Постанова № 64564427, 31.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 р. Справа № 524/7396/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.10.2016р. по справі № 524/7396/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, оформлене у вигляді листа від 08.09.2016 року № 03-10387 щодо відмови здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання.

- скасувати рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, оформлене у вигляді листа від 08.09.2016 року № 03-10387 щодо відмови здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання.

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з 01 березня 2016 року здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг інваліду війни ІІ групи ОСОБА_1 на оплату спожитої електроенергії та централізоване теплопостачання, без обмеження норм споживання.

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі його відокремленого підрозділу - Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», надавати щомісячно споживачу ОСОБА_1 рахунки за спожиту електроенергію та централізоване теплопостачання, без обмеження норм споживання з врахуванням пільг інваліда війни ІІ групи, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з вересня 2016 року;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (юридична адреса: 36022, м. Полтава, вул. Старий поділ, 5, код ЄДРПОУ - 00131819) в особі його відокремленого підрозділу - Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (юридична адреса: 39601, м. Кременчук, Полтавська область, проспект Свободи, 8, код ЄДРПОУ ВП - 25717118) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) 564 гривні 31 коп., надмірно сплачених за спожиту електроенергію за період березень-серпень 2016 року;

- визнати право ОСОБА_1 на отримання пільг інваліда війни ІІ групи, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за місцем мешкання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1, а саме на безкоштовне споживання електроенергії та послуги централізованого теплопостачання, без обмеження норм споживання.

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» надати до суду звіт про виконання судового рішення на протязі місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надати до суду звіт про виконання судового рішення на протязі місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.10.2016 року по справі № 524/7396/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання ОСОБА_1, як інваліду війни ІІ групи.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з 01.03.2016 р. здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг інваліда війни ІІ групи ОСОБА_1 на оплату спожитої електроенергії та централізоване теплопостачання за місцем його мешкання, без обмеження норм споживання.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.10.2016 року по справі № 524/7396/16-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача, в обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Автозаводському району як «інвалід війни» та «ветеран органів внутрішніх справ». Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на 100-відсоткову знижку з оплати житлово-комунальних послуг, а також відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», має право на 50-відсоткову знижку з оплати житлово-комунальних послуг. Вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» № 117 від 29.01.2003 року, пільговик який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України включається до Реєстру як пільговик, що користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором. Стверджує, що за вибором позивача, останній, разом з дружиною, користується 100-відсотковою знижкою на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до соціальних норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», як інвалід війни. Відтак, оскільки позивач отримує пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», останній не має права на відшкодування витрат з надання пільг за Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга - задоволенню.

Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з підстав, викладених в останніх, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема зазначає, що має право на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання як інвалід війни, ветеран органів внутрішніх справ та особа, яка звільнена з органів внутрішніх справ за хворобою. Вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» не передбачено обмежень щодо можливості користування різними пільгами при наявності декількох статусів, які дають право на отримання пільг.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1, згідно з випискою з Наказу Управління МВС України в Полтавській області від 01.12.2003 року № 100, звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 65 п. «б» (через хворобу у відставку) з 01.12.2003 року (а.с13).

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука (а.с. 15) та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Згідно даних персональної облікової картки ОСОБА_1, останній отримує 100-відсоткову знижку на оплату житлово-комунальних послуг як інвалід війни ІІ групи (а.с. 100)

Не погоджуючись з розміром встановлених пільга, ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою, в якій просив здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання та відшкодувати суму сплачених рахунків за спожиту електроенергію понад норму споживання 160 кВт.год. за період березень-серпень 2016 року шляхом перерахування коштів на пенсійний рахунок ОСОБА_1

Листом Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 08.09.2016 року № 03-10387 позивачу повідомлено про те, що останній перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Автозаводському району, як «інвалід війни» та «ветеран органів внутрішніх справ», і користується 100-відсотковою знижкою на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до соціальних норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Таким чином, ОСОБА_1 як «інвалід війни», відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» користується 100% знижкою на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до діючого законодавства.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються пільги, зокрема, щодо оплати житлово-комунальних послуг.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Автозаводському району як «інвалід війни» та «ветеран органів внутрішніх справ».

Щодо пільг, на отримання яких позивач має право як «ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Держава гарантує кожному ветерану військової служби, ветерану органів внутрішніх справ, ветерану Національної поліції, ветерану податкової міліції, ветерану державної пожежної охорони, ветерану Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерану служби цивільного захисту, ветерану Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також подає різні види допомоги шляхом, зокрема, надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності та заслуженого відпочинку.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 6 вказаного Закону, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Таким чином, позивач, як ветеран органів внутрішніх справ, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», має право на отримання 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема, на оплату спожитої електроенергії та централізоване теплопостачання в межах норм, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», у разі, коли право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, ця пільга надається по одному із них за вибором ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ, ветерана Національної поліції, ветерана податкової міліції, ветерана державної пожежної охорони, ветерана Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерана служби цивільного захисту, ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Колегія суддів зазначає, що позивач має право на отримання пільг як «інвалід війни» відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зауважує наступне.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги:

100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.;

100-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються інвалідам війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Таким чином, позивач, як інвалід війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», має право на отримання 100-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема, на оплату спожитої електроенергії та централізоване теплопостачання в межах норм, передбачених законодавством.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» № 117 від 29.01.2003 року, пільговик, який має право на конкретну пільгу згідно з кількома законами України включається до Реєстру як пільговик, що користується цією пільгою згідно з одним Законом України за його вибором.

Якщо фізична особа має право на пільги згідно з кількома законами, до Реєстру включається така інформація про пільговика.

Отже, позивач, має право на користування пільгою лише за одним Законом України за його вибором.

Як вбачається, з матеріалів справи, за вибором позивача, останній, разом з дружиною, користується 100-відсотковою знижкою на оплату житлово-комунальних послуг, як інвалід війни, згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідно до соціальних норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

Відповідно до Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 року, на відповідне Управління праці та соціального захисту населення покладено обов'язок щодо включення інформації про пільговиків до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та покладено обов'язок щодо коригування включеної до реєстру інформації за заявою пільговика, у разі коли він бажає обрати інший вид пільг.

Судовим розглядом встановлено, що будь-якої іншої інформації та будь-яких заяв і довідок, окрім заяви про відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання, до Відповідача не надходило.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку про те, що, оскільки позивач отримує пільги як «інвалід війни» відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», останній не має права на відшкодування витрат з надання пільг як «ветеран органів внутрішніх справ» за Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на постанову Верховного суду України від 10.05.2016 року по справі № 0870/5751/12, в якій зазначено, що відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії працівникам міліції, державної кримінально-виконавчої служби та/чи іншій категорії осіб, встановленій законом, звільнених за віком, хворобою або вислугою років, має здійснюватить без обмежень норм споживання, з огляду на наступне.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 28.12.2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у 2008 році 50 % знижка з оплати комунальних послуг та палива працівникам міліції та членам їх сімей надавалась в межах норм, встановлених законодавством.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 1 пункту 68розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Як вбачається з тексту вказаного рішення Конституційного суду України, неконституційним визнано положення щодо обмеження пільг "в межах норм, встановлених законодавством", працівникам міліції та членам їх сімей у вигляді 50% знижки з оплати комунальних послуг та палива, передбаченої ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію".

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року було внесено зміни до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію", відповідно до яких було встановлено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством.

Положення ч. 4 ст. 22 Закону України "Про міліцію" не були визнані неконституційними.

Таким чином, після 01.04.2014 року (після набрання чинності вказаних положень), обсяг пільгового споживання електроенергії обмежується нормами, встановленими законодавством.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в постанові Верховного суду України від 10.05.2016 року проаналізовано положення ст. ст. 22, 24 Закону України "Про міліцію" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (2012 рік), тобто до внесення змін та доповнень Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року до вказаного Закону, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст. 244 КАС України, колегія суддів не приймає до уваги правові позиції Верховного суду України, які викладені у зазначеній постанові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання є правомірними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на оплату електроенергії без обмеження норм споживання ОСОБА_1, як інваліду війни ІІ групи та зобов'язання Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з 01.03.2016 року здійснювати відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг інваліда війни ІІ групи ОСОБА_1 на оплату спожитої електроенергії та централізоване теплопостачання за місцем його мешкання, без обмеження норм споживання.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.10.2016 року по справі № 524/7396/16-а в частині задоволення позовних вимог, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Автозаводського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.10.2016р. по справі № 524/7396/16-а скасувати в частині задоволення адміністративного позову.

В цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений 06.02.2017 р.