Ухвала суду № 64584696, 08.02.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/807/17

Провадження № 1-кс/265/483/17

У Х В А Л А

08 лютого 2017 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, ОСОБА_1, при секретарі Байрачній І. О., за участі слідчого Ламшиної О. О., розглянувши клопотання слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області, ОСОБА_2, про накладення арешту на майно, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Донецької області, ОСОБА_3, за кримінальним провадженням № 32015050000000074 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

8 лютого 2017 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області, ОСОБА_2, про накладення арешту на майно, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Донецької області, ОСОБА_3, за кримінальним провадженням № 32015050000000074 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

В обґрунтування, поданого клопотання слідчий вказував, що ОСОБА_4, будучи директором ТОВ «Торгівельна компанія «Альтаір» (код 39150815) відповідно до статуту підприємства, яке зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, основними видами діяльності ТОВ «ТК «Альтаір» є неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля сільськогосподарськими та іншими машинами і устаткуванням, консультація з питань комерційної діяльності й керування, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним поливом і подібними продуктами, діяльність у торгівлі товарами широкого асортименту, перебувало на податковому обліку у Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області, незаконно включив суми ПДВ до складу податкового кредиту підприємства протягом 2014-2015 років по взаємовідносинам з ДП «ДКБР «Міжнародного аеропорту «Донецьк» (код 39150815) у розмірі 1162795131,56 грн., в т. ч. ПДВ 232559026,31 грн. за нібито придбання товарів (робіт, послуг), які фактично не були здійснені.

При цьому, на момент укладання вищевказаних договорів на території адреси реєстрації та фактичного розташування виробничих потужностей ДП «ДКБР «Міжнародного аеропорту «Донецьк» проводились бойові дії в межах проведення антитерористичної операції, яку розпочато 14.04.2014 Указом Президента України № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за період діяльності ТОВ «ТК «Альтаір» до податкового органу не надавались.

Відповідно до декларацій з ПДВ та додатку 5 до декларацій з ПДВ (Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), які були подані ОСОБА_4 протягом липня 2014 року - червня 2015 року до ДПІ у Калінінському районі м. Донецьк ГУ Міндоходів у Донецькій області та Жовтневій ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області (у теперішній час - Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області), та які відображені у системі «Податковий блок» ДФС України «Податкові зобовязання», встановлено, що ТОВ «ТК «Альтаір» (код 39150815) протягом липня 2014 року - червня 2015 року відображено реалізацію товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «ТЕХНО-КОМЕРЦ» (код 20365040), ТОВ «АРГОС-ГАРАНТ» (код 39158510), ТОВ «КОМПАНІЯ-КАМЄЛОТ» (код 39154432), ТОВ «ЕКСПОІМКОМ» (код 38845330), ТОВ «УЛЬТРАМАРІН ПЛЮС» (код 38769240), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КИЇВГАЗЕНЕРГО» (код 34495144), шляхом укладання нікчемних фінансово-господарських угод з реалізації (робіт, послуг), які відображені ТОВ «ТК «Альтаір» (код 39150815) у податковій звітності на суму 1 255 757 662,59 грн., в т.ч. ПДВ - 251 151 533,13 гри., які фактично здійснені не були у звязку з відсутністю зазначених субєктів господарської діяльності за місцем реєстрації та фактичної відсутності виробничих потужностей, офісних та складських приміщень, а також персоналу та техніки для виконання таких робіт.

Службові особи вищевказаних субєктів господарської діяльності, діючи умисно, користуючись порадами та вказівками ОСОБА_4, розподілили отриманий податковий кредит між низкою субєктів господарювання реального сектора економіки.

Вказані порушення податкового законодавства встановлені дослідженням № 92/05-99-16-2-1-02/39150815 від 28.12.2016 про результати фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТК «Альтаір» (код 39150815) по взаємовідносинам з ДП «ДКБР «Міжнародного аеропорту «Донецьк» (код 39150815) за період з січня 2014 року по грудень 2015 року, проведеного головним державним ревізором-інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Донецькій області.

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними діями здійснив пособництво шляхом надання порад, вказівок та знарядь, сприяв безпідставному формуванню податкового кредиту, з неіснуючих фінансово-господарських операцій, що призвело до умисного ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку в особливо великих розмірах, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

13 січня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, за яке санкцією частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України передбачено покарання у виді штрафу в розмірі від пятнадцяти тисяч до двадцяти пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_4 перебуває квартира загальною площею 110,7 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

За ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає можливої конфіскації майна.

Згідно із п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна.

Приймаючи до уваги факт здійснення пособництва директором ТОВ «Торгівельна компанія «Альтаір» (код 39150815) ОСОБА_4 в умисному ухиленні від сплати податків, що призвело до спричинення збитків Державному бюджету України в особливо великому розмірі, а також з метою забезпечення цивільного позову, виконання вироку суду стосовно можливої конфіскації майна у слідства виникла необхідність в арешті нерухомого майна, яке перебуває у власності ОСОБА_4

На підставі наведеного слідчий просив винести рішення про накладення арешту на нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4, 07.10.1979 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: на квартиру загальною площею 110,7 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та/або користування таким майном.

В судовому засіданні слідчий повністю підтримав заявлене ним клопотання та вказував, що арешт майна ОСОБА_4 забезпечить належне виконання вироку суду в частині конфіскації майна підозрюваного.

Вислухавши слідчого, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно, виходячи з наступного вмотивування.

Слідчий суддя зауважує, що за абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна).

Санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК).

З огляду на наведені правові норми та встановлені в судовому засіданні обставини справи слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування було доведено необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення можливої конфіскації такого майна при ухвалені вироку суду.

Так, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_4 належним чином була обґрунтована проведеним дослідженням спеціаліста та іншими наявними письмовими доказами, а належність ОСОБА_4 на праві власності АДРЕСА_2 підтверджена витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

На підставі наведених норм та досліджених доказів слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у судовому засіданні було доведено наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для забезпечення збереження майна підозрюваного з метою можливої його конфіскації за вироком суду, оскільки у теперішній час ОСОБА_4 переховується від слідства.

Внаслідок переліченого клопотання слідчого про накладення арешту підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_4 квартиру загальною площею 110,7 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження та розпорядження нею.

Натомість слідчий суддя зауважує, що за ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Таким чином вимоги слідчого щодо позбавлення права ОСОБА_4 користуватися належним йому житловим приміщенням, АДРЕСА_2, є такими, що не ґрунтуються на законі, тому в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області, ОСОБА_2, про накладення арешту на майно, погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Донецької області, ОСОБА_3, за кримінальним провадженням № 32015050000000074 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, - задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4, 07.10.1979 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: на квартиру загальною площею 110,7 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони на відчуження та розпорядження таким майном.

Розяснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке розглядається під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом; також мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя