Рішення № 6459091, 28.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.09 р.                     Справа № 9/74                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс”, м. Донецьк

про стягнення 193522 євро, 22 центи (2070009грн.85коп.)

за участю представників сторін:

від позивача: Кульга М.В. – представник (за довіреністю вих.№560 від 22.06.2009р.);

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 193522 євро, 22 центи (2070009грн.85коп.), яка складається з суми основного боргу в розмірі 171647 євро (1836021грн.62коп.), пені в розмірі 19444 євро64 центи (207989грн.53коп.) та 3% річних в розмірі 2430 євро 58 центів (25998грн.69коп.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу №89-01065 від 28.12.2006р., додатки №1,2 до даного договору, додаткову угоду від 14.01.2008р., видаткову накладну №0000000002 від 06.01.2007р., акт про прийняття предмету лізингу від 06.01.2007р., довіреність серії ЯНН №288960 від 05.01.2007р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 28.07.2009р., 12.08.2009р., 31.08.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №558334 Товариство з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс”, м.Донецьк в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

31.08.2009р. позивачем надана заява про виправлення описки б/н та дати, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2054066грн.52коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1821880грн.48коп., пені в розмірі 206387грн.59коп. та 3% річних в розмірі 25798грн.45коп.

Крім того, 28.09.2009р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2007885грн.90коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1821880грн.48коп., пені в розмірі 160206грн.97коп. та 3% річних в розмірі 25798грн.45коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги відповідно до вищевказаної заяви про зменшення позовних вимог.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна”, м.Київ (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс”, м.Донецьк (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №89-01065 від 28.12.2006р. з додатками №1, 2 до нього та додатковою угодою від 14.01.2008р. до вказаного договору.

Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець зобов`язується за заявою лізингоодержувача придбати у власність у продавця (постачальника) – ТОВ „Сканія Україна”, обраного лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (надалі – предмет лізингу) та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором.

За приписом ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм Закону України „Про фінансовий лізинг”, а також статей 806-809 ЦК України та статті 292 ГК України.

На виконання умов договору та додатку №1 до нього, позивач передав у користування відповідачеві транспортні засоби (предмет лізингу) - Scania P114 GA4x2 NA 340 у кількості 10 штук.

Факт передачі предмету лізингу від позивача відповідачеві підтверджується видатковою накладною №0000000002 від 06.01.2007р. та актом про прийняття предмету лізингу від 06.01.2007р., які підписані сторонами без заперечень та скріплені печаткою підприємств. В свою чергу, повноваження представника відповідача, яким було підписано видаткову накладну №0000000002 від 06.01.2007р. підтверджуються довіреністю серії ЯНН №288960 від 05.01.2007р.

Відповідно до п.6.1, п.6.2 договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірах, передбачених цим договором та графіком платежів. Лізинговий платіж включає в себе суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу; винагороду лізингодавцю; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього договору.

Лізингові платежі, які підлягають сплаті та строки їх сплати визначені графіком платежів в редакції згідно додаткової угоди від 14.01.2008р. до договору фінансового лізингу №89-01065 від 28.12.2006р.

Пунктом 6.3 договору визначено, що лізингові платежі, а також будь-які інші платежі, що належать до сплати за цим договором, сплачуються виключно у гривнях (UAH). Сума кожного лізингового платежу, що підлягає сплаті, а також будь-якого іншого платежу, передбаченого цим договором, визначається шляхом перерахування відповідного еквіваленту такого платежу, вираженого а євро, у гривні за курсом, встановленим НБУ на дату здійснення платежу.

На підставі п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР із змінами та доповненнями, лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.

Таким чином, внесення відповідачем щомісячних лізингових платежів за договором в порядку розділу 6 Договору, додаткової угоди від 14.01.2008р., статті 530 Цивільного кодексу України та статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” – мало провадитись у чіткій відповідності до встановленого графіку платежів.

У відповідності до розрахунків позивача, розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” по лізингових платежах з серпня 2008 року по червень 2009 року включно – складає 1821880грн.48коп. Жодних доказів внесення на адресу позивача зазначених лізингових платежів відповідачем не надано.

Правильність арифметичного розрахунку позивача загальної суми лізингових платежів відповідачем жодним чином не спростована.

Таким чином, грошове зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс”, м.Донецьк (лізингоодержувач) перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна”, м.Київ (лізингодавець) по внесенню лізингових платежів на суму 1821880грн.48коп. станом на момент прийняття рішення – виконане не було, на порушення норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №89-01065 від 28.12.2006р. за період з серпня 2008 року по червень 2009 року, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 1821880грн.48коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна”, м. Київ в частині стягнення заборгованості в розмірі 1821880грн.48коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати заборгованості.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.9 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати лізингових платежів або будь-яких сум, що належать до сплати за цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі 24 відсотків річних від суми несвоєчасно виконаного платежу. Пеня нараховується на євро еквівалент платежу; оплата пені здійснюється у відповідності до п.6.3 цього договору.

На підставі зазначеного, враховуючи п.6.9 договору та у відповідності до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, за розрахунком позивача, розмір пені з моменту виникнення відповідного права вимоги до 08.07.2009р. становить 160206грн.97коп.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає, що зазначена ним сума не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак, враховуючи прострочення оплати лізингових платежів, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 160206грн.97коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 25798грн.45коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача 3% річних становлять суму в розмірі 25798грн.45коп.

Перевіривши арифметичній розрахунок позивача судом встановлено, що належна до стягнення сума 3% річних за період з моменту виникнення відповідного права вимоги до 08.07.2009р. складає 20753грн.15коп., а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 25798грн.45коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 20753грн.15коп.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ „МАЗ-трас” та на грошові кошти останнього – задоволенню не підлягає, оскільки суду не доведено належними та допустимими доказами існування реальної загрози невиконання рішення суду у разі незастосування зазначених заходів забезпечення позову.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 806-809 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, Законом України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 2054066грн.52коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1821880грн.48коп., пені в розмірі 160206грн.97коп. та 3% річних в розмірі 25798грн.45коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МАЗ-транс” (за адресою: вул. Светлова, 1-а, м. Донецьк, 83009; поштова адреса: вул. Горнова, 6-а, м. Донецьк, 83012; пр-т Партизанський, 1Д, м. Донецьк, 83108; р/р 260010101926 в ЗАТ „ПроКредитБанк” м. Донецьк, МФО 320984; р/р 26002334472001 в КБ „Приватбанк”, м.Донецьк, МФО 335496; код ЄДРПОУ 30711276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сканія Кредіт Україна” (за адресою: Столичне шосе, 100, м. Київ, 03045; поштова адреса: вул. Межи гірська, 56, кв.3, м. Київ, 04071; р/р 26006200285069 в АКБ „СітіБанк”, МФО 300584, код ЄДРПОУ 33052443) заборгованість в розмірі 1821880грн.48коп., пеню в розмірі 160206грн.97коп. та 3% річних в розмірі 20753грн.15коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 20028грн.40коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 304грн.77коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 28.09.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя