Ухвала суду № 64564189, 01.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року м. Київ К/800/25466/16

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Маринчак Н.Є., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року

у справі № 816/19/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі- Товариство) задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі - Інспекція) від 26 листопада 2014 року № 0006712201/2694.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, посилаючись на обставини, встановлені пунктом 1 частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі № 816/19/15-а відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій та посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати, а заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення задовольнити, скасувавши ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами Інспекції не погодився, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, підставою для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів від 26 листопада 2014 року № 0006712201/2694 стали висновки судів про те, що у Товариства були відсутні підстави включати до декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року від'ємне значення суми податку на додану вартість, що виникло за результатами прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2014 року № 0000221555/1417.

Сума податкового зобов'язання, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2014 року № 0000221555/1417 була неузгодженою у зв'язку з оскарженням даного акта в адміністративному та судовому порядку.

В заяві про перегляд судового рішення Інспекція вказувала на те, що оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі № 816/177/15-а позов Товариства про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2014 року № 0000221555/1417 було залишено без розгляду, від'ємне значення суми податку на додану вартість, що виникло за результатами прийняття Інспекцією вищевказаного податкового повідомлення-рішення, набуло статусу узгодженого, а відтак позивач повинен був включати вказані показники до податкової звітності.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви Інспекції, виходили із того, що названі інспекцією обставини не є нововиявленими.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такими є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Вказані підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є особливим самостійним видом перевірки законності та обґрунтованості судових рішень щодо відповідності об'єктивній істині, правам та обов'язкам сторін, зумовлений недостатньою дослідженістю обставин адміністративної справи, що може суттєво впливати на прийняття остаточного судового рішення щодо даної справи. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Разом з тим, узгодженість грошових зобов'язань, що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2014 року № 0000221555/1417, у зв'язку із набранням законної сили ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 816/177/15-а, не має значення для вирішення спору та не є нововиявленою обставиною, адже ці обставини не є істотними, а врахування цих обставин судом не призвело б до прийняття іншого судового рішення. Названа Інспекцією обставина свідчить про те, що саме з моменту узгодження грошових зобов'язань, тобто з моменту набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2014 року № 0000221555/1417, у платника податку виникає обов'язок включати суми грошового зобов'язання, визначного на підставі такого податкового повідомлення-рішення, до податкової звітності.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області відхилити, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун