Постанова № 64589493, 06.02.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1357/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Кравцовій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Приходько Є.В. - директор,

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання списати безнадійний податковий борг з орендної плати за земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, у якому позивач зазначив, що ТОВ «Цегляр» здійснює господарську діяльність в м. Рубіжне Луганської області. В період проведення антитерористичної операції з квітня 2014 по 2016 через те, що товариство не мало можливості в повній мірі проводити господарську діяльність утворився податковий борг зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 284269,05 грн.

Товариством виконані в повному обсязі всі вимоги, які передбачені Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до статті 6 якого підприємство має право на звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Крім того, підприємство отримало сертифікат Торгово-промислової палати України № 638 від 25.09.2014, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для ТОВ "Цегляр" з 22.05.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про списання податкового боргу, однак отримував відмови.

Вважає, що така бездіяльність відповідача порушує законні права та інтереси ТОВ «Цегляр», у зв'язку з чим просив визнати протиправною бездіяльність Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС України у Луганській області яка полягає у не вчиненні дій щодо списання безнадійного податкового боргу ТОВ «Цегляр» з орендної плати за земельну ділянку протягом квітня 2014 року - липня 2016 року, зобов'язати Рубіжанську ОДПІ ГУ ДФС України у Луганській області списати безнадійний податковий борг ТОВ «Цегляр» з орендної плати за земельну ділянку у сумі 284269,05 грн за період з 14.04.2014 по 2016 рік, який утворився за період з квітня 2014 по липень 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеному у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, надіслав суду клопотання про залишення адміністративного позову ТОВ «Цегляр» без розгляду у зв'язку з відсутністю предмету спору (а.с. 57-58), яке обґрунтовано тим, що 29.01.2017 позивачем подано до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС України у Луганській області уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2014, 2015 та 2016 роки, у яких позивачем самостійно знято зобов'язання з орендної плати за землю за 2014 2016 роки. Уточнюючі декларації прийнято, у зв'язку з чим податкова заборгованість ТОВ «Цегляр» з орендної плати за землю щодо якої заявлено позов відсутня.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегляр" (далі - ТОВ «Цегляр») зареєстроване в якості юридичної особи Рубіжанським міським управлінням юстиції 24.12.1991, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9) та знаходиться на обліку у Рубіжанській ОДПІ як платник податків.

Судом встановлено, що ТОВ «Цегляр» 29.01.2017 подано до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС України у Луганській області податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік звітну, у якій самостійно визначено податкові зобов'язання з орендної плати за землю у загальній сумі 127896,36 грн на рік, у тому числі щомісячний платіж у розмірі 10658,03 грн.

У податковій декларації з плати за землю за 2015 рік ТОВ «Цегляр» самостійно визначено податкові зобов'язання з орендної плати за землю у загальній сумі 159742,49 грн на рік, у тому числі щомісячний платіж у розмірі 13311,87 грн.

У податковій декларації з плати за землю за 2016 рік ТОВ «Цегляр» зазначено, що товариство є користовичем земельної ділянки площею 3,0048 га кадастровий номер 4412500000:08:013:003. При цьому, податкові зобов'язання з орендної плати за землю у декларації не визначено, тобто, подано «нульову» декларацію (а.с. 30-32)

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Данні декларацій з плати за землю за 2014 та 2015 рік стали підставою для відображення податковим органом в інтегрованій картці ТОВ «Цегляр» інформації про нарахування податкових зобов'язань (а.с. 107-110).

Листами від 10.10.2014, від 28.11.2014, від 16.02.2015 та від 25.08.2016 ТОВ «Цегляр» зверталось до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС України у Луганській області та просило податковий орган списати податковий борг з орендної плати за землю за період з 14.04.2014 по 01.07.2016. Заяви обґрунтовано положеннями ст. 6 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), а також наявністю у товариства сертифікату Торгово-промислової палати України (висновки) про форс-мажорні обставини (а.с. 14, 16, 19-20, 24-27)

ТОВ «Цегляр» надано суду сертифікат Торгово-промислової палати України (висновки) про форс-мажорні обставини, які виникли для ТОВ "Цегляр" з 22 травня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. (а.с. 13).

Податковий орган листом від 19.11.2014 у якому зазначив, що підстави для списання безнадійного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб відсутні (а.с.15).

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, позивачем не здійснювалася сплата податку з орендної плати за землю за 2015-2016 р.р., у зв'язку із чим обліковується недоїмка у розмірі 676454,06 грн., що також підтверджується витягом з облікової картки по податку - орендна плата з юридичних осіб (а.с.60-63).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Цегляр» отримано від Торгово-промислової палати України сертифікат, який засвідчує настання форс-мажорних обставин.

Згідно ст. 6 Закону № 1669-VII визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно ст.11 Закону № 1669-VII, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п. 14. 1.11 п. 14.1 ст. 14, ст.101 ПК України,Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 № 1844/24376. (далі - Порядок № 577).

У відповідності до п. 14.1.11ч. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється:

101.2.1 податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2 податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3 податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4 податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5 податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується:

Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;

рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;

Таким чином, згідно діючого законодавства факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (п.п.4 п. 2.1 розділу II Порядку).

Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до звернення про списання податкового боргу з орендної плати за немлю від 25.08.2016 не додано сертифікату Торгово-промислової палати, а також вказана заява не відповідає вимогам Порядку № 577.

Щодо листів від 10.10.2014, від 28.11.2014, від 16.02.2015, то оскарження бездіяльності щодо їх не розгляду знаходиться поза межами строку звернення до суду, передбаченого ст.. 99 КАС України. Крім того, у позовній заяві позивачем не конкретизовано бездіяльність щодо не розгляду якого саме звернення ним оскаржується.

Що стосується наданого позивачем сертифікату суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) (далі - Регламент), тут і надалі у редакції чинній на час отримання ТОВ «Цегляр» сертифікату ТПП № 638 від 25.09.2014, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов'язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов'язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов'язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин (пункт 6.3 розділу 6 Регламенту).

За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (пункт 6.11 розділу 6 Регламенту).

Згідно з пунктом 6.12 розділу 6 Регламенту сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку Торгово-промислової палати України / регіональної торгово-промислової палати. У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо податкових обов'язків / обов'язкових платежів вказується інформація про заявника, місце державної реєстрації, ідентифікаційний код, державна податкова інспекція, в якій платник податків зареєстрований, зобов'язання, обставини, докази, на які посилається зацікавлена особа, що унеможливлюють виконання податкових обов'язків / здійснення обов'язкових платежів у встановлений термін, та інші відомості, зокрема, про неможливість здійснення господарської діяльності тощо.

Отже, з огляду на вищевикладене, можна дійти висновку, що сертифікат (висновок) ТПП обов'язково повинен містити конкретний період часу, протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини (події), що об'єктивно вплинули на виконання конкретним платником податків у вказаному періоді певного податкового обов'язку зі сплати податків.

Оскільки дія кожного окремого сертифіката (висновка) ТПП, наданого у кожному конкретному випадку, обмежується датою надання такого сертифікату, чинність такого документа може поширюватися на правовідносини, що виникли з дати настання форс-мажорних обставин (з дати початку АТО) у конкретному випадку і до дати надання такого сертифіката (висновку).

Дослідженням сертифікату № 638 від 25.09.2014 встановлено, що ТПП України засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 22 травня 2014 року для ТОВ «Цегляр» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків, обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату ТПП України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 13).

Тобто, дослідженням сертифікату № 638 від 25.09.2014 встановлено, що зазначений сертифікат не містить у собі всіх відомостей, визначених п. 6.12 розділу 6 Регламенту (виконання яких саме податкових зобов'язань настало або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин).

Слід також зазначити, що сертифікат ТПП № 638 від 25.09.2014, з огляду на розділ 6 Регламенту, не може засвідчувати настання будь-яких форс-мажорних обставин після 25 вересня 2014 року, оскільки, як вже зазначено вище, сертифікат вичерпує свою дію датою надання такого сертифіката.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач звернувся до суду з позовом 04.11.2016, зазначивши про те, що сума безнадійного, на його думку, податкового боргу з орендної плати за землю становить 284269,05 грн, при цьому, розрахунку вказаного податкового боргу позивачем а ні у позові, а ні під час всього розгляду справи не надано.

З інтегрованої картки позивача вбачається, що заборгованість ТОВ «Цегляр» з орендної плати за землю станом на 31.10.2016 становила 238610,03 грн, у тому числі пеня - 27470,55 грн.

У позові та заяві до податкового органу від 25.08.2016 позивачем чітко визначено, що податковий борг з орендної плати за землю за період з квітня 2014 року по липень 2016 року у сумі 284269,05 грн складається із самостійно визначених ТОВ «Цегляр» податкових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях з плати за землю за 2014-2015 роки.

Однак, відповідачем надано на адресу суду копії уточнюючих податкових декларацій ТОВ «Цегляр» з плату заз землю за 2014 - 2015 року, відповідно до яких позивачем знято податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2014 рік з квітня по грудень 2014 року на загальну суму 91367,06 грн, за весь 2015 рік у сумі 159742,49 грн та донараховано зобов'язань по декларації за 2016 рік з червня по грудень 2016 року на суму 129768,52 грн, а також нараховано самостійно штраф та пеню (а.с. 71-79)

Тобто, на час розгляду справи позивач самостійно шляхом уточнення своїх податкових зобов'язань скористався пільгою, передбаченою ст. 6 Закону №1669-VII.

Уточнюючі декларації прийнято податковим органом, про що свідчать дані інтегрованої картки ТОВ «Цегляр» з орендної плати за землю, відповідно до якої відповідачем 30.01.2017 здійснено коригування податкових зобов'язань позивача у бік зменшення (а.с. 80-91).

При цьому, під час зменшення зобов'язань на підставі уточнюючих декларацій відповідач одночасно здійснив нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 30.01.2017 податковий борг ТОВ «Цегляр» з орендної плати за землю становив 207183,90 грн, з яких 73522,31 грн (а.с. 91).

Однак, дії податкового органу щодо нарахування пені та штрафу при самостійному зменшенні позивачем податкових зобов'язань шляхом їх уточнення не є предметом розгляду даної справи, а тому судом не перевіряються.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Цегляр» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання списати безнадійний податковий борг з орендної плати за земельну ділянку.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу, який не є субєктом владних повноважень, у справі не повертаються.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегляр" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання списати безнадійний податковий борг з орендної плати за земельну ділянку відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано судом 08 лютого 2017 року.

Суддя Т.В. Смішлива