пошта) та списком, сформованим відділенням Укрпошти 09.01.2017р., згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів господарського суду.

Копія ухвали про відкладення справи, надіслана за адресами сторін, Укрпоштою до суду не поверталась.

Позивач у клопотаннях від 12.01.2017р. (вх.№2/173/17 від 16.01.2017р.) та від 30.01.2017р. (вх.№1208/17 від 03.02.2017р.) просив суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав, натомість 07.02.2017р. за вх.№2/482/17 надіcлав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з несприятливими погодними умовами та неможливістю явки представника в судове засідання.

Суд залишає без задоволення означене клопотання відповідача, у зв'язку з тим, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, більш того, розгляд справи відкладався і у відповідача було достатньо часу для висловлення своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою у судове засідання 07.02.2017р.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

19.05.2016р. між ТОВ "Віват Інвест" (підрядник, позивач) та ТОВ "Геліос-1" (замовник, відповідач) укладено договір будівельного підряду №116, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає зобов'язання виконати на об'єкті у порядку та на умовах, визначених договором, роботи по улаштуванню фібро бетоном покриття товщиною 120мм (шліфовка бетонного полу з затверджувачем, покриття акриловим препаратом, нарізка швів з закладанням джгутом та герметиком).

Згідно з п.3.1 договору вартість виконаних робіт визначається договірною ціною згідно з додатком №1 до договору та складає 355452,42 грн., у тому числі ПДВ 20%-59242,07 грн.

Відповідно до п.4.1 договору строк виконання робіт встановлений сторонами у 20 робочих днів після отримання авансу, розмір і порядок сплати якого узгоджений сторонами у п.5.1 договору.

Пунктами 5.1-5.2 договору сторони погодили, що замовник здійснює перерахунок авансу в сумі 274000 грн., протягом семи робочих днів після підписання договору, а повний розрахунок за виконані роботи повинен бути здійснений замовником на протязі 5-ти днів з дня підписання сторонами актів приймання робіт форми КБ-2в, КБ-3.

Копія договору з додатком №1 міститься на а.с.8-12.

На виконання умов договору, замовником 23.05.2016р. здійснено авансовий платіж на рахунок підрядника у сумі 274000грн., що підтверджується копією витягу з картки обліку банком руху коштів, які обліковуються на рахунку позивача за 23.05.2016р. (а.с.18).

Позивачем, після отримання авансу, відповідно до умов укладеного договору були виконанні підрядні роботи на суму 348641,28 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання робіт форми КБ-2в, КБ-3 (а.с. 13-17)

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2016р. (КБ-3) підписана сторонами договору 23.06.2016р. (копія довідки на а.с.17)

Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016р. (КБ-2в) містить підписи сторін, але відсутня дата їх вчинення (копія акту на а.с.13-14).

Оскільки за умовами п.5.2 договору №116 від 19.05.2016р. зазначені документи мали бути підписані сторонами одночасно при здійсненні приймання виконаних робіт, суд вважає, що форми КБ-3 та КБ-2в підписані сторонами в один день - 23.06.2016р.

Відтак, враховуючи умови договору підряду, замовник (відповідач) мав провести остаточний розрахунок за виконані підрядником та прийняті будівельні роботи до 28.06.2016р. включно.

Натомість, відповідачем було частково проведено оплату виконаних робіт у сумі 64641,28грн., що підтверджується копією витягу з картки обліку банком руху коштів, які обліковуються на рахунку позивача за 23.06.2016р. (а.с. 19).

Під час провадження у справі відповідачем за платіжним дорученням №87 від 05.01.2017р. на рахунок позивача проведено оплату боргу у сумі 10000грн. (копія платіжного доручення на а.с.30).

Загалом відповідачем проведено оплату виконаних позивачем будівельних робіт у сумі 348641,28грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором будівельного підряду № 116 від 19.05.2016р. в частині повної та належної оплати робіт стало підставою для звернення позивача до господарського суду, до позовних вимог позивач відніс 706,31грн. втрат від інфляції, 156,16грн. в якості 3% річних, 1546,56грн. пені, нарахування яких вчинено з 29.06.2016р. по 04.01.2017р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Так, укладений між сторонами договір підряду є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань і згідно зі ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

При цьому, з огляду на зміст правовідносин, суд зазначає, що вказаний договір за своєю суттю відповідає зобов’язальним правовідносинам, що виникають з договорів підряду.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передаванням її результату замовникові.

Положеннями ст.843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст.610, ч.2 ст.615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як з’ясовано судом, позивачем були виконанні підрядні роботи на суму 348641,28грн., які були прийняті відповідачем 23.06.2016р., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання робіт форми КБ-2в, КБ-3.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем підрядних робіт є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані роботи на підставі оформлених сторонами актів приймання виконаних робіт, як це передбачено умовами договору та приписами чинного законодавства.

Відповідно до п.5.2 укладеного між сторонами договору підряду, остаточно замовник мав розрахуватися із підрядником 28.06.2016р., натомість відповідачем лише 05.01.2017р. було перераховано позивачу 10000грн. в якості оплати за виконані будівельні роботи, тобто з порушенням строку.

Згідно зі ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору, вимог законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити борг на вимогу кредитора разом з втратами від інфляції та трьома відсотками річних від суми боргу за весь період прострочки платежу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок відсотків річних та втрат від інфляції на а.с.28, що наведений позивачем у заяві "про уточнення позовних вимог" (вх.№453/17 від 16.01.2017р.), судом перевірено.

За перерахунком, вчиненим судом, розмір 3% річних за період з 29.06.2016р. по 04.01.2017р. із суми боргу 10000грн. становить 156,16грн.

Втрати від інфляції підлягають нарахуванню за період з липня 2016р. по грудень 2016р. включно із названої суми боргу і становлять 706,33грн.

Втрати від інфляції у сумі 706,31грн. та 156,16грн. в якості 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України.

Згідно зі ст.230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом п.15.4 договору сторони узгодили норми про штрафні санкції: в разі перевищення строків оплати згідно з п.5.2-5.5 замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

У зв'язку з порушенням строків оплати виконаних будівельних робіт позивач нарахував до стягнення з відповідача 1546,56 грн. в якості пені за період з 29.06.2016р. по 04.01.2017р.

Судом перевірено розрахунок пені.

Нормативний розмір пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочку оплати 10000грн. з 29.06.2016р. по 04.01.2017р. за розрахунком, вчиненим судом за допомогою комп'ютерної програми "Ліга. Закон", складає 1557,65грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1546,56 грн. в якості пені за прострочку виконання зобов'язань.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд на підставі ст.49 ГПК України відносить на відповідача судові витрати у справі. До судових витрат у справі відноситься судовий збір.

Позивачем за подання позовної заяви з ціною позову 11834,70грн. сплачено мінімальний розмір судового збору у сумі 1378грн., що передбачений Законом України "Про судовий збір" для позовів майнового характеру на час його подання.

Відповідач має відшкодувати позивачеві витрати зі сплати останнім до бюджету судового збору при заявлені позову.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-1" (код ЄДРПОУ 30380358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 34501006) 706грн. 31коп. на відшкодування втрат у зв'язку з інфляцією, 156грн. 16коп. в якості 3% річних, 1546грн. 56коп. пені, 1378грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Повне рішення складено 07.02.2017р.

Суддя Н.А. Павленко