Ухвала суду № 64564796, 01.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/6227/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Ус О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції України на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 5 жовтня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича, Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до інспектора роти №4 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в м.Миколаєві ДПП лейтенанта поліції Коваля Андрія Вікторовича, Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_2 зазначив, що правопорушення він не скоював, справа розглянута з порушенням вимог КУпАП на місці зупинки транспортного засобу, йому не надали можливості скористуватися правовою допомогою, відсутні докази вчинення правопорушення.

Вважаючи, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач просив позов задовольнити.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 5 жовтня 2016р. адміністративний позов задоволено.

Постанову серії ПС2 №558877 від 23.06.2016р. по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,0грн. визнано протиправною та скасовано.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що обставини вказані в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, не відповідають обставинам події.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_1 23.06.2016р. о 23-30 год. у м.Миколаїв на перехресті проспекту Центральний та вулиці Садовій проїхав перехрестя проспекту Центрального та вулиці Садової на заборонний сигнал світлофору (червоний), чим порушив п.8.7.3. «е» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

У зв'язку з викладеним, відповідачем на місці було складено постанову серії ПС2 №558877 від 23.06.2016р. про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП й піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 425,0грн..

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, судова колегія виходить з наступного.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001р. в яких вказано, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із діючим законодавством.

Відповідно до пункту 8.7.3 е) ПДР червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Частиною другою ст.122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника тягне за собою накладення штрафу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з наданого відповідачем відеозапису, транспортний засіб FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_1 після зупинки проїхав перехрестя та здійснив поворот ліворуч на зелений (не миготливий) сигнал світлофору та завершив переїзд перехрестя. З наданого поліцейськими відеозапису не вбачається на який саме сигнал світлофору закінчив рух перехрестям позивач.

Як доказ, до справи наданий інший відеозапис патрульних, з якого вбачається, що транспортний засіб FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_1 зафіксований рухом вже більш як 200м. за світлофором, на якому горів червоний сигнал. Ці обставини, на думку поліцейських і свідчать про те, що позивач допустив порушення правил дорожнього руху.

Надаючи належну оцінку вказаному відеозапису, судова колегія вважає, що вказаний відеозапис не можливо прийняти, як належний доказ, оскільки цей запис має відмітку про те, що він розпочатий 02/01/2013 о 02:21:08, тобто не в дату та час порушення, що інкримінується позивачеві. Таким чином, відповідно до ст.70 КАС України, даний відеозапис сприймається судом лише інформативно.

За приписами ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що обставини викладені у постанові не відповідають обставинами події та не доводять порушення водієм ПДР.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що обставини викладені у постанові про адміністративне правопорушення не відповідають обставинам події і не підтверджують факт порушення позивачем правил дорожнього руху.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята з порушенням порядку, оскільки не доведена вина водія.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції України - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 5 жовтня 2016р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук