Постанова № 64592391, 06.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р.Справа № 923/1292/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів М.А. Мишкіної, С.В. Таран

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача не зявився, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 року

у справі №923/1292/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком»

до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради у Херсонській області

про стягнення 53965,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради у Херсонській області про стягнення заборгованості в сумі 53965,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані п. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, ст. ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, п.п. 2, 3, 5, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 року (суддя Соловйов К.В.) припинено провадження у справі по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач 04.01.2017 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.01.2017 року позивачу поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

ПАТ «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком», звертаючись із позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради у Херсонській області про стягнення заборгованості в сумі 53965,77 грн. зазначило, що ПАТ «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295, інших законодавчих актів. Так, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства» встановлені пільги з оплати за послуги звязку для категорії осіб, визначених цими законами. В період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року Херсонська філія ПАТ «Укртелеком» надала послуги пільговим категоріям абонентів, які проживають на території м. Нова Каховка, у звязку з чим у Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради у Херсонській області утворилась заборгованість перед ПАТ «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» у розмірі 53965,77 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідно до законодавства. Дані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, яке обґрунтовано тим, що зважаючи на сферу відносин, в яких заявлено вимоги, спір про стягнення боргу за фінансування наданих пільг за користування телефонним звязком пільговим категоріям населення згідно соціального законодавства є адміністративним по суті і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. На думку відповідача, посилання позивача на норми Господарського кодексу України є недоцільними, оскільки в даному спорі Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради у Херсонській області не є субєктом господарювання і учасником господарських правовідносин. Діяльність позивача в даному спорі не є господарською. В даному випадку, держава через прийняті нею соціальні закони імперативно зобовязує позивача надавати пільги певним категоріям населення, а тому позивач не перебуває з державою в господарських відносинах, це відносини регулюються нормами публічного права, оскільки позивач підпорядковується імперативним вимогам держави. Соціальними законами, на які посилається позивач в позові встановлена відповідальність, аж до кримінальної, за невиконання норм цих законів, тобто за ненадання пільг. Імперативний метод застосовується для впливу на відносини, які будуються на основах влади та підпорядкуванні їх субєктів. Він є характерним для публічних галузей права, наприклад, для адміністративного, фінансового, конституційного, кримінально-виконавчого провадження.

Задовольняючи клопотання відповідача та припиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд Херсонської області дійшов висновку, що між сторонами, за наявності заборгованості у вказаній сумі, виникли правовідносини, які за своїм характером витікають з адміністративних та є публічно-правовими, а тому даний спір не є господарським із посиланням на положення ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ст. 3, ч. ч. 1, 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Судова колегія не погоджується з такою позицією місцевого господарського суду, з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

4 1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За умовами ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Пунктами 1, 2, 3, 3.1., 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» із змінами і доповненнями встановлено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України). З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності.

У відповідності до п. 1 інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 року №3.2.-2005 визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Положення про Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради у Херсонській області, затвердженого рішення Новокаховської міської ради від 15.09.2016 року №422 Управління є виконавчим органом Новокаховської міської ради, підзвітним міській раді, підконтрольним виконавчому комітету, міському голові, а з питань здійснення делегованих повноважень Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

ПАТ «Укртелеком» є публічним акціонерним товариством, має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність лише відповідно до законодавства України, свого статуту та внутрішніх актів.

Так, ПАТ «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» протягом 2015 року, здійснюючи свою діяльність у сфері телекомунікацій, надавав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах у відповідності до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства», громадянам м. Нова Каховка Херсонської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, споживачам, які мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій, відповідно до законодавства України.

За змістом ч. 2 ст. 97, ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на встановлені законодавством пільги окремим категоріям громадян проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів з виконання державних програм у цій сфері є, зокрема, Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради у Херсонській області.

Отже, останнє є виконавчим органом міської ради, до компетенції якого відноситься обовязки щодо прийняття від підприємств, установ, організацій, що надають житлові-комунальні послуги та послуги звязку окремим категоріям громадян, розрахунків на компенсації та на відшкодування витрат за надані пільги, звірки з їх інформацією, що міститься в реєстрі, та обовязки щодо здійснення їх компенсації.

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 19 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

Таким чином, ПАТ «Укртелеком» не є учасником бюджетного процесу і правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

За наведених обставин, правовідносини, які склалися між сторонами мають господарський характер, а не публічно-правовий, на який послався господарський суд в оскаржуваній ухвалі, що в свою чергу відносить вирішення спорів даної категорії до компетенції господарського суду.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір підвідомчий господарським судам, а відтак оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню, а справа - передачі до господарського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.12.2016 року у справі №923/1292/16 про припинення провадження скасувати, справу передати до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 07.02.2017 року

Головуючий суддяВ.Б. Туренко

СуддяМ.А. Мишкіна

СуддяС.В. Таран