Рішення № 64591841, 31.01.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2017 Справа № 920/499/16Господарський суд Сумської області, у складі колегії суддів: головуючого судді Левченка П.І., судді Яковенка В.В., судді Сопяненко О.Ю. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/499/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро,

до відповідача Кролевецького дочірнього агролісгосподарського підприємства «Кролевецький агролісгосп», м. Кролевець Кролевецького району Сумської області,

про стягнення 44280,00 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 25.10.2016,

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 424 від 10.08.2016 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у сумі 44280,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача у письмових запереченнях від 16.06.2016 року (вх. № 5701 від 16.06.2016) проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що позивачем не доведено наявність законних підстав для застосування до відповідача штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту залізниць України.

Посилаючись на пункт 9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, відповідно до якого лісоматеріали й дрова повинні предявлятися із зазначенням у накладній наступних даних: у разі перевезення у спеціальних контейнерах або в пакетах кількість контейнерів або пакетів; у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження («шапки») кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у «шапці»; у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах кількості штабелів; в інших випадках кількості штабелів ї їх висоти, відповідач зазначає, що маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно.

Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно накладної № 34050286 від 03.11.2015 року маса вантажу складає 60000 кг, визначена шляхом зважування на електронних вагах за участі представника залізниці. При визначенні ваги завантаженого вагону відповідачем було враховано вагу вагонних реквізитів та змінного обладнання в кількості орієнтовно 1 т (стійки, стяжки, дріт тощо), відповідно до пункту 4.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 317 від 26.03.2009 року. Для визначення маси лісоматеріалів, на думку відповідача, встановлена можливість визначати вагу умовно саме виходячи із його природних особливостей, що враховано у статті 37 Статуту залізниць України, де встановлений окремий умовний спосіб визначення ваги лісоматеріалів.

Крім наведеного відповідач зазначає, що зважування на електронних вагах є більш точним визначенням маси вантажу, ніж зважування на вагах 1968 року випуску, що наявні у позивача.

Позивач у письмових поясненнях стосовно видачі накладних (вх. № 6723 від 21.07.2016), зазначає, що пунктом 5.2 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у разі прибуття вантажу за накладною у паперовому вигляді за наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положення про електронний обмін документами на вантаж оформлення видачі вантажу станцією призначення здійснюється за електронною накладною (із накладенням ЕЦП). Накладна в паперовому вигляді передається до розрахункового підрозділу залізниці та, у разі потреби, видається одержувачу. На підставі вказаного пункту Правил вантаж видавався за електронною накладною, у звязку з чим у наданій відповідачем накладній відсутня ручна відмітка проміжної ст. Пятихатки. Позивач подав для долучення до матеріалів справи копії витягу з технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (заводський номер № 1155) та накладної № 34050286 від 03.11.2015.

31.08.2016 року позивачем подано до суду розрахунок провізної плати, вказаної у накладній № 34050286 від 03.11.2015 року, яка складає 8856,00 грн., та розрахунок розміру штрафу за неправильно зазначену масу вантажу згідно вищезгаданої накладної, розмір якого складає 44280,00 грн. (8856,00х5).

В судовому засіданні 31.01.2017 року представник відповідача заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафу на 50 % посилаючись на норми пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та частину другу статті 233 Господарського кодексу України, а також на те, що відповідач не завдав збитків позивачеві, а для відповідача сума штрафу є значною і неспіврозмірною з порушенням та його наслідками для позивача.

Представник позивача проти зменшення розміру штрафу на 50% заперечує та вважає твердження відповідача про винятковість даного випадку необґрунтованим, оскільки штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдані залізниці у звязку з цим збитки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року зі станції Кролевець Південно-Західної залізниці Кролевецьке дочірнє агролісогосподарське підприємство «Кролевецький агролісгосп» здійснило відправлення вагону № 60668431, згідно накладної № 34050286 на станцію Рокувата Придніпровської залізниці. Маса вантажу визначена відправником 60000 кг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі перевезення вантажу при проходженні вагону через станцію Пятихатки Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України, залізницею проведено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що вона не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено акт загальної форми № 7796 від 07.11.2015 року та комерційний акт АА № 010554/53/7 від 07.11.2015 року.

У комерційному акті АА № 010554/53/7 від 07.11.2015 року зафіксовано, що в перевізному документі: брутто не вказано, тара 21400 кг, нетто 60000 кг. При контрольному зважуванні вагону на справних 150т вагонних вагах станції Пятихатки, № 12, повірених 22.10.2015 року, виявилось брутто 57300 кг, тара з документу 21400 кг, нетто 35900 кг, тобто маси нетто менше від маси нетто вказаної в перевізному документі на 24100 кг. Вантаж навантажений у 4 штабеля по довжині вагону з глухими торцевими дверима. Увязки цілі не порушені. Вагон у технічному відношенні справний. Зважування вагону проводила приймальник поїздів Орленко в присутності агента комерційного Боровік. При повторному зважуванні недостача 24100 кг вантажу підтвердилась.

Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обовязково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.

Накладна згідно з Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Пунктами 5.1, 5.2 Правил визначено, що за наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положень про електронний обмін документами на вантаж, що прибув за електронною накладною (із накладенням ЕЦП), одержувачу надається накладна в електронному вигляді у порядку, визначеному договором. За відсутності таких положень у договорі одержувачу видається накладна у паперовому вигляді, роздрукована на підставі електронної накладної та засвідчена календарним штемпелем станції призначення. У разі прибуття вантажу за накладною у паперовому вигляді за наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положення про електронний обмін документами на вантаж оформлення видачі вантажу станцією призначення здійснюється за електронною накладною (із накладенням ЕЦП). Накладна в паперовому вигляді передається до розрахункового підрозділу залізниці та, у разі потреби, видається одержувачу.

