Ухвала суду № 64593068, 07.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 876/9146/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сапіги В.П., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Агро» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року у справі за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

09.08.2016 року позивач - Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Агро», в якому просить:

визнати протиправною відмову відповідача у наданні відповіді на інформаційний запит Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» від 04.07.2016 року;

зобов'язати відповідача надати повну інформацію на інформаційний запит від 04.07.2016 року, а саме: які дозвільні документи необхідні для функціонування свиноферми біля с. Дуліби були отриманні ТзОВ «Лемберг-Агро» (просимо надати їхні копії); які проектні дані даного об'єкту; які методи збору та утилізації гною передбачено на свинофермі поблизу с. Дуліби; яка площа земель знаходиться у власності чи орендні в ТзОВ «Лемберг-Агро», що планується для внесення гноївки; які щорічні обсяги водоспоживання даного об'єкта; чи передбачаються проектом системи очистки повітря вентиляційних отворів самого приміщення свиноферми (якщо так, то які їхні технічні характеристики та виробник); чи проводилися громадські слухання із залученням жителів с. Дуліби щодо обговорення питання функціонування свиноферми поблизу їхнього села (якщо так, то де і коли такі слухання проводилися та просимо надати протокол таких слухань).

Протокольною ухвалою суду від 20.10.2016 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року позов задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач без належного обґрунтування відмовив позивачеві у наданні інформації, яка за законом є відкритою, чим було порушене право позивача на доступ до публічної інформації, гарантоване Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Агро» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що позивач у своєму позові не наводить жодних доводів, що ТзОВ «Лемберг-Агро» володіє вищеперерахованими видами інформації та й сама інформація запитувана позивачем у запиті не є публічною, жодне із поставлених запитань не містить конкретизації, який саме документ хоче отримати позивач і ким саме, яким суб'єктом владних повноважень він створений.

Апелянт стверджує, що безпідставними є доводи позивача, що незаконною є відмова відповідача надати запитувану інформацію з підстав перебування документів щодо свинокомплексу в адвоката, оскільки це не може впливати на можливості відповідача надавати запитувану інформацію. В такому випадку у відповідача постає запитання: як можна надати інформацію та копії документів, якщо вони фізично у товариства не знаходяться.

Таким чином, апелянт вважає, що запитувана позивачем інформація не є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а відповідач не є розпорядником такої інформації, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує з матеріалів справи, 04.07.2016 року Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» звернулась до ТзОВ «Лемберг-Агро» із інформаційним запитом на підставі і в порядку встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації». У запиті позивач просив надати, зокрема: які дозвільні документи необхідні для функціонування свиноферми біля с. Дуліби були отриманні ТзОВ «Лемберг-Агро» (просимо надати їхні копії); які проектні дані даного об'єкту; які методи збору та утилізації гною передбачено на свинофермі поблизу с. Дуліби; яка площа земель знаходиться у власності чи орендні в ТзОВ «Лемберг-Агро», що планується для внесення гноївки; які щорічні обсяги водоспоживання даного об'єкта; чи передбачаються проектом системи очистки повітря вентиляційних отворів самого приміщення свиноферми (якщо так, то які їхні технічні характеристики та виробник); чи проводилися громадські слухання із залученням жителів с. Дуліби щодо обговорення питання функціонування свиноферми поблизу їхнього села (якщо так, то де і коли такі слухання проводилися та просимо надати протокол таких слухань).

У відповідь на запит ТзОВ «Лемберг-Агро» було надіслано лист вих.№3/08 від 03.08.2016 року, в якому відповідач зазначив про неможливість виконання запиту в силу знаходження усіх документів щодо свинокомплексу в адвоката, який надає Товариству правову допомогу.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

В силу ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно вимог ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VІ від 13.01.2011 року (далі - Закон України №2939-VІ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України №2939-VІ визначено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частинами 1,2 ст.19 Закону України №2939-VІ визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно вимог ч.2 ст.13 Закону України №2939-VІ до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

У відповідності до п.6 ч.1 ст.13 Закону України №2939-VІ розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Пунктом 23 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №808 від 28.08.2013 року (далі - Перелік №808), до даного переліку у галузі тваринництва, птахівництва та рибництва внесено тваринницькі комплекси для вирощування свиней (5 тис. голів і більше).

Згідно листа Державної екологічної інспекції у Львівській області №06-1938 від 22.04.2016 року про результати позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ «Лемберг-Агро» в с. Дуліби «територія тваринницького комплексу (господарського двору) ТзОВ «Лемберг-Агро» розміщена на околиці с. Дуліби Жидачівського району на площі 10,7 га за межами населеного пункту на землях державної власності. На даній території заплановано спорудити свинокомплекс потужністю 11422 свиней».

Таким чином, діяльність цього свинокомплексу, згідно Переліку №808) віднесена до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Приписами ст. 51 вказаного Закону встановлено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Отже, Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» поширює свою дію на свиноферму ТзОВ «Лемберг-Агро», так як вказане товариства відноситься до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ст.29 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Встановлено, що для жителів села Дуліби та позивача запитувана у відповідача інформація становить суспільний інтерес, про що свідчать неодноразові громадські слухання з цього питання, прес-конференція жителів та численні публікації в ЗМІ щодо даного конфлікту.

З аналізу вказаних норм та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у наданні відповіді на інформаційний запит Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» від 04.07.2016 року, чим порушив право позивача на доступ до публічної інформації, гарантоване Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Агро» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року у справі №813/2751/16 за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемберг-Агро», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді В.П. Сапіга

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.02.2017 року.