Постанова № 64562603, 01.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 876/9420/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м.Львова від 07 листопада 2016 року в адміністративній справі № 461/6704/16-а за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Галицького районного суду м.Львова із вказаним позовом та просив: поновити строк звернення до суду; визнати протиправною і скасувати постанову Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 2516/20909/16 від 20 липня 2016 року, відповідно до якої його визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (далі - МК України), за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки автомобіля і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що строки транзитних перевезень, встановлені статтею 95 МК України, були перевищені ним з об'єктивних причин, які не дали йому можливості здійснити своєчасний вивіз транспортного засобу за межі України та про що він своєчасно і належним чином повідомляв митний орган.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 07 листопада 2016 року поновлено позивачу строк звернення до суду; позов задоволено; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС України сплачений судовий збір у сумі 551,21 грн.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Львівська митниця ДФС, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що суд першої інстанції безпідставно, за відсутності належних доказів, дійшов висновