Рішення № 64567967, 26.01.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7109/15-ц

Провадження № 2/487/36/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2017 року Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Біцюка А.В., за участю секретаря Попович В.Б., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме просили в рахунок виконання зобовязання щодо оплати заборгованості за кредитним договором в сумі 1817579 грн. 90 коп. за кредитним договором №11112838000 від 30 січня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме трикімнатну квартиру №74 у житловому будинку №42-Б, по вул. Лазурній у місті Миколаєві загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м. Крім того, просили визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на вказану квартиру. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 30.01.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ УкрСиббанк») (далі-Банк) та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 111 12838000, згідно з умовами якого Банк зобовязався надати Позичальнику однією сумою кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 46 600, 00 швейцарських франків, а Позичальник зобовязався прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредит та проценти за використання кредитних коштів. В частині надання кредитних коштів AT «УкрСиббанк» свої зобовязання виконав в повному обсязі. У забезпечення виконання зобовязань Позичальника за даним Договором, відповідно до п. 2.1. Договору, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 передали в іпотеку

трикімнатну квартиру №74 у житловому будинку №42-Б, по вул. Лазурній у місті Миколаєві загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., що належить їм на праві спільної сумісної вланості на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради м. Миколаєва від 27.11.2006 року. 08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, AT «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. В звязку із тим, що у звязку із неналежним виконанням ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором, у неї виникла заборгованість, що станом на 07.08.2015 року становить 1817579 грн. 90 коп., просили позов задовольнити повністю, звернувши стягнення на предмет іпотеки, а саме трикімнатну квартиру №74 у житловому будинку №42-Б, по вул. Лазурній у місті Миколаєві загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., що належить ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та просили визнати право власності на вказану квартиру.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, що зазначені у позовній заяві, просила суд про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі. Суду пояснили, 31.01.2011 року на їх адресу було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту і тим самим Банк встановив новий строк повернення кредиту, а саме 14.02.2011 року. При цьому в листопаді 2011 року ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва із позовною заявою про стягнення заборгованості з боржника та поручителя. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2012 року позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №11112838000 від 30.01.2007 року залишено без розгляду. Зокрема позивачем не було виконано належним чином процесуальної дії щодо повідомлення про зміну кредитора, як передбачено п.2.2.1 Договору Іпотеки, згідно якого виникає обовязок попередити Іпотекодавця протягом 3 календарних днів про відступлення прав за цим договором Іпотеки чи за Кредитним договором, які є важливою, особливою умовою, встановленою договором Іпотеки, і має силу обовязкового виконання, оскільки визначає часовий термін і фіксує момент переходу прав від Первинного кредитора до Нового. Посилаючись на те, що позивачем не було виконано своїх зобовязань кредитним договором та договором Іпотеки, просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до судового засідання не зявилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, поважних причин своєї неявки суду не повідомили.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

30.01.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ УкрСиббанк») (далі-Банк) та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 111 12838000, згідно з умовами якого Банк зобовязався надати Позичальнику однією сумою кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 46 600, 00 швейцарських франків, а Позичальник зобовязався прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредит та проценти за використання кредитних коштів. Крім того, кредитним договором визначено, що у разі неналежного виконання кредитного зобов'язання, зокрема, порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів в порядку, що визначений графіком погашення кредиту, Банк має право на дострокове стягнення усієї кредитної заборгованості (п.5.3 кредитного договору).

В порядку забезпечення вказаного кредитного зобов'язання, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник ПАТ УкрСиббанк») та ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (далі - Іпотекодавці) було укладено договір іпотеки, згідно якого Іпотекодавці передали, а Банк прийняв трикімнатну квартиру №74 у житловому будинку №42Б, що по вул. Лазурній в місті Миколаєві, загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради м. Миколаєва 27.11.2006 року.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, AT «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює AT «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від AT «УкрСиббанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість AT «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.518 ЦК України, боржник має право висувати проти вимог нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, а якщо боржник не був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором.

Згідно розрахунку наданого позивачем заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №11112838000 від 30 січня 2007 року станом на 07.08.2015 року становить 66065,08 СНF та 375443,35 грн., з яких: тіло кредиту 37279,37 СНF, що згідно курсу НБУ складає 813772,45 грн.; відсотки 28785,71 СНF, що згідно курсу НБУ складає 628364,10 грн.; пеня 353747,39 грн.; сума за ставкою 3 % від простроченої заборгованості по тілу - 16281,77 грн.; сума за ставкою 3 % від простроченої заборгованості по відсотках 5414,19 грн. При цьому загальна заборгованість станом на 07.08.2015 року складає 1817579,90 грн.

Листом від 13 серпня 2015 року №31.4-08/4638/15 ПАТ «Дельта Банк» направило відповідачу ОСОБА_2 вимогу про погашення заборгованості за кредитом та попередив, що у разі незадоволення вимог кредитора в подальшому буде змушений захищати свої права шляхом позасудового врегулювання спору або звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на майно на загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 07.08.2015 року становить 66065,08 швейцарських франків та 375443,35 гривень. Звернуто увагу на те, що ст.ст.33, 35, 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами Іпотечного договору передбачено передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у позасудовому порядку.

Листом від 14 серпня 2015 року №31.4-08/7551/15 ПАТ «Дельта Банк» направило відповідачу ОСОБА_4 вимогу про погашення заборгованості за кредитом та попередив, що у разі незадоволення вимог кредитора в подальшому буде змушений захищати свої права шляхом позасудового врегулювання спору або звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на майно на загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 07.08.2015 року становить 66065,08 швейцарських франків та 375443,35 гривень. Звернуто увагу на те, що ст.ст.33, 35, 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами Іпотечного договору передбачено передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у позасудовому порядку.

Листом від 14 серпня 2015 року №31.4-08/7552/15 ПАТ «Дельта Банк» направило відповідачу ОСОБА_5 вимогу про погашення заборгованості за кредитом та попередив, що у разі незадоволення вимог кредитора в подальшому буде змушений захищати свої права шляхом позасудового врегулювання спору або звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на майно на загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 07.08.2015 року становить 66065,08 швейцарських франків та 375443,35 гривень. Звернуто увагу на те, що ст.ст.33, 35, 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами Іпотечного договору передбачено передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у позасудовому порядку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 572 ЦК України, ст. ст. 1,33 Закону України «Про іпотеку» в силу застави (іпотеки) кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою), одержати задоволення за рахунок заставленого майна.

Судом також встановлено, що згідно п. 5.1 Договору іпотеки, укладеного 30 січня 2007 року, передбачено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки:

-Передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому ст.. 37 Закону України «Про іпотеку»;

-Право Іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі продажу у порядку, встановленому ст.. 38 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, згідно п.5.4 вказаного Договору Іпотеки, у разі застосування передачі Предмету Іпотеки у власність Іпотекодержателя як способу задоволення вимог іпотеко держателя (абз.3 ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку»), даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

Згідно звіту про оцінку предмета іпотеки від 27.11.2015 року, що виконаний ТзОВ «Експертна компанія «Професіонал» ринкова вартість квартири на 9 поверсі 10 поверхового будинку, загальною площею 50,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 становить 427387,00 грн.

Відповідно до висновку експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області ОСОБА_7 від 23.12.2016 року ринкова вартість 2-х кімнатної квартири №74 у житловому будинку 42-б по вул. Лазурній в м. Миколаєві становить 576068, 00 грн.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. ч.1,3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Разом з тим, порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, проаналізувавши положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України, можна зробити висновок, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора на виконання забезпечених іпотекою зобов'язань шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Вказані положення узгодженні сторонами в п.5.4 договору іпотеки б/н від 30.01.2007 року.

Крім того, у правових висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1625цс16 та від 02 листопада 2016 року у справі № 6-2457цс16, зазначено, що, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Таким чином, іпотечним договором б/н від 30.01.2007 року визначено, що задоволення вимог іпотекодержателя шляхом отримання права власності на предмет іпотеки є одним із позасудових способів врегулювання і відповідно до п. 5.4. договору іпотеки «цей іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки».

З огляду на цю обставину у контексті зазначених вище положень Закону України «Про іпотеку» та наведених правових позицій Верховного Суду України щодо застосування цього Закону, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку щляхом визнання судом права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, а за такого відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.10,60,88, 89, 197, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 335, 376, 392 ЦК України,Законом України «Про іпотеку»,суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Біцюк А.В.