Постанова № 64566766, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 521/17014/16-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Мурзенко М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Вишневській А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про призначення пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Малиновському районі м. Одеси про призначення пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (ст. 50-1).

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року вищенаведений позов було частково задоволено. Зобов'язано відповідача частково вчинити спірні дії.

В апеляційній скарзі УПФ України в Малиновському районі м. Одеси просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2016 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії.

Позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за нормами ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виникнення спірних правовідносин (кінець 2016 року) Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII, як і його положення щодо призначення пенсій, втратив чинність.

Отже, суд не може зобов'язати відповідача вчинити дії на підставі норм Закону, що втратив чинність у зв'язку з наявністю прямої конституційної заборони на такий примус (ч. 2 ст. 19 Основного Закону).

Абзацем 6 ч. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII передбачено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Позивач визнає факт того, що його спеціальний стаж складає 20 років (позов тощо), а не 22 роки, як передбачено нормами діючого законодавства.

Отже, у відповідача не було жодних підстав для призначення пенсії позивачу і за нормами нового Закону.

Окрім того, норми діючого Закону України "Про прокуратуру" (на час виникнення спірних правовідносин) щодо призначення пенсій неконституційними не визнавалися.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси - задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про призначення пенсії - відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.Л. Романішин/

/О.І. Шляхтицький/