Рішення № 64591478, 02.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017р. Справа № 914/3000/16

За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львівдо відповідача:Житлово-будівельного кооперативу «Аурум ІІІ», м. Львівпро:стягнення боргу, штрафу, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором про надання консультаційно-посередницьких послуг №3/004/09-2015 від 01.09.2015р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Цяпка О.І.Представники сторін:від позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 02.09.2016р.);від відповідача:не з'явився.

Представника сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

25.11.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Житлово-будівельного кооперативу «Аурум ІІІ»(надалі - Відповідач) про стягнення 19380,60 грн. основного боргу, 2907,09грн. штрафу, 1661,65грн. пені, 166,80грн. 3% річних та 840,43грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 28.11.2016р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 20.12.2016р. Розгляд справи відкладався на 12.01.2017р., 17.01.2017р., 26.01.2017р. та 02.02.2017р.

Ухвалою від 26.01.2017р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив позов задоволити повністю. 31.01.2017р. представником позивача подано додаткові пояснення по справі з додатками. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.09.2015р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання консультаційно-посередницьких послуг №3/004/09-2015, на виконання якого, позивачем були надані відповідачу консультаційні та посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних асоційованих членів ЖБК «Аурум ІІІ» на суму 19380,60 грн. За умовами укладеного договору виконавець взяв на себе зобов'язання впродовж 2 робочих днів після закінчення місяця в якому відбулося надання послуг надати замовнику акт прийому-передачі наданих послуг, а замовних в свою чергу зобов'язався впродовж 3 робочих днів з моменту отримання акту і за відсутності мотивованих заперечень підписати акт і повернути один підписаний екземпляр такого акту виконавцю. У договорі сторонами погоджено, що якщо акт не був підписаний замовником у встановлений договором строк і цей же строк (з урахуванням поштового обігу) не поступило письмової мотивованої відмови від підписання такого акту, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином. Враховуючи те, що акт виконаних робіт направлено замовнику у відповідності до умов договору та останній не скористався своїм правом надати мотивовані зауваження щодо акту, відтак послуги, які вказані в акті ЖБК «Аурум ІІІ» на думку представника, є такими, що надані належним чином та підлягають оплаті. Оскільки в добровільному порядку відповідач послуги не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача 19380,60 грн. боргу, 2907,09 штрафу, 1661,65 грн. пені, 166,80 грн. 3% річних та 840,43 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 01.02.2017р. через канцелярію суду подав клопотання, яким просить суд відкласти розгляду справи для надання відповідачу можливості надати витребувані судом документи. Крім цього, 01.02.2017р. подав клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, обґрунтоване необхідністю визначення дійсної ринкової вартості агентських послуг, обсяг яких визначено у договорі, станом на 01.09.2015р. та визначення частки у загальному розмірі винагороди виконавця, яка визначена у договорі, становить винагорода за надання виконавцем агентських послуг, виходячи з дійсної (ринкової) вартості цих послуг, що склалась на ринку станом на 01.09.2015р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи заперечень на позов та додаткових пояснень відповідача, ЖБК «Аурум ІІІ» не погоджується із заявленим позовом та зазначає, що позивач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, передбачених п. 2.1.4 - 2.1.7., 2.1.15, 2.1.20. Зважаючи на запевнення позивача, що вказані порушення будуть неодмінно усунені в майбутньому, відповідачем було підписано акти виконаних робіт за період з вересня 2015р. по 15.02.2016р. та оплачено послуги. Однак, не отримавши в подальшому належного виконання та сподіваючись на усунення порушень в майбутньому, відповідач продовжував оплачувати послуги позивача. Не дочекавшись належного виконання зі сторони позивача, відповідач надіслав ФОП ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень договору. Після цього, з метою створення видимості виконання зобов'язань, позивач розпочав надсилати відповідачу численні листи, що містили беззмістовні таблички, невідповідні реальним відносинам сторін, акти про виконанні роботи, які насправді не виконувалися. Як стверджує відповідач, отримавши 04.08.2016р. акт виконаних робіт №014 від 01.08.2016р., він на третій робочий день надіслав позивачу заперечення на даний акт, із дотриманням встановленого у п. 3.1. договору строку. На думку відповідача, акт виконаних робіт не відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема, акт не містить жодних відомостей щодо змісту господарських операцій, які б мали ним фіксуватися, з акту не зрозуміло, які саме послуги виконавець надав, а замовник спожив, у чому полягав зміст кожної із послуг, чи мала вона матеріальне втілення, у чому воно проявляється і т.п. Відтак, представлений акт не є первинним документом, що фіксує чи відображає факт надання позивачем послуг. Не надавши передбачених договором консультаційних послуг, позивач позбавив відповідача благ, які він розраховував отримати при укладенні договору та за одержання яких зобов'язувався сплатити винагороду. Крім цього, відповідач зазначає, що зі змісту договору неможливо зробити висновок про те, в якому розмірі сторонами встановлено винагороду за надання окремо посередницьких послуг, а в якому консультаційних, тому визначити розмір винагороди за надані позивачем посередницькі послуги неможливо.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, суд зазначає наступне.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 2 постанови від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Зі змісту поданого відповідачем клопотання, що таке обґрунтоване тим, що в укладеному між сторонами договорі не встановлено методики визначення розміру винагороди окремо за надання консультаційних та окремо агентських послуг, а тому, враховуючи, що позивачем надавалися лише агентські послуги є необхідність у призначенні експертизи для визначення ринкової вартості таких послуг.

Однак, суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача та вважає, що в даному випадку відсутня потреба у розмежуванні посередницьких та консультаційних послуг та призначенні експертизи. Консультаційні послуги є складовою частиною посередницьких операцій, які надавалися позивачем і оплату за котрі сторони погодили в Договорі. Факт надання/ненадання цих послуг позивачем не може бути предметом дослідження судової експертизи. Матеріали справи містять достатньо доказів для можливості вирішення справи по суті без її проведення. Суд зазначає, що необґрунтоване призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з'ясувавши думку позивача з його приводу (який проти відкладення розгляду справи заперечив), суд зазначає, що в силу приписів п. 3.9.2. постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем до матеріалів справи були долучені банківські виписки по рахунку, які витребовувалися у відповідача ухвалою суду від 17.01.2017р., беручи до уваги факт закінчення строків розгляду даної справи, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, а тому відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015р. між Житлово-будівельним кооперативом «Аурум ІІІ» (Замовником) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавцем) укладено договір про надання консультаційно-посередницьких послуг №3/004/09-2015 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець надає замовникові консультаційні та посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних асоційованих членів Житлово-будівельного кооперативу «Аурум ІІІ» (надалі - Учасники), з метою залучення їх пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Об'єкт), прийняття його в експлуатацію та набуття у власність учасниками відповідних квартир в об'єкті, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити надані виконавцем послуги.

У відповідності до пп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати пошук потенційних учасників (як на території України, так і за її межами), які виявлять намір стати асоційованим членом кооперативу, сплачувати пайові внески та набути у майбутньому право власності на відповідні квартири в об'єкті на умовах викупу чи в інший спосіб за домовленістю із замовником.

Згідно п. 3.3., 3.1 Договору, зобов'язання виконавця, що випливають із цього договору, вважаються виконаними в повному обсязі після укладення відповідних договорів про сплату пайових внесків та повної сплати учасниками їх пайових внесків. Впродовж 2 (двох) робочих днів після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг, за результатами бухгалтерської звірки, виконавець надає замовникові в двох екземплярах акт прийому-передачі наданих послуг, що свідчить про виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Пунктом 3.1., 3.2. Договору визначено, що замовник розглядає отриманий від виконавця акт прийому-передачі наданих послуг упродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання і за відсутності мотивованих заперечень зобов'язується підписати його і повернути один підписаний екземпляр такого акту виконавцю. Якщо акт прийому-передачі наданих послуг не підписаний замовником в термін, вказаний у п. 3.2. цього договору і від замовника у цей же строк (з урахуванням поштового обігу) не поступило письмової мотивованої відмови від підписання такого акту, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином, в повному об'ємі і підлягають оплаті.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання п. 3.1. Договору, замовником 01.08.2016р. було складено акт виконаних робіт №014 (консультаційно-посередницьких послуг) на суму 19380,60 грн. за період з 01.07.2016р. - 31.07.2016р. та виписано рахунок - фактуру №4/003/14 на зазначену суму, які 01.08.2016р. були скеровані відповідачу поштовим зв'язком (цінним листом з описом вкладення).

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2016р. відповідачем були направлені позивачу заперечення щодо акта виконаних робіт вих. №24 від 09.08.2016р., в котрих він зазначив, що протягом липня 2016р. позивач не надав жодних консультаційних послуг, не проводив жодної аналітичної роботи щодо дослідження ринку нерухомості, а надані таблиці із відомостями про ціни на деякі об'єкти нерухомості не становлять жодної споживчої цінності, оскільки самі по собі не несуть жодного смислового навантаження.

Як стверджує позивач, у зв'язку з тим, що одержаний акт виконаних робіт не був підписаний зі сторони відповідача і від останнього у строк, встановлений Договором не надійшли письмові заперечення на акт, послуги є такими, що надані належним чином та підлягають оплаті.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що на 02.02.2017р., розмір заборгованості відповідача не змінився та складає 19380,60 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Як вбачається з преамбули укладеного між сторонами Договору, сторони, враховуючи те, що інтересам Замовника (відповідача) відповідає здійснення якнайшвидшого будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, і прийняття його в експлуатацію та залучення з цією метою нових членів, в тому числі, асоційованих членів, які здійснюватимуть сплату пайових внесків та набудуть в майбутньому право власності на відповідні квартири в цьому будинку після завершення його будівництва та прийняття в експлуатацію; інтересам Виконавця (позивача) відповідає надання консультаційних та посередницьких послуг, пов'язаних із пошуком потенційних членів, в тому числі, асоційованих членів Кооперативу з метою залучення пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та отримання винагороди за надані послуги, уклали даний Договір відповідно до котрого виконавець надає замовникові консультаційні та посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних асоційованих членів Житлово-будівельного кооперативу «Аурум ІІІ», з метою залучення їх пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, прийняття його в експлуатацію та набуття у власність учасниками відповідних квартир в об'єкті, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити надані виконавцем послуги.

Як свідчить правовий аналіз вказаного Договору, такий за своєю правовою природою є агентським договором (договором доручення). Метою цього договору являється пошук потенційних асоційованих членів ЖБК «Аурум ІІІ» з метою залучення коштів.

Відповідно до ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Також, згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

За змістом ст. 301 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов'язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє. Суб'єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

В п. 4.2. - 4.6. Договору сторони погодили, що винагорода виконавця розраховується виконавцем та сплачується щомісяця. Розмір винагороди виконавця за поточний місяць становить 5% (п'ять відсотків) від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників залучених до кооперативу в межах даного Договору. Оплата винагороди здійснюється замовником на підставі акту прийому-передачі наданих послуг та виставленого рахунку на оплату наданих послуг. У разі залучення замовником без посередництва виконавця потенційного учасника в члени кооперативу та укладення із ними договорів про сплату пайових внесків, беручи до уваги те, що виконавець є ексклюзивним агентом по пошуку потенційних учасників кооперативу, виконавець вправі вимагати від замовника сплати винагороди, вказаної в п. 4.3. цього договору. Оплата винагороди, вказаної в п.4.3. договору, здійснюється замовником виконавцеві не пізніше 6 (шостого) числа після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг.

Підпунктом 2.2.17 пункту 2 Договору визначено, що замовник бере на себе зобов'язання виплатити в повному обсязі винагороду виконавця за укладені договори про сплату пайових внесків в разі отримання 90 (дев'яносто) відсотків та більше від суми повного пайового внеску передбаченого відповідним договором про сплату пайових внесків, по кожному такому договору. Такий же обов'язок покладається на виконавця у п. 4.12. Договору.

Як встановлено судом, предметом даного спору являється стягнення з відповідача коштів в розмірі 19380,60 грн., що становить 5% від суми грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок відповідача в липні 2016 року від гр. ОСОБА_3.

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2016р. між відповідачем та гр. ОСОБА_3 було укладено Договір про сплату пайових внесків №070/ІІІ2Б09/076 за умовами котрого гр. ОСОБА_3 вносить відповідачу пайові внески, а відповідач споруджує та передає у власність пайовику двокімнатну квартиру №99 площею 72,46 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1. При цьому, згідно додатку до Договору від 01.09.2015р., укладеного між позивачем та відповідачем, саме цю квартиру було надано позивачу для залучення пайовиків. Згідно графіку сплати пайових внесків, пайовик повинен був сплатити 16.03.2016р. 30% у розмірі 388306,00 грн.; 16.05.2016р. 30% у розмірі 388306,00 грн.; 16.07.2016р. 30% у розмірі 388306,00 грн. та IV квартал 2016р. - 10% у розмірі 129435,00 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що у липні 2016р. асоційованим членом кооперативу - гр. ОСОБА_3 сплачено на користь кооперативу (відповідача) 389000,00 грн.

Враховуючи факт поступлення від гр. ОСОБА_3 коштів, позивачем 01.08.2016р. було складено акт виконаних робіт №014 (консультаційно-посередницьких послуг) на суму 19380,60 грн. за період з 01.07.2016р. - 31.07.2016р. та направлено його відповідачу. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав спірний акт 04.08.2014р., водночас не підписав його. Свої заперечення на вказаний акт відповідач направив позивачу лише 09.08.2016р., тобто з пропуском трьохденного строку передбаченого п. 3.1 Договору. А тому, у відповідності до п.3.2 Договору послуги вважаються наданими позивачем належним чином, в повному об'ємі і підлягають оплаті.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що позивач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, а саме не надав консультаційних послуг передбачених п. 2.1.4 - 2.1.7., 2.1.15, 2.1.20. Як зазначає відповідач, укладений між сторонами договір містить елементи агентського договору та договору про надання консультаційних послуг. Винагорода виконавця за надання в сукупності усіх передбачених договором послуг (агентських та консультаційних) визначена в розмірі 5% від суми грошових коштів, що надійшли у поточному місяці. Не надавши передбачених договором консультаційних послуг, позивач позбавив відповідача благ, які він розраховував отримати при укладенні договору та за одержання яких зобов'язувався сплатити винагороду. Крім цього, відповідач зазначає, що зі змісту договору неможливо зробити висновок про те, в якому розмірі сторонами встановлено винагороду за надання окремо посередницьких послуг, а в якому консультаційних, тому визначити розмір винагороди за надані позивачем посередницькі послуги неможливо.

Суд критично оцінює такі твердження відповідача, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Як вже зазначалося, правовий аналіз укладеного між сторонами Договору свідчить, що такий за своєю правовою природою є агентським договором (договором доручення). Ціллю цього договору являється надання позивачем консультаційних та посередницьких послуг, пов'язаних із пошуком потенційних членів, в тому числі, асоційованих членів Кооперативу з метою залучення пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Аналіз умов укладеного спірного Договору свідчить про те, що сторони лише погодили обов'язок позивача надавати замовникові звіт про виконану роботу кожного календарного тижня до закінчення терміну дії цього договору або до дати дострокового його розірвання (п.2.1.20). З приводу інших консультаційних та посередницьких послуг, передбачених п.2.1 Договору (в т.ч. і тих про котрі наголошує відповідач), то сторони не погодили періоду протягом якого ці послуги повинні надаватися позивачем. А тому, враховуючи цей факт, а також мету укладення Договору, суд приходить до висновку, що позивач повинен був надавати вказані послуги до моменту укладення договорів між відповідачем та третіми особами про сплату пайових внесків та до моменту самої сплати цих внесків. Тобто факт укладення цих договорів та факт сплати за ними коштів є свідченням виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

Вказане підтверджується також і п. 3.3 Договору де сторони погодили, що зобов'язання позивача, які випливають з цього Договору, вважаються виконаними в повному обсязі після укладення відповідних договорів про сплату пайових внесків та повної сплати.

