ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 486/1017/16-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Волкова О.І.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Кравченка К.В.
Лукянчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу інспектора роти №4 батальйону №4 Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Андрусяк Людмили Петрівни на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 жовтня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора роти №4 батальйону №4 Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Андрусяк Людмили Петрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2016р. ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до інспектора роти №4 батальйону №4 Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Андрусяк Людмили Петрівни про скасування постанови серії АР №041372 від 12.09.2016р. про накладення адміністративного стягнення.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відносно нього 12.09.2016р. інспектором роти 4 батальйону 4 УПП м.Миколаєва старшого сержанта поліції Андрусяк Л.П. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії АР №041372 від 12.09.2016р., якою на нього накладено штраф за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 255грн. Із зазначеною постановою позивач не згоден, оскільки 12 вересня 2016р. під час керування автомобілем «Шкода» д/н НОМЕР_1 по пр.Центральному у м.Миколаєві у районі центрального ринку правила дорожнього руху не порушував, а був зупинений поліцейськими за те, що начебто не надав перевагу пішоходу на пішохідному перехресті. Поліцейськими було продемонстровано йому відео з телефону щодо руху автомобіля білого кольору, схожого на його автомобіль, але номерного знаку якого не було видно та не було видно самого водія. Тому вважає, що зазначена відеозапис не може бути належним доказом.
Вважаючи, що зазначена постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач просив позов задовольнити.
Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 жовтня 2016р. адміністративний позов задоволено.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №041372 від 12.09.2016р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255грн. - скасовано.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази у справі, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху України і як наслідок вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд порушив норми матеріального права, невірно застосував норми процесуального права та неповно з'ясував обставини по справи і не надав належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи.
За правилами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивача було зупинено патрульною службою 12.09.2016р. з 12:00 до 14:00 години з приводу того, що ним було допущено порушення п.18.1 ПДР України. За результатом вказаного правопорушення працівниками поліції складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №041372 від 12.09.2016р., якою накладено штраф за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у розмірі 255грн..
Не погоджуючись із вищевказаною постановою позивач звернувся в суд із відповідним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до п.18.1ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП України передбачено накладення на водіїв транспортних засобів, що при здійсненні руху порушують встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушують вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за порушення правил проїзду пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи наступає відповідальність передбачена ст.122КУпАП України.
Як зазначено в п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.
З дослідженого відеозапису наданого відповідачкою (а.с.29), підтверджується факт того, що при знаходженні пішоходів на проїзній частині пішохідного переходу, водій (позивач по справі) транспортного засобу швидкість при переїзді цього пішохідного переходу не зменшив та не надав можливості пішоходам перейти проїзну частину дороги, чим створив небезпеку для людей.
Таким чином, наданим до справи відеозаписом підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.122КУпАП.
Відповідно до ст.69 КАСУ України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При вирішенні спору судова колегія вважає за необхідним зазначити, що відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення(ч.1 ст.71 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем дійсно порушено ПДР України та підтверджено наданими відповідачем доказами, а саме відеозаписом.
За таких обставин, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях позивача.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,202,207 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу інспектора роти №4 батальйону №4 Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Андрусяк Людмили Петрівни - задовольнити.
Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 жовтня 2016р. - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до інспектора роти №4 батальйону №4 Управління Патрульної поліції у м.Миколаєві Департаменту патрульної поліції Андрусяк Людмили Петрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: К.В. Кравченко
О.В. Лукянчук
Судове рішення № 64564785, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 486/1017/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: