Рішення № 64591115, 01.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017Справа №910/21584/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Сантанна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "АКБ "Київ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантанна"

про визнання права власності на майнові права, зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Немирська І.А., за довіреністю;

від відповідача: Земляна І.О., за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Прядко А.М., за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Зорін Р.О., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Сантанна" (далі - відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "АКБ "Київ" про визнання права власності на майнові права, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2016 було порушено провадження у справі № 910/21584/16, залучено Публічне акціонерне товариство "АКБ "Київ" (далі - третя особа - 1) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначено на 14.12.2016.

14.12.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.11.2016 про порушення провадження у справі № 910/21584/16 позивач не виконав.

14.12.2016 представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.11.2016 про порушення провадження у справі № 910/21584/16 відповідач не виконав.

14.12.2016 представник третьої особи - 1 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 30.11.2016 про порушення провадження у справі № 910/21584/16 третя особа - 1 не виконала.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про необхідність залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантанна" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2016 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантанна" (далі - третя особа - 2) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 11.01.2017.

27.12.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про забезпечення позову.

11.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

11.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи - 1 було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2016.

11.01.2017 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2016 позивач не виконав.

11.01.2017 представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2016 відповідач не виконав.

11.01.2017 представник третьої особи - 1 у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2016 третя особа - 1 виконала частково.

11.01.2017 представник третьої особи - 2 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.12.2016 третя особа - 2 не виконала.

Розглянувши у судовому засіданні 11.01.2017 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2017 розгляд справи було відкладено на 25.01.2017.

13.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи - 1 було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2017.

16.01.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого ТОВ "Сантанна" О.П. Бондарчука надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

24.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2017.

24.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва арбітражним керуючим ТОВ "Сантанна" О.П. Бондарчуком було подано відзив на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

24.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

24.01.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду справи та про відкладення розгляду справи.

25.01.2017 представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2017 позивач виконав.

25.01.2017 представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2017 відповідач не виконав.

25.01.2017 представник третьої особи - 1 у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2017 третя особа - 1 виконала.

25.01.2017 представник третьої особи - 2 у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2017 третя особа - 2 не виконала.

Розглянувши у судовому засіданні 25.01.2017 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовив, у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Розгляд справи було відкладено на 01.02.2017.

30.01.2017 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано письмовий відзив на позов.

30.01.2017 арбітражним керуючим ТОВ «Сантанна» через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано письмові пояснення.

У судове засідання 01.02.2017 представник позивача з'явився, надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 01.02.2017 з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи - 1 у судове засідання 01.02.2017 з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи - 2 у судове засідання 01.02.2017 з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2007 між Закритим акціонерним товариством «Фінансова компанія «Сантанна» (в подальшому організаційно-правову форму змінено з «закритого» на «приватне» акціонерне товариство, далі - управитель, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антар» (далі - довіритель) було укладено Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 73/08-2007, за умовами якого довіритель передає до фонду фінансування будівництва, зазначеного у пункті 1.2 цього Договору, грошові кошти у порядку, розмірі та на умовах, визначених цим Договором, для подальшого здійснення управителем розпорядження такими коштами з метою фінансування будівництва об'єкту будівництва, зазначеного у пункті 1.3 цього Договору, та набуття довірителем після завершення будівництва такого об'єкту права власності на об'єкт інвестування, зазначений у п. 1.4 цього Договору.

Відповідно до 1.4 Договору про участь у фонду фінансування будівництва № 73/08-2007 від 07.08.2007 під терміном «об'єкт будівництва» сторони розуміють 19 квартир, перелік яких зазначений у Додатку № 1 до цього Договору та знаходитимуться у секції «Б» житлового будинку АДРЕСА_1

27.11.2006 між відповідачем (управителем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТГРУП-ХХІ» (далі - довіритель) було укладено Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 57/11-2006, за умовами якого довіритель передає до фонду фінансування будівництва, зазначеного у пункті 1.2 цього Договору, грошові кошти у порядку, розмірі та на умовах, визначених цим Договором, для подальшого здійснення управителем розпорядження такими коштами з метою фінансування будівництва об'єкту будівництва, зазначеного у пункті 1.3 цього Договору, та набуття довірителем після завершення будівництва такого об'єкту права власності на об'єкт інвестування, зазначений у п. 1.4 цього Договору.

Відповідно до 1.4 Договору про участь у фонду фінансування будівництва № 57/11-2006 від 27.11.2006 під терміном «об'єкт будівництва» сторони розуміють квартири загальною площею 3009,76 кв.м. (перелік квартир викладений у додатку), які знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1

Додатковою угодою № 1 до Договору про участь у фонду фінансування будівництва № 57/11-2006 від 27.11.2006 сторони внесли зміни та доповнення до вказаного договору щодо здійснення заміни двох об'єктів інвестування у додатку з переліком квартир в будинку по АДРЕСА_1

17.08.2005 між відповідачем (управителем) та ОСОБА_8 (довіритель) було укладено Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 031/8-2005, за умовами якого довіритель передає до фонду фінансування будівництва, зазначеного у пункті 1.2 цього Договору, грошові кошти у порядку, розмірі та на умовах, визначених цим Договором, для подальшого здійснення управителем розпорядження такими коштами з метою фінансування будівництва об'єкту будівництва, зазначеного у пункті 1.3 цього Договору, та набуття довірителем після завершення будівництва такого об'єкту права власності на об'єкт інвестування, зазначений у п. 1.4 цього Договору.

Відповідно до 1.4 Договору про участь у фонду фінансування будівництва № 57/11-2006 від 27.11.2006 під терміном «об'єкт будівництва» сторони розуміють квартири, секція «Б», загальною площею 1995,24 кв.м. (перелік квартир додається) житлового будинку АДРЕСА_1

29.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антар» (первісний кредитор), Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - новий довіритель, третя особа - 1) та Приватним акціонерним товариством «Фінансова компанія «Санатанна» (управитель) було укладено Договір про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) б/н (далі - Договір відступлення - 1), відповідно до умов якого первісний довіритель відступає новому довірителю, а новий довіритель набуває прав та обов'язків за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 73/08-2007 від 07.08.2007 (далі - основне зобов'язання) на отримання у власність 19-ти квартир загальною площею 1 845,30 кв.м., перелік яких зазначений у Додатку № 1 до цього Договору, які знаходяться у секції «Б» житлового будинку АДРЕСА_1

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору відступлення - 1 з дати укладення цього Договору кредиторська заборгованість первісного довірителя перед новим довірителем в межах справи № 44/473-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антар», порушеної Господарським судом міста Києва, зменшується на 23 731 229,11 грн, а новий довіритель набуває прав та обов'язків за основним зобов'язанням. Права та обов'язки, що відступаються новому довірителю, засвідчуються документами, які передаються йому первісним довірителем, а саме:

- Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 73/08-2007 від 07.08.2007;

- Свідоцтво до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 73/08-2007 від 07.08.2007 про здійснення оплати 100% загальної площі квартир.

29.01.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Антар» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Київ» було підписано Акт приймання-передачі майнових прав на квартири загальною площею 1 845,30 кв.м. на суму 23 731 229,11 грн.

25.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп-ХХІ» (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - новий довіритель) було укладено Договір про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) б/н (далі - Договір відступлення - 2), відповідно до умов якого первісний довіритель відступає новому довірителю, а новий довіритель набуває прав та обов'язків за Договором про участь у фонді фінансування будівництва № 57/11-2006 від 27.11.2006 (далі - основне зобов'язання) на отримання у власність 27 квартир загальною площею 3009,76 кв.м., перелік яких зазначений у Додатку № 1 до цього Договору, які знаходяться житловому будинку АДРЕСА_1

Відповідно до пунктів 2, 3 Договору відступлення - 2 з дати укладення цього Договору кредиторська заборгованість первісного довірителя перед новим довірителем в межах справи № 15/335-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп-ХХІ», порушеної Господарським судом міста Києва, зменшується на 48 157 000,00 грн, а новий довіритель набуває прав та обов'язків за основним зобов'язанням. Права та обов'язки, що відступаються новому довірителю, засвідчуються документами, які передаються йому первісним довірителем, а саме:

- Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 57/11-2006 від 27.11.2006 (нотаріально засвідчена копія), Додаткова угода № 1 від 06.03.2007 до Договору № 57/11-2006 від 27.11.2006 (нотаріально завірена копія);

- Свідоцтво до Договору про участь у фонді фінансування будівництва № 57/11-2006 від 27.11.2006 про здійснення оплати 100% загальної площі квартир (нотаріально завірена копія).

25.06.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп-ХХІ» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Київ» було підписано Акт приймання-передачі майнових прав на квартири загальною площею 3 009,76 кв.м. на суму 48 157 000,00 грн.

06.02.2009 між третьою особою - 1 та ОСОБА_9 (позичальник, боржник) було укладено Угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу б/н (далі - Угода - 1), відповідно до умов якої з метою погашення позичальником заборгованості за Договором про надання кредиту № 64 від 30.05.2007 (далі - Кредитний договір), укладеним між банком та боржником, банк прийняв від боржника майнові права за Договором № 031/8-2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005, додаткових угод до нього, договором про відступлення права вимоги від 30.05.2007 на отримання у власність трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 на 14 поверсі та трьохкімнатної квартири АДРЕСА_3 загальною площею 128,20 кв.м. на 19 поверсі секції «Б» в будинку АДРЕСА_1

06.02.2009 третьою особою та ОСОБА_9 було підписано Акт приймання-передачі майнових прав за угодою від 06.02.2009, який відповідно до п. 1.7 Угоди про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу б/н від 06.02.2009 свідчить про набуття третьою особою - 1 прав на отримання у власність квартир, визначених у п. 1.4 даної угоди.

06.02.2009 між третьою особою - 1 та ОСОБА_10 (позичальник, боржник) було укладено Угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу б/н (далі - Угода - 1), відповідно до умов якої з метою погашення позичальником заборгованості за Договором про надання кредиту № 45 від 02.04.2007 (далі - Кредитний договір), укладеним між банком та боржником, банк прийняв від боржника майнові права за Договором № 031/8-2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005, додаткових угод до нього, договором про відступлення права вимоги від 14.03.2007 та договору про перевідступлення права вимоги від 02.04.2007 на отримання у власність двох квартир, двокімнатної АДРЕСА_4 та трьохкімнатної АДРЕСА_5 на 19 поверсі, секція «Б» в будинку АДРЕСА_1

06.02.2009 третьою особою - 1 та ОСОБА_10 було підписано Акт приймання-передачі майнових прав за угодою від 06.02.2009, який відповідно до п. 1.7 Угоди про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу б/н від 06.02.2009 свідчить про набуття третьою особою - 1 прав на отримання у власність квартир, визначених у п. 1.4 даної угоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, після укладення вищевказаних правочинів, до третьої особи - 1 перейшло право власності на майнові права на 50 квартир у житловому будинку, що будується у АДРЕСА_1 доказів переходу права власності на майнові права на вказані 50 квартир від третьої особи - 1 до інших осіб не надано.

19.05.2015, керуючись статтями 40 та 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 61 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», відповідно до Плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 № 096/15, між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - неплатоспроможний банк) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - позивач, приймаючий банк) було укладено Договір про передачу приймаючому банку активів неплатоспроможного банку б/н (далі - Договір про передачу активів), відповідно до умов якого неплатоспроможний банк передає, а приймаючий банк приймає:

- активи неплатоспроможного банку та права вимоги за договорами забезпечення, перелік яких визначено у:

* Реєстрі активних операцій з фізичними особами;

* Реєстрі активних операцій з юридичними особами;

* Реєстрі забезпечення за активними операціями з фізичними особами;

* Реєстрі забезпечення за активними операціями з юридичними особами;

* Реєстрі активних рахунків;

* Реєстрі цінних паперів;

* Реєстрі основних засобів;

* Реєстрі нематеріальних активів та необоротних матеріальних активів;

* Реєстрі графіків та історії діючих кредитів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб;

* Реєстрі судових справ;

* Реєстрі інших активів, які є складовою частини Реєстру договорів про здійснення активних операцій та договорів забезпечення, що складений станом на 19.06.2015, в обсязі і на умовах, які існували на дату складення Реєстру активів за ціною (ринковою вартістю) 266 166 275,94 грн без ПДВ, визначеною у порядку, передбаченому п. 1.6 цього Договору.

Судом встановлено, що вищезазначені 50 квартир, розташовані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 що будується, вказані у Реєстрі інших активів, додаток № 13 до Договору про передачу активів, копія якого наявна у матеріалах справи.

Позивач зазначає суду про те, що на даний час саме позивач є новим довірителем та має право на отримання у власність 50 квартир загальною площею 5 282,74 кв.м. на підставі вищезазначених договорів та Договору про передачу активів, проте відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків управителя, а саме не вносить позивача в перелік інвесторів та не видає позивачу свідоцтва про участь у ФФБ на вищевказані квартири.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, зокрема, про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження передачі майнових прав на вказані квартири від неплатоспроможного банку до приймаючого банку.

Відповідно до п. 1.2 Договору про передачу активів, у зв'язку з прийняттям активів неплатоспроможного банку та прав вимоги за договорами забезпечення, приймаючий банк отримує у власність майно згідно з переліком, визначеним у Реєстрі активних рахунків, Реєстрі основних засобів, Реєстрі нематеріальних активів та необоротних матеріальних активів, Реєстрі цінних паперів, Реєстрі інших активів.

Згідно з п. 1.8 Договору про передачу активів передача активів неплатоспроможного банку та прав вимоги за Договорами забезпечення, крім майна, що передається за цим Договором, визначеного у Реєстрі цінних паперів, Реєстрі нематеріальних активів та необоротних матеріальних активів, Реєстрі цінних паперів, Реєстрі інших активів, що входять до складу Реєстру активів та майна, що є предметом договорів, визначених у п. 9.2 цього Договору, а також зобов'язань від неплатоспроможного банку до приймаючого банку оформляється актом приймання-передачі активів та зобов'язань, який складається в трьох примірниках та підписується уповноваженими представниками неплатоспроможного та приймаючого банку, по одному для кожної із сторін та для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в день укладення цього Договору.

Передача майна неплатоспроможного банку згідно з переліком, визначеним у Реєстрі основних засобів, Реєстрі нематеріальних активів та необоротних матеріальних активів, Реєстрі цінних паперів та Реєстрі інших активів, що входять до складу Реєстру активів, оформлюється актом приймання-передачі майна, який складається в трьох примірниках та підписується уповноваженими представниками неплатоспроможного банку та приймаючого банку та приймаючого банку, по одному для кожної зі сторін та для Фонду гарантування в день його фактичної передачі.

11.05.2016 позивач звернувся до відповідача із листом № 1101/4961/2016 щодо надання інформації про видачу довідки про здійснення повного фінансування об'єкту інвестування та з метою отримання позивачем у власність об'єкту інвестування внесення його в перелік інвесторів, а також повідомити про строки введення в експлуатацію об'єкту інвестування за адресою: вул. Драгомирова, 4-б.

Листом вих. № 9/16 від 22.06.2016 відповідач повідомив позивача про необхідність надання плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015, Договору про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 25.06.2014, Договору про передачу активів або інші документи, що підтверджують перехід прав та обов'язків ПАТ «АКБ «Київ» до позивача в частині права на отримання 46 квартир загальною площею 4 885,06 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, перелік яких міститься в Договорі про відступлення права вимоги (заміну сторони в зобов'язанні) від 25.06.2014 та Договорі про відступлення права вимоги (заміну сторони в зобов'язанні) від 29.01.2014.

Позивач направив відповідачу лист № 1106/9711/2016 від 31.08.2016, до якого долучив наступні документи:

- Договір про передачу активів;

- Акт приймання-передачі оригіналів правовстановлюючих документів від 20.06.2015;

- Акт приймання - передачі активів та зобов'язань від 19.06.2015;

- Договір № 031/8-2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005 (АДРЕСА_1

- Додаткову угоду № 1 від 29.06.2006 до Договору № 031/8-2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005 (АДРЕСА_1

- Договір про відступлення права вимоги від 14.03.2007;

- Договір про перевідступлення права вимоги від 02.04.2007;

- Угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009;

- Акт приймання-передачі майнових прав за угодою від 06.02.2009;

- Договір № 031/8-2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005 (АДРЕСА_1 - пл. 68,24 кв.м.);

- Додаткову угоду № 1 від 29.06.2006 до Договору № 031/8-2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005 про участь у фонді фінансування будівництва від 17.08.2005 (АДРЕСА_1 - пл. 68,24 кв.м.);

- Договір про відступлення права вимоги від 15.07.2007 (АДРЕСА_1 - пл. 68,24 кв.м.);

- Угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009 (АДРЕСА_1 - пл. 68,24 кв.м.);

- Акт приймання-передачі майнових прав за угодою від 06.02.2009 (АДРЕСА_1 - пл. 68,24 кв.м.);

- Договір № 73/08-2007 про участь у фонді фінансування будівництва від 07.08.2007 (АДРЕСА_1 19 квартир: АДРЕСА_1

- Свідоцтво від 12.09.2007 до Договору № 73/08-2007 про участь у фонді фінансування будівництва виду А № 73/08-2007 від 07.08.2007 (АДРЕСА_1 19 квартир: АДРЕСА_1

- Договір про відступлення права вимоги (заміну сторони в зобов'язанні) від 29.01.2014 (АДРЕСА_1 19 квартир: АДРЕСА_1

- Акт приймання-передачі майнових прав від 29.01.2014 (АДРЕСА_1 19 квартир: АДРЕСА_1

- Лист ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві від 12.02.2014 (АДРЕСА_1 19 квартир: АДРЕСА_1

- Договір № 57/11-2006 про участь у фонді фінансування будівництва від 27.11.2006 (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

- копію платіжного доручення № 2 від 05.12.2006 (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

- копію платіжного доручення № 5 від 18.12.2006 (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

- копію платіжного доручення № 6 від 21.12.2006 (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

- Додаткову угоду № 1 від 06.03.2007 до Договору № 57/11-2006 від 27.11.2006 про участь у фонді фінансування будівництва (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

- Свідоцтво від 23.03.2007 до Додаткової угожи № 1 від 06.03.2007 до Договору про участь у фонді фінансування будівництва виду А № 57/11-2006 від 27.11.2006 (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

- Договір про відступлення права вимоги (заміну сторони в зобов'язанні) від 25.06.2014 (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

- Акт приймання-передачі майнових прав від 25.06.2014 (АДРЕСА_1 27 квартир: АДРЕСА_1

Вказаним листом позивач також звернувся до відповідача з вимогою про оформлення договорів про заміну сторони у зобов'язанні по вище зазначених об'єктах інвестування та внесення позивача в перелік інвесторів (довірителів) об'єктів інвестування.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю встановлює Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Відповідно до ст. 14 згаданого Закону фізична або юридична особа, або спільний інвестор ФОН стає довірителем ФФБ за умови передачі коштів в управління управителю ФФБ та укладання з управителем ФФБ договору про участь у ФФБ на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Договір про участь у ФФБ укладається за умови надання особою визначених Правилами ФФБ документів, які ідентифікують цю особу. Якщо довіритель ФФБ - спільний інвестор ФОН, від імені та в інтересах якого діє управитель ФОН в системі ФОН-ФФБ, додатково мають бути надані належним чином засвідчені копії Правил ФОН та інвестиційної декларації ФОН, які підтверджують правомірність дій такого управителя ФОН. Якщо управитель ФОН та управитель ФФБ в системі ФОН-ФФБ є одна особа, то в договорі зазначається тільки найменування такого ФОН. Укладання такого договору від імені довірителів, які складають спільного інвестора ФОН, може бути доручено фізичній особі, яка діє від їх імені на підставі відповідної довіреності з правом передоручення.

Управитель ФФБ відкриває рахунок довірителю у системі обліку прав вимоги довірителів відповідного ФФБ. Для довірителя ФФБ, який є спільним інвестором ФОН, від імені та в інтересах якого діє управитель ФОН, рахунок відкривається на ім'я управителя ФОН з відповідною позначкою.

Особа може бути довірителем в кількох різних ФФБ та в кожному фонді мати кілька рахунків у системі обліку прав вимоги довірителів відповідного ФФБ.

Договір про участь у ФФБ обов'язково має містити:

- предмет договору;

- найменування особи довірителя;

- найменування особи управителя ФФБ;

- вид ФФБ;

- порядок передачі довірителем коштів в управління управителю ФФБ;

- обмеження щодо окремих дій управителя з управління майном;

- права та обов'язки управителя ФФБ та довірителя;

- відомості про об'єкт будівництва із зазначенням його місця розташування та технічних характеристик;

- запланована дата (місяць і рік) введення об'єкта будівництва в експлуатацію;

- відомості про закріплений за довірителем об'єкт інвестування із зазначенням його технічних характеристик;

- строки та механізм повернення довірителю коштів на його вимогу, розмір платежів, які повинен сплатити при цьому довіритель;

- строк дії договору;

- відповідальність сторін за невиконання умов договору;

- порядок надання інформації довірителю про хід виконання умов договору, перелік інформації, яка надається довірителю у письмовій формі;

- порядок взаємодії довірителя та управителя ФФБ у випадку дострокового введення об'єкта будівництва в експлуатацію;

- порядок внесення змін до договору про участь у ФФБ;

- розмір та форму винагороди управителя ФФБ.

До договору про участь у ФФБ додаються:

- правила ФФБ;

- графічне зображення схеми будівельного плану об'єкта інвестування з назвами та площами всіх його приміщень і зазначенням розміщення об'єкта інвестування на поверсі;

- стислий перелік будівельних робіт, які забудовник зобов'язується провести на об'єкті інвестування;

перелік обладнання, яке буде встановлене на об'єкті інвестування з наступною його передачею довірителеві;

- стислий перелік робіт, які забудовник зобов'язується провести на об'єкті будівництва та прибудинковій території;

- перелік обладнання, яке буде встановлене на об'єкті будівництва з наступною його передачею експлуатуючим організаціям чи об'єднанню співвласників будинку.

За вимогою довірителя управитель ФФБ зобов'язаний ознайомити довірителя або на вимогу довірителя надати йому копії отриманих від забудовника документів з даними про:

- забудовника та об'єкт будівництва:

- документи, що дають змогу провести ідентифікацію особи забудовника у відповідності з вимогами законодавства;

- документи, що підтверджують право забудовника на користування земельною ділянкою або право забудовника на виконання функцій замовника будівництва для спорудження на земельній ділянці об'єкта будівництва;

- позитивний висновок комплексної державної експертизи проектної документації;

- дозвіл на виконання будівельних робіт або реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт;

- ліцензію підрядної організації.

Після введення об'єкта будівництва в експлуатацію управитель може продовжити укладання договорів про участь у ФФБ із закріпленням об'єктів інвестування за довірителями до моменту отримання письмової вимоги забудовника повернути йому майнові права на об'єкти інвестування, які не передані довірителям. Забудовник зобов'язаний прийняти від управителя такі майнові права.

Частинами 9 - 11 ст. 15 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що управитель вносить зміни до системи обліку прав вимоги довірителів ФФБ при оформленні ним таких операцій:

- прийняття майнових прав на об'єкти інвестування від забудовника;

- відкриття рахунку довірителю;

- закріплення за довірителем об'єкта інвестування;

- закріплення за довірителем відповідної кількості вимірних одиниць об'єкта інвестування;

- оформлення операції зміни об'єкта інвестування, уступки права вимоги довірителя на вимірні одиниці об'єкта інвестування третім особам;

- оформлення відмови довірителя від прав вимоги на частину закріплених за ним вимірних одиниць об'єкта інвестування або на всі закріплені за ним вимірні одиниці об'єкта інвестування;

- відкріплення від довірителя об'єкта інвестування;

- передача довірителю майнових прав на закріплений за ним об'єкт інвестування;

- закриття фінансування об'єкта будівництва.

Підставою для внесення змін до системи обліку прав вимоги довірителів ФФБ є документи, визначені Правилами ФФБ.

Після внесення довірителем коштів до ФФБ управитель видає довірителю свідоцтво про участь у ФФБ - документ, що підтверджує участь довірителя у ФФБ.

Відповідно до ч. 1 т п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевказані приписи закону та пункт 1.8 Договору про передачу активів, обов'язковою умовою, а відповідно і належним доказом для суду набуття позивачем права власності на майнові права на вищевказані 50 квартир, які зазначені у додатку 13 до Договору про передачу активів, є підписаний сторонами вказаного договору акт приймання-передачі майна, оскільки вказані квартири зазначені у Реєстрі інших активів. До підписання такого акту право власності на майнові права на 50 квартир належить третій особі - 1, а перейде до позивача після підписання акту приймання-передачі майна відповідно до Договору про передачу активів.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Належних доказів на підтвердження надання позивачем відповідачу акту приймання-передачі майна з інформацією про передачу третьою особою - 1 позивачу майнових прав на вказані квартири позивач суду не надав. На вимогу суду позивачем вказаний акт також наданий не був. Наданий позивачем Акт приймання-передачі оригіналів правовстановлюючих документів не може розглядатись судом як належний доказ переходу до позивача права власності на майнові права на вищезазначені квартири, оскільки вказаний акт не свідчить про виконання сторонами абзацу другого пункту 1.8 Договору про передачу активів, а лише підтверджує передачу третьою особою - 1 позивачу певних документів.

