Рішення № 6457181, 20.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.09р. Справа № 35/380-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 620,02 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

від позивача - Кравцова І.С., представник, дов.№36 від 30.09.2009р.

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за надані послуги з перевезення вантажів - 8 110,00 грн, пеню - 944,76 грн, 3% річних - 127,32 грн, інфляційні втрати - 437,94 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №076-08 від 22.09.2008р. та заявкою від 27.11.2008р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, надсилав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке було судом задоволено. В наступне судове засідання не з'явився, вимог суду не виконав, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вініл" - перевізник (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" –замовник (надалі –відповідач) було укладено договір №076-08 від 22.09.2008р. строком дії до 31.12.2008р.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язує-ться доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) ван-таж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажо-одержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 307 Господарського кодексу України).

За умовами п. 1.2. договору перевізник зобов’язується виконати перевезення вантажів замовника в міжнародному сполученні, а замовник сплатити обумовлену договором плату.

Замовником була надана заявка №885595 від 27.11.2008р. на перевезення стальних залізничних бандажів по маршруту м. Дніпропетровськ (Україна) – м. Віано Кремазо (Італія), обумовлена плата за перевезення –8110,00 грн з ПДВ.

Факт виконання позивачем вказаного перевезення вантажу підтверджує-ться Актом виконаних робіт №ВА000932 від 26.12.2008р., який підписаний сторонами та скріплений печатками, та товаротранспортною накладною CMR №0091196 від 30.11.2008р.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що оплата послуг перевізника здійснюється протягом 20-ти банківських днів з дати отримання рахунку, акту виконаних робіт і CMR з відміткою про факт отримання вантажу. Як вбачається з акту виконаних робіт від 26.12.2008р. вказані документи були надані відповідачу при підписанні цього акту.

Тобто, відповідач повинен розрахуватися за перевезення до 15.01.2009р.

В порушення умов договору відповідач за надані послуги не розраху-вався. Заборгованість становить 8110,00 грн, що підтверджується розра-хунком позивача, рахунком на оплату, та не спростовано відповідачем.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до статті 315 Господарського кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з порушенням цього строку. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, що зроблена до прийняття судом рішення у справі. Такої заяви від сторін не надходило, отже, у суду відсутні підстави для застосування позовної давності а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача суми боргу 8110,00 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 6.7. договору у випадку прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, яка за період прострочення з 11.02.2009р.(в межах заявленого позивачем терміну) по 15.07.2009р. становить 812,27 грн. В решті вимоги про стягнення пені в сумі 131,99 грн задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не враховані положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України про припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як встановлено вище, спірне зобов’язання мало бути виконано не пізніше 15.01.2007р., нарахування пені припиняється 15.07.2009р., позивач нараховує пеню до 11.08.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за лютий-липень 2009р. становлять 437,94 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 11.02.2009р. по 20.08.2009р. –127,32 грн.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –8110,00 грн, пені –812,77 грн, 3% річних –127,32 грн, інфляційних втрат –437,94 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 658 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" - 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1а, код ЄДРПОУ 33668606 (р/р не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" - 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,174, код ЄДРПОУ 25513976 (р/р не відомі) борг –8110,00 грн (вісім тисяч сто десять грн 00 коп), пеню –812,77 грн (вісімсот дванадцять грн 77 коп), інфляційні втрати –437,94 грн (чотириста тридцять сім грн 94 коп), 3% річних –127,32 грн (сто двадцять сім грн 32 коп), витрати по сплаті державного мита –100,57 грн (сто грн 57 коп) та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу –232,70 грн (двісті тридцять дві грн 70 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Широбокова Рішення підписано 16 жовтня 2009р.