Згідно з пункту 4.3 Правил та додатком 3 до Правил, в графі 49 «Відмітки залізниці» зазначаються повідомлення одержувача про прибуття вантажу. За необхідності вказуються, в тому числі відмітки про результати перевірки вантажу під час видачі, складання актів із зазначенням станції, яка склала акт.

За приписами пункту 1.1 Правил, електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

З наданої позивачем копії накладної № 34050286 вбачається, що у графі 49 «відмітки залізниці» було зроблено відмітку про складання комерційного акта АА № 010554/53/7 від 07.11.2015 року про недостачу 24100 кг вантажу.

У наданому відповідачем суду для огляду оригіналі накладної № 34050286 відмітки залізниці у графі 49 відсутні (копія долучена до матеріалів справи, а.с. 59) .

Як вказує позивач у поясненнях (вх. № 6723 від 21.07.2016) вантаж видавався за електронною накладною, у звязку з чим, у наданій відповідачем розкредитованій накладній відсутня ручна відмітка проміжної станції П'ятихатки.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що позивачем не доведено наявність законних підстав для застосування до відповідача штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту залізниць України..

Проте суд, розглянувши матеріали справи вважає таке твердження відповідача необгрунтованми, та такими, що спростовується наступним.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до вимог статті 307 Господарського кодексу України, статті 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» та статті 5 Статуту, нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно статті 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Вантажі завантажені відправником, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду без перевірки маси та кількості вантажу (пункт 28 Правил приймання вантажів до перевезення).

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зареєстрованим у Мінюсті України 24.11.2000 року за № 863/5084, передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції накладну (комплект перевізних документів) та визначено, які графи комплекту перевізних документів заповнюються вантажовідправником. Так, вантажовідправником заповнюється графа «маса вантажу, визначена відправником».

Статтею 23 Статуту, а також пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що відправник повинен надати станції на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 згаданих Правил, графи «маса вантажу, визначена відправником, кг» та «спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником.

Маса вантажу згідно статті 37 Статуту та пункту 5 Правила приймання вантажів до перевезення визначається відправником. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника (відповідача) ОСОБА_3 (графа 55 накладної, а.с. 9).

Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно статті 24 Статуту, залізниця (позивач) має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Перевірка маси вантажу на шляху слідування у вагоні по станції Пятихатки Придніпровської залізниці, яка не являється станцією призначення, була здійснена позивачем на підставі статті 24 Статуту залізниць України.

Згідно даних накладної № 34050286, вантаж завантажений у вагон засобами відправника (графа 28). Маса вантажу визначена на вагонних вагах - відправником (графи 24, 26). В графі «правильність внесених у накладну відомостей підтверджую» підпис представника відправника (графа 55).

За правилами статті 24 Статуту, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу у розмірі згідно із статті 118 цього Статуту (у розмірі пятикратної провізної плати) за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу та пасажирів засвідчуються актами.

Згідно статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, а порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.

В комерційному акті АА № 010554/53/7 від 07.11.2015 року, складеному під час перевезення на вагон № 60668431 на станції Пятихатки Придніпровської залізниці при перевірці правильності маси вантажу в вагоні, виявлено різницю ваги в сторону зменшення на 24100 кг при справному перевезенні (наявність непошкоджених пломб (ЗПП). В розділі «Є» комерційного акту «відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» станцією Рокувата Придніпровської залізниці зроблено відмітку про те, що під час перевірки вантажу різниці проти комерційного акту не виявлено.

Зазначений комерційний акт у передбаченому порядку відповідачем не оскаржувався.

З аналізу вищевказаних норм, можна зробити висновок, що зазначення у накладній маси вантажу є обовязком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується комерційним актом, а з відправника за невірно зазначену у накладній масу вантажу стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдані залізниці у звязку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтю 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 3.18 зазначеного розяснення визначено, якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, в у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, повязаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу. Згідно підпунктів 6 та 3, пунктів 3.3 та 3.15 даних розяснень, стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначаються у накладній.

Провізна плата зазначається в накладній, в відомості вагонів (напроти кожного вагону). В даному випадку провізна плата вагона № 60668431 складає 8856,00 грн., і відповідно до наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку штраф складає: 8856,00 х 5 = 44280,00 грн.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати, а тому позивачем правомірно нараховано відповідачеві штраф у розмірі 44280,00 грн.

Щодо клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу на 50 %, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Частиною другою статті 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги те, що позивач не довів суду факт понесення ним збитків у звязку з порушенням умов перевезення відповідачем, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50 %, керуючись пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, частиною другою статті 233 Господарського кодексу України та частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються повністю на відповідача у звязку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, пунктом 3 статті 83, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кролевецького дочірнього агролісгосподарського підприємства «Кролевецький агролісгосп» (41300, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, вул. промислова, буд. 5, ідентифікаційний код 23825683) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) штраф за невірно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 22140,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.02.2017.

Головуючий суддя П.І. Левченко

Суддя В.В. Яковенко

Суддя О.Ю. Сопяненко