У зв'язку з відсутністю акту приймання-передачі майна за Договором передачі активів, у суду відсутні правові підстави вважати, що позивачем було набуто право власності на майнові права на квартири, зазначені у додатку 13 до Договору про передачу активів. Відсутність вказаного акту також унеможливлює внесення позивача в перелік довірителів ФФБ та видачу позивачу свідоцтв про участь у ФФБ, враховуючи відсутність доказів правонаступництва у даних правовідносинах.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести ПАТ «АБ «Укргазбанк» в перелік інвесторів, який управитель після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію надає забудовнику для забезпечення подальшої передачі об'єкта інвестування у власність довірителю та видати свідоцтва про участь у ФФБ на 50 квартир загальною площею 5 282,74 кв.м., що розташовані в об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на майнові права на 50 квартир загальною площею 5 282,74 кв.м., що розташовані в об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).

Статтею 318 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Крім того, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майнове право - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, те що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-1732цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 7 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель фонду на праві довірчої власності здійснює управління фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів у напрямах, зазначених у Правилах. Для ФФБ - це фінансування будівництва, для ФОН - це здійснення операцій з нерухомістю. Решта коштів залишається в управлінні управителя відповідно до Правил фонду. Вільні кошти на поточних рахунках фонду, які тимчасово не передані на фінансування будівництва, банк-управитель має право використовувати при здійсненні банківських операцій. При цьому банк-управитель несе відповідальність за їх збереження власними коштами.

Управитель при реалізації права довірчої власності:

- має право одночасно здійснювати управління кількома ФФБ та ФОН;

- не може відповідати за своїми боргами активами фонду;

- несе відповідальність за дотримання вимог цього Закону, Правил фонду та договору управління майном;

- несе відповідальність за забезпечення інтересів установника управління, повноту і своєчасність виконання своїх зобов'язань перед ним.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів будівництва на умовах договору. Договір між забудовником та управителем ФФБ має обов'язково містити зобов'язання забудовника після закінчення будівництва передати об'єкти інвестування у власність довірителям ФФБ на умовах цього Закону та Правил ФФБ.

Враховуючи приписи названого Закону, управитель ФФБ діє виключно в межах наданих йому законом та Правилами ФФБ повноважень та не має права оспорювати або не визнавати право власності довірителів ФФБ на об'єкти інвестування.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Також позивачем не доведено суду належними доказами факту надання відповідачу акту приймання-передачі майна за Договором передачі активів, а відтак не доведено порушення своїх прав відповідачем, в розумінні частини першої статті 1 ГПК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання права власності на майнові права та зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

27.12.2016 позивачем через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на майнові права на квартири у 27-поверховому 330-квартирному будинку (незавершене будівництво), розташованому за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу, арбітражному керуючому Бондарчуку О.П. та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб майнових прав на квартири у 27-поверховому 330-квартирному будинку (незавершене будівництво), розташованому за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики забезпечення позову» (далі - Постанова) відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 2 Постанови визначено, що забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Пунктом 3 Постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Крім того, згідно з ч. 10 ст. 67 ГПК України види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 3 Постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, а також враховуючи те, що предметом позову є визнання права власності на майнові права на 50 квартир у житловому будинку, розташованому за будівельною адресою: АДРЕСА_1, а не на всі 330 квартир у вказаному будинку, що свідчить про неспіввідносність позовних вимог з вимогами, викладеними позивачем у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права на квартири у 27-поверховому 330-квартирному будинку (незавершене будівництво), розташованому за будівельною адресою: АДРЕСА_1, та заборони відповідачу, арбітражному керуючому Бондарчуку О.П. та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження у будь-який спосіб майнових прав на вказані об'єкти нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 66, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

3. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 08.02.2017.

Суддя О.В. Нечай