Ухвала суду № 64592785, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 381/4040/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Осаулов Н.А. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про стягнення заборгованості у розмірі 7 843,50 грн.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 12 по 15 квітня 2016 року позивачем було проведено перевірку Виконавчого комітету Фастівської міської ради по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої складено акт № 12/14 від 15 квітня 2016 року.

Даний акт підписано без заперечень, тобто твердження викладені в ньому сторонами узгоджені та не заперечуються.

Як вбачається з вказаного акта, під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено порушення відповідачем наступних вимог законодавства:

- п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) грошового забезпечення для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 26 вересня 2001 року, а саме при розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності невірно обчислена загальна сума виплати по листку непрацездатності. Загальна сума переплат складає 446,50 грн.

- п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) грошового забезпечення для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), а саме при розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності невірно визначена кількість днів, які підлягають оплаті, в результаті чого переплата коштів Фонду складає 3616,28 грн.

- п. 6.2. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 12 зі змінами, витрати Фонду складають 7843,50 грн.

Отже, загальна сума грошових коштів, яка була безпідставно витрачена відповідачем за рахунок Фонду, становить 12 722,14 грн.

Матеріли справи свідчать також про те, що на підставі вказаного акта перевірки директором виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийнято рішення № 53 від 18 квітня 2016 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким було зобов'язано Виконавчий комітету Фастівської міської ради повернути надмірно витрачені грошові кошти у сумі 12 722,14 грн.

Зазначене рішення було вручено відповідачу 22 квітня 2016 року, відповідачем не оскаржувалось та частково виконано.

Згідно платіжного доручення № 14 від 11 травня 2016 року, виконавчим комітетом Фастівської міської ради було здійснено часткову сплату суми заборгованості у розмірі 4 878,64 грн..

Проте, решту суми у розмірі 7 843,50 грн., відповідачем не сплачено.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, на момент їх виникнення регулювались Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року (далі-Закон № 2240).

Верховною Радою України 28 грудня 2014 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77-VIII (далі-Закон № 77).

Відповідно до п. 1 «Прикінцевих положень» Закону № 77 цей Закон набирає чинності з 01 січня 2015 року, крім підпунктів 3, 5, 9 та 10 пункту 3 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 01 квітня 2015 року.

Згідно з п. 2 Закону № 77 було визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71 із наступними змінами).

Отже, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року втратив чинність 01 січня 2015 року.

Разом з тим, починаючи з 01 січня 2015 правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105, в редакції Закону № 77).

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105 до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати VIII працездатності.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 1105 встановлено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

В силу приписів ст. 30 Закону № 2240-III (в редакції чинній до 01 січня 2015 року), страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону № 1105 (в редакції чинній з 01 січня 2015 року) у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно з п.п. 5-6 ч. 1 ст. 10 Закону № 1105 Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок встановлені Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 29 від 22 грудня 2010 року (далі - Інструкція № 29).

Відповідно до п. 1.5 Інструкції № 29 перевірка - форма документального контролю фінансової діяльності страхувальника в частині дотримання вимог чинного законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Пунктом 2.1 Інструкції № 29 встановлено, що перевірки здійснюються посадовими особами органів Фонду за місцезнаходженням страхувальника або в приміщенні органу Фонду за пропозицією страхувальника та за умови надання ним всіх необхідних документів для проведення перевірки.

Органи Фонду здійснюють планові та позапланові перевірки (п. 2.3 Інструкції № 29).

Згідно з п.п. 3.13.1 п.3.13 Інструкції № 29 за результатами перевірки складається акт, у якому зазначаються: найменування, поштова адреса органу Фонду, дата складання акта (останній день перевірки), номер і дата направлення та наказу органу Фонду, які є підставою для проведення перевірки, вид перевірки (планова або позапланова), посада, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи органу Фонду, яка здійснила перевірку, період, за який проведено перевірку, повне найменування страхувальника, строк проведення перевірки; довідкові дані, а саме: номер реєстрації та дата взяття страхувальника на облік в органі Фонду, спосіб оподаткування, місцезнаходження страхувальника, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій або реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті), дані про наявність рахунків у банках та інших фінансових установах, середньооблікова кількість працівників на дату проведення перевірки; інформація про результати попередньої перевірки по коштам Фонду та заходи щодо усунення порушень (за їх наявності); інформація про наявність заборгованості по коштах Фонду, причини виникнення та правомірність її відображення; інформація про надходження страхових коштів, у тому числі від органу Фонду та від сплати часткової вартості за путівки, повноту та своєчасність перерахувань страхових коштів до Фонду; стан виконання вимог законодавства страхувальником у нарахуванні і виплаті матеріального забезпечення, використанні коштів Фонду, а також з інших питань, які перевірялися; порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності по коштах Фонду; інформація про стан роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування; результати перевірки.

Пунктом 4.1 Інструкції № 29 встановлено, що за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції № 29 рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - обов'язковий для виконання письмовий документ за підписом керівника органу Фонду (його заступника), підготовлений на підставі акта перевірки та відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 4.3 Інструкції № 29 у рішеннях зазначаються суми коштів Фонду, що підлягають поверненню органу Фонду, суми фінансових санкцій, які належить перерахувати до Фонду та в подальшому відобразити у звіті страхувальника по коштах Фонду, строк для виконання рішення та строк, передбачений законодавством для звернення страхувальника зі скаргою про перегляд цього рішення.

З наведеного вбачається, що у випадку встановлення Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності наявності порушень з боку страхувальника щодо поводження з грошовими коштами Фонду, контролюючий орган приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке може бути оскаржене страхувальником протягом 10 днів з моменту отримання такого рішення.

У зв'язку тим, що відповідач не сплатив у встановлені законодавством строки безпідставно витрачені грошові кошти Фонду у розмірі 7 843,50, грн., доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області - залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст ухвали виготовлено 08 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Коротких А. Ю.