Ухвала суду № 64564119, 31.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 р. № 876/9532/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Запотічного І.І., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання - Богдан А.О.,

представник позивача - Семиренка П.Я.,

представника відповідача - Дорош А.Б..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" звернулося з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.215 року за №0001762201/16839.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що зміни до договору оренди землі набрали чинності після припинення договору оренди, а тому не можуть визначати орендну плату за землю. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009 року за №2712, якою затверджено нормативно-грошову оцінку земель м. Львова, визнана не чинною та скасована судовим рішенням від 18.0.2015 року, у контролюючого органу відсутні правові підстави керуватись нею при визначенні орендної плати за землю. Також позивач вважає, що спірні обставини досліджувались у судовому порядку, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до положень ст.72 КАС України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 02.11.2015 року за №0001762201/16839.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

19.10.2015 року за результатами перевірки податковим органом складено акт №1926/13-04-22-02/19177304 яким встановлено, що у порушення п.289.1 ст.289 ПК України товариством занижено орендну плату за землю на суму 703584 грн. 90 коп., а саме: при поданні розрахунку орендної плати за землю за 2014 рік не було враховано рішення суду, яким змінено договір оренди земельної ділянки.

На підставі зазначеного акту, апелянтом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001762201/16839 від 02.11.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати у сумі 1055377 грн. 35 коп., в тому числі основний платіж - 703584 грн. 90 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 351792 грн. 45 коп.

Як встановлено за матеріалами справи, 15.03.2004 року між позивачем та Львівською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, термін дії якого становить десять років.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.01.2014 року у справі за №914/1919/13, яке набрало законної сили 19.03.2014року (постанова Львівського апеляційного Господарського суду від 19.03.2014 року), внесено зміни до згаданого договору в частині розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки.

Згідно положень пп.14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України, у редакції чинній на час перевірки, нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу вважається капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з положеннями абзацу першого п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 288.5.1, 288.5.2. п. 288.5 ст. 288 ПК України, у редакції чинній на час подання розрахунку орендної плати за землю за 2014 рік, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Розмір орендної плати не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

А згідно вимог п.п. 288.5.3. пункту 288.5 статті 288 ПК України, розмір орендної плати може бути більшим граничного розміру орендної плати, а ніж зазначений у підпункті 288.5.2, лише у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до абзацу 1 п.289.1 ст.289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Частиною 3 статті 653 ЦК України передбачено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.01.2014р. у справі за №914/1919/13 , яке набрало законної сили 19.03.2014 року, договірні зобов'язання між сторонами змінились з 20.03.2014 року. Проте, без врахування того, що термін договору оренди закінчився 16.03.2014 року, контролюючий орган односторонньо без достатніх на те правових підстав застосував до спірних правовідносин зміни умов договору, відповідно до вищезгаданого судового рішення.

За змістом ст.33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-XIV, з наступними змінами та доповненнями, даний договір не може вважатись автоматично поновленим, оскільки положення даної норми передбачають укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Зазначеної додаткової угоди під час розгляду справи укладено не було, а листом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.11.2015 року за №2403-2вих-1188 підтверджено, що договір оренди земельної ділянки не продовжено.

При цьому слід зазначити, що до спірних правовідносин не може бути застосована і нормативна грошова оцінка, яка була затверджена ухвалою Львівської міської ради від 18.06.2009 року за №2712 виходячи з наступних обставини справи.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2015 року у справі за №461/8220/13-а, яка набрала законної сили 09.11.2015 року, визнано не чинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.06.2009 року за №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова" з моменту її прийняття, а відтак з врахуванням положень ч.5 ст.124 Конституції України та ст.14 КАС України, вказана ухвала органу місцевого самоврядування є не чинною з моменту її прийняття.

Поряд з цим, не беруться до уваги покликання апелянта на те, що на час перевірки така постанова не набрала законної сили та на те, що згідно ухвали Львівської міської ради від 25.12.2014 року за №4250 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Львова", ухвала органу місцевого самоврядування від 18.06.2009 року втратила чинність з 01.01.2015 року, оскільки судовим рішенням така визнана не чинною з моменту її прийняття.

В матеріалах справи наявні акт перевірки від 12.05.2014 року за №341/22-01/19177304, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 року, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 року та постанова цього ж суду від 09.12.2015 року у справі №813/4309/14, із змісту яких вбачається, що обставини з приводу правомірності визначення орендної плати між сторонами досліджувались у судовому порядку.

Так зокрема, у постанові суду апеляційної інстанції від 09.12.2015 року у справі №813/4309/14 зазначено, що оскільки ухвала Львівської міської ради №2712 від 18.06.2009 року визнана у судовому порядку не чинною та скасована з моменту її прийняття, тому затверджена нею нормативно-грошова оцінка земель м.Львова не може покладатись в основу визначення грошових зобов'язань позивачу з орендної плати за землю.

Дана постанова набрала законної сили з моменту її проголошення, а тому з врахуванням вимог ч.1 ст.72 КАС України, зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Отже, викладене вказує на те, що не може вважатись правомірно визначеною сума грошового зобов'язання з основного платежу, а тому є протиправним і визначення фінансових санкцій, відтак колегія суддів констатує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягало безумовному скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року у справі №813/6478/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: І.І. Запотічний

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 06.02.2017 року