Враховуючи той факт, що 16.03.2016р. між Відповідачем та гр. ОСОБА_3 було укладено Договір про сплату пайових внесків №070/ІІІ2Б09/076 та останнім, станом на липень 2016 року, внесено кошти у розмірі 90% від обумовленої вартості квартири (інші 10% мали бути внесені в IV кварталі 2016р.), суд приходить до висновку, що мета спірного Договору для відповідача була досягнута, позивачем надано всі консультаційні та посередницькі послуги, передбачені договором і заперечення відповідача про ненадання таких послуг є необгрунтованими.

З приводу твердження відповідача про невиконання позивачем обов'язків, передбачених п. 2.1.20. Договору щодо ненадання відповідачу звітів про виконану роботу, то за змістом ч. 1 ст. 303 ГК України комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, якщо інше не передбачено агентським договором. В даному випадку матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачу було спричинено шкоду ненаданням цих звітів.

З приводу твердження відповідача, що за час існування Договору відповідачем було надмірно сплачено позивачу кошти у розмірі 189250,76 грн., а тому будь-яка заборгованість у відповідача відсутня, то суд зазначає, що надмірно сплачені кошти є предметом дослідження іншої судової справи, яка розглядається в господарському суді Львівської області, а саме справи №914/2178/16 за позовом Житлово-будівельного кооператив «Аурум ІІІ» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 91850,00 грн. Таким чином, судом у справі №914/2178/16 досліджується та встановлюватиметься факт наявності/відсутності надмірної переплати і у випадку наявності такої, кошти будуть повернуті ЖБК «Аурум ІІІ». Водночас, в матеріалах справи, що розглядається відсутні докази того, що відповідачем було виплачено позивачу агентську винагороду від коштів, які в липні 2016р. надійшли на рахунок відповідача від гр. ОСОБА_3

Відповідно до п. 4.6 Договору оплата винагороди, вказаної в п.4.3. договору, здійснюється замовником виконавцеві не пізніше 6 (шостого) числа після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що у липні 2016р. асоційованим членом кооперативу за договором №070/ІІІ2Б09/076 від 16.03.2016р. було сплачено 30% вартості квартири (а всього понад 90% її вартості), відтак позивач вважається таким, що належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, відповідно відповідач як замовник зобов'язаний був сплатити виконавцю винагороду у розмірі, що становить 5% від суми коштів, які надійшли у липні 2016р.

Оскільки, у визначений Договором строк, винагорода сплачена позивачу не була, відповідач вважається таким, що прострочив, а відтак кошти в розмірі 19380,60 грн. підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 6.3. Договору сторонами передбачено, що у випадку прострочення замовником виконання зобов'язання по оплаті виконавцю винагороди на вимогу виконавця замовник, одноразово за кожен випадок прострочення, сплачує штраф у розмірі 15% (п'ятнадцять відсотків) від простроченої суми, а за прострочення сплати належних за договором платежів нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені суд зазначає, що розмір нарахованої пені не перевищує розміру пені, обчисленої виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, а тому пеня в розмірі 1661,65 грн. підлягає стягненню з відповідача повністю. Оскільки в даному випадку мало місце прострочення зі сторони відповідача, з останнього також підлягає до стягнення 2907,09 грн. штрафу.

Разом з тим, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. та постанові ВГС України від 12.06.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних, суд прийшов до висновку, що такі обраховані вірно, а тому підлягають стягненню з відповідача повністю, в 166,08 грн. та 840,43 грн. відповідно.

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Аурум ІІІ» (79016, м. Львів, вул. Гушалевича, 3/3; код ЄДРПОУ 39735735) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79058, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)19380,60 грн. боргу, 1661,65 грн. пені, 2907,09 грн. штрафу, 166,80 3% річних, 840,43 грн. інфляційних втрат та 1378,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2017 р.

Суддя Крупник Р.В.