Рішення № 6456885, 19.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.09р. Справа № 17/66-09 За позовом Закритого акціонерного товариства "Керамет", м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області про стягнення 14 259 грн. 40 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Заліпуха О.М., довіреність №КМ-02/07-51 від 30.07.09р.

від відповідача: Десна Л.О., довіреність №149 від 31.12.08р.

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство "Керамет" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (надалі –відповідач) суму 14 259 грн. 40 коп. незамовленої продукції згідно умов договору № 26-0124-02 від 11.01.06р.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов посилається на те, що телеграмою 24.01.09р. позивача було повідомлено про виявлення незамовленої продукції (скрапу), та ставилась вимога розпорядитися цією продукцією, яка відповідачем залишена без задоволення. До того ж, станом на 05.08.09р. спірний товар знаходиться на відповідальному зберіганні, а позивачем не додано до позову доказів в підтвердження надсилання на адресу відповідача зазначених ним претензій.

Ухвалою голови господарського суду від 03.09.09р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 14.10.09р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.09.09р. до 22.09.09р. та з 22.09.09р. по 13.10.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

11.01.2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 26-0124-02 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язується поставити метали чорні вторинні відповідно до ДСТУ 4121-2002 (товар), а покупець, в свою чергу, прийняти та сплатити вартість прийнятого товару.

Відповідно до умов п. 1.3 Договору, між сторонами по справі до вказаного договору узгоджені та підписані: додаткова угода № 9 від 13.11.07р., додаткова угода №22 від 03.11.08р., додаткова угода № 23 від 01.01.2009р.

На виконання умов Договору позивачем на адресу відповідача поставлено брухт виду 500, який прибув у вагоні № 67161034 зі ст. відправлення Запоріжжя-Ліве (далі - вагон), а згідно залізничної накладної № 45833766 вага товару при відправленні складала 69 тонн.

Згідно 3.7 Договору приймання товару здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій П-6, П-7.

В процесі комісійного приймання поставленого вагоном брухту працівниками відповідача товар був визначений за видом 3А2 із рівнем забрудненості 2,5%, вага якого за фактом склала 56,779 тонн, а згідно наявної в матеріалах телеграми покупця від 01.02.09р., у вагоні також було виявлено скрап у кількості 8,59 тонн (далі –не замовлена продукція), яка була прийнята на відповідальне зберігання у копровий цех комбінату відповідачем, з проханням до позивача розпорядитися даною продукцією.

У зв’язку з чим, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути незамовлену продукцію у виробничо-заготівельний цех постачальника із покладанням на нього усіх витрат, пов’язаних із поверненням спірної продукції (копії листів-претензій наявні в матеріалах справи), які були залишені покупцем без задоволення.

Також, відповідач в порушення умов п. 6.2 Договору, письмові звернення з боку позивача залишив без задоволення та в односторонньому порядку оформив спірний приймально-здавальний акт № 167В, в якому безпідставно визначив не замовлену продукцію як сміття, та законному власнику (постачальнику) не замовлену продукцію не повернув.

Внаслідок чого, суд погоджується з посиланнями позивача, що у зв’язку з неповерненням покупцем не замовленої продукції, постачальник позбавлений можливості визначити вид товару, який в даному випадку визначається відповідачем як не замовлена продукція.

Разом з тим, посилання відповідача щодо ненадання позивачем доказів надсилання на його адресу претензій судом не приймаються з огляду на те, що 13.02.2009 року відповідач надав лист-відповідь на претензію постачальника за вих. № 15/08-131 від 09.02.09р., у якому зазначив, що на товар, який прибув у вагоні № 67161034, виписаний акт за ф.69 № 167В від 03.02.09р.

Водночас, додатковою угодою № 23 від 01.01.09р. до Договору доповнено пункт 6.7 який передбачає що, відповідач набуває право власності на товар в момент підписання приймально-здавального акту за формою № 69.

В силу наведеного, відповідач прийняв не замовлену продукцію як товар, зокрема, визначений його працівниками за видом 3А2 із рівнем забрудненості 2,5%, а тому покупець зобов’язаний сплатити його вартість відповідно до умов Договору поставки.

У відповідності з п. 5.3 Договору в редакції додаткової угоди № 22 від 03.11.08р. вартість товару, який постачається, має бути визначена на дату відвантаження, яка вказана у залізничній накладній.

Так, на дату відвантаження згідно протоколу погодження ціни від 16.01.09р. вартість однієї тонни товару виду 3А2 становила 1 660 грн. 00 коп., а отже до сплати покупцем підлягає сума в розмірі 14 259 грн. 40 коп. (1 660,00 грн. х 8,59 тонн).

При цьому, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № КМ-15/07-309 від 20.03.09р. з вимогою впродовж 7-ми днів з моменту отримання цієї претензії відшкодувати вартість не замовленої продукції у спірній сумі, якщо цю продукцію не можливо повернути в натурі, яка також була залишена останнім без відповіді та задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача стверджував, що не замовлена продукція і до теперішнього часу знаходиться на зберіганні комбінату та обов’язково буде повернута позивачу. При цьому, листом № 01юк/1876 від 14.09.09р. надісланому на адресу позивача, відповідач просив дати згоду на оплату скрапу за ціною в розмірі 530 грн. 00 коп.

Проте, не замовлену продукцію позивачу не повернуто, що насамперед вказує на те, що відповідач не відмовився від спірного товару, хоча асортимент якого не відповідав умовам Договору.

За умовами ч. 5 ст. 672 Цивільного кодексу України якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, належним доказом прийняття спірного товару відповідно до ст. 34 ГПК України є підписаний сторонами актза ф.69 № 167В від 03.02.09р.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати прийнятого товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги ЗАТ "Керамет" про примусове стягнення з відповідача суми 14 259 грн. 40 коп. прийнятої не замовленої продукції, –є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Кірова, 18-б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Закритого акціонерного товариства "Керамет" (83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17а; ЄДРПОУ 13508852) суму 14 259 грн. 40 коп. (чотирнадцять тисяч двісті п’ятдесят дев'ять грн. 40 коп.) заборгованості, 142 грн. 60 коп. (сто сорок дві грн. 60 коп.) державного мита, 312 грн. 50 коп. (триста дванадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров Рішення підписано-16.10.09р.