Постанова № 64571129, 06.02.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 821/920/16

н/п 2-а/766/422/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 рокуХерсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого судді: Ігнатенко О.Й.,

при секретарях: Зваді О.М., Хоречко Я. В., Матієнко А. О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представник третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення ( контузії) та захворювання, повязаних з виконанням обовязків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та зобовязати відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення ( контузії) та захворювання, повязаних з виконанням обовязків військової служби відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України та ст.16-16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушені вимогиЗакону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, оскільки протиправно відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності III групи.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 74,76 УПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, вважав, що позивачем порушений порядок подачі відповідної заяви про виплати одноразової грошової допомоги, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема, те, що воно не пов»язано із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп»яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Представник третьої особи ОСОБА_5 обласного військового комісаріату пояснив суду, що обласний військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, він лише приймає від позивача визначений пакет документів та направляє його на адресу уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення, а після прийняття позитивного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та перерахування коштів для виплати одноразової грошової допомоги проводить її виплату особі, якій призначена вищевказана допомога.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 41 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(далі - Закон № 2011- XII).

У відповідності до частини 5статті 17 Конституції Українидержава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно доЗакону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу»

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначеніЗаконом № 2011-ХІІ.

Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.

Пунктом 4 частини 2статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з підпунктом шостим пункту 1 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975(далі - Порядок № 975), одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

З довідки Цюрупинського районного військового комісаріату Херсонської області від 29.01.2016 року вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проходив службу в Збройних силах з 23.09.1982 року по 21.12.1984 року, та в період з 28.12.1982 року по 21.12.1984 року він проходив службу в в/ч пп 82869 та брав участь в бойових діях Демократичної Республіці Афганістан на підставі військового квитка НО № 388689, про що свідчить довідка від 28.01.2016 року за № 6/35 ОСОБА_5 обласного військового комісаріату.

04.11.1997 року позивачу надано статус учасника бойових дій та видано відповідне посвідчення.

Висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 30.12.2015 року за № 2670/ж встановлено зі слів ОСОБА_4 , що він у 1983 оці під час бойових дій у Афганістані отримав осколкові поранення голови, лівого плеча та правої ноги. При огляді встановлені рубці, які є наслідком загоєння вказаних ран, які могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1983 році.

Відповідно до витягу із протоколу № 63 від 12.01.2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв»язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 встановлено, що поранення (контузія) та захворювання, так, пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Довідкою МСЕК № 0281187 від 03.02.2016 року ОСОБА_4 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв»язку з пораненням (контузія), пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Пунктом 8ст. 16-3 Закону № 2011 - ХІІв редакції з 01 січня 2014 року встановлено: «Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цимЗаконом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права».

ОСОБА_4 обгрунтовано вважає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у нього виникло з дня встановлення інвалідності, а саме з 03.02.2016 року, у відповідності до частини 2ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Твердження відповідача, щодо відсутності у поданих матеріалів документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, не є обґрунтованими, оскільки форма такого документу законодавчо не визначена, а тому, за приписами наведеної норми такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Указана правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 у справі К/800/7338/13.

В свою чергу,підпунктами б), г) пункту 21.5 Положення провійськово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. N 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за N 1109/15800, встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

"Поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I - II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

"Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях.

За змістом пункту 21.21 указаного Положення, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

З дослідженої в судовому засіданні медико-експертної справи № 15904 ОСОБА_4 вбачається, що поранення (контузія) та захворювання, пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах , де велись бойові дії.

Отже, витяг з протоколу ЦВЛК № 63 від 12.01.2016 року та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи № 2670/Ж від 30.12.2015, а також досліджена в судовому засіданні особова справа № 15904, по своїй суті свідчать, що поранення та захворювання ОСОБА_4 не пов'язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Крім того, суд враховує, що позивач має статус ветерана війни - учасника бойових дій (а.с.13).

Враховуючи наведене суд вважає, що позивач має право на призначення та виплату йому Міністерством оборони України, відповідно до Порядку № 975, одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи з 03.03.2015 року в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а відповідач не довів правомірність своєї відмови в призначенні та виплаті відповідачу такої допомоги.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги, щодо визнання дій відповідача протиправними, є обгрунтованими та такими, що ґрунтуються на законі.

Крім того, позивач посилається на те, що 19.02.2016 року він звернувся з заявою на адресу ОСОБА_5 обласного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, вказаний висновок разом із пакетом документів було відправлено супровідним листом від 22.02.2016 року за № 6/2/117 до Міністерства оборони України для прийняття рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги, проте листом №6/2/370 від 31.05.2016 року Міністерством оборони України ОСОБА_4 були повернути документи для доопрацювання, оскільки відсутні відомості, про те, що його поранення (контузія) не пов»язано із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп»яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Так, пунктами 11 та 13 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Виходячи із аналізу вищезазначених норм права встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання та не передбачає повернення документів на доопрацювання..

Вказане також підтверджується практикою викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 по справі № 825/1807/15-а.

Отже, згідно положень вищенаведеного нормативно-правового акту, рішення про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовців, приймає головний розпорядник коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, після отримання відповідного висновку із визначеним переліком документів, необхідних для призначення виплати.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 обласним військовим комісаріатом до Міністерства оборони України були надіслані документи,що були надані позивачем та визначені пунктом 11 Порядку № 975, для подальшого винесення ним відповідного рішення по одноразовій грошовій допомозі позивача та дії відповідача є протиправними.

Тобто, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення, щодо призначення або відмови у призначенні виплати одноразової грошової допомоги. Законодавство не передбачає повернення документів на доопрацювання щодо призначення та виплати вказаної грошової допомоги.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На викладеного, керуючись статтями158 - 163,183-2,256 КАС України, ст.16,41 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення ( контузії) та захворювання, повязаних з виконанням обовязків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Зобовязати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок поранення ( контузії) та захворювання, повязаних з виконанням обовязків військової служби відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України та ст.16-16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Й. Ігнатенко