Рішення № 64585481, 06.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/2281/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 лютого 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого-судді: Мацунича М.В..,

суддів: Куштана Б.П., Кондора Р.Ю.

з участю секретаря: Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 30 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини. Позовну вимогу обґрунтовувала тим, що 16.07.2015 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Від даного шлюбу народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Наразі ОСОБА_1 покинув сімю та проживає зі своїми батьками. Відповідач працює на сезонних роботах у Чеській республіці та отримує великий дохід, однак жодної участі в утриманні дитини не бере. Посилаючись на та, що відповідач працездатний та отримує високі доходи просила стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 3000 грн. та на її тримання до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1500 гривень.

Рішенням Іршавського районного суду від 30.11.2016 року даний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі по 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та нове рішення про стягнення з нього аліменти на утримання сина в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У решті вимог просить відмовити. В обґрунтування скарги вказує, що не має можливості платити аліменти в розмірі 1000 грн. так як ніде не працює. Також зазначає, що згідно ст. 84 СК України аліменти можуть стягуватися лише за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Оскільки він ніде не працює, то в нього відсутня можливість сплачувати зазначені аліменти, а відтак дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 16.07.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 6).

Від даного шлюбу, 06.05.2016 року народився син ОСОБА_4 (а.с. 4), який знаходиться на утриманні матері (а.с. 7).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, оскільки суд при цьому в повній мірі врахував вищезазначені норми.

Посилання апелянта на те, що він ніде не працює не може бути підставою для зміни рішення в цій частині, позаяк він зобовязаний нести обовязок по утриманні дитини незалежно від наявності у нього постійної роботи. Таке утримання повинно забезпечувати мінімальні потреби дитини необхідні для повноцінного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Відповідач є молодою, працездатною особою, без якихось вад зі здоровям, а відтак сума аліментів стягнута судом у розмірі 1000 грн. не є надмірною, та відповідає принципу добросовісності, розумності та справедливості. Підстав для зміни такого розміру колегія суддів не знаходить.

Однак колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років із наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частиною 4 ст. 84 СК України передбачено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З аналізу даної норми слідує, що наявність у чоловіка можливості сплачувати такі аліменти є обовязковою умовою для їх стягнення.

Згідно довідки ВК Греблянської сільської ради від 28.11.2016 року ОСОБА_1 ніде не працює, підприємницькою діяльністю не займається (а.с. 18). За таких обставин, враховуючи стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина в розмірі 1000 грн., відсутні підстави стверджувати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу ще й на утримання дружини.

Відсутність такої обовязкової умови як можливість надавати матеріальну допомогу дружині є підставою для відмови в стягнення аліментів згідно ст. 84 СК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання дружини, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

Керуючись ст. 84 СК України, ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

рішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іршавського районного суду від 30 листопада 2016 року в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні даної позовної вимоги, відмовити.

У решті рішення суду першої інстанції, залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.

Суддя-доповідач

Судді