Постанова № 64593072, 08.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 876/9876/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Галицького районного суду м.Львова від 23.11.2016р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м.Львова, інспектора патрульної служби Управління патрульної поліції м.Львова Галащака Андрія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття провадження справи про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 07.11.2016р. позов ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано постанову від 20.07.2016р. про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., закрито провадження по справі; в решті позовних вимог відмовлено (а.с.50-53).

11.11.2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку п.3 ч.1 ст.168 КАС України із заявою, у якій просив винести додаткове рішення по справі по причині невирішення судом питання про розподіл судових витрат (а.с.56).

Додатковою постановою Галицького районного суду м.Львова від 23.11.2016р. зобов'язано Управління Державної казначейської служби у Галицькому районі м.Львова повернути ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп., яка була внесена на рахунок 01.08.2016р. відповідно до квитанції № 1 АТ «Ощадбанк» (а.с.60-61).

Не погодившись із додатковою постановою суду, її оскаржив позивач ОСОБА_1, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить додаткову постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, згідно якого стягнути на його користь з державного бюджету 551 грн. 20 коп. та повернути йому 551 грн. 20 коп. зайво сплаченого судового збору (а.с.63-64).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що за вимогу про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення він сплатив судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп., а по вимогам щодо відшкодування шкоди ним помилково (зайво) сплачені кошти в розмірі 551 грн. 20 коп. Оскільки заявлений позов задоволено у частині вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому сплачену суму судового збору належить стягнути з державного бюджету.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем заявлено до суду позов, в якому останній просив визнати незаконною та скасувати постанову від 20.07.2016р. про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закрити провадження у справі, а також стягнути з державного бюджету моральну шкоду в розмірі 1000 грн. (а.с.2-5).

При цьому, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп. (а.с.1).

Приймаючи додаткову постанову суду по справі та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення звільнені від сплати судового збору згідно приписів ст.288 КУпАП, через що позивачем зайво сплачено судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Стосовно решти сплаченого судового збору рішення про його повернення позивачу або відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не прийнято.

Колегія суддів вважає, що додатковою постановою не вирішено в повному обсязі питання про розподіл судових витрат або повернення судового збору, з наступних підстав.

Питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншим законодавством.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Вищевказаним Законом, який набрав чинності з 01.11.2011р., такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим, такий припис ч.4 ст.288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає КМ України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону.

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч.4 ст.288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір».

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір.

Окрім цього, відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Звідси, заявлена позивачем позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не є об'єктом справляння судового збору в адміністративному судочинстві.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач згідно вимог чинного законодавства звільнений від сплати судового збору за подання розглядуваного позову, а відтак ним зайво сплачено (переплачено) судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, надмірно сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп. підлягає поверненню на користь ОСОБА_1

З огляду на викладене, судом першої інстанції під час винесення додаткової постанови не вирішено у повному обсязі питання розподілу судових витрат, через що оскаржувану додаткову постанову слід змінити та повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп., сплачений за подання позовної заяви згідно квитанції № 1 від 01.08.2016р.; в решті додаткову постанову суду належить залишити без змін.

Оригінал документа, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, слід зберігати в матеріалах судової справи.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Додаткову постанову Галицького районного суду м.Львова від 23.11.2016р. змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Повернути ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1102 (одна тисяча сто два) грн. 40 коп., сплачений за подання позовної заяви згідно квитанції № 1 від 01.08.2016р. по наступним реквізитам: отримувач коштів - Державний бюджет Галицького району м.Львова; код отримувача 38007573; банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській обл.; код банку отримувача (МФО) 825014; рахунок отримувача № 31212205700004.

Оригінал документа, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, зберігати в матеріалах судової справи».

В решті додаткову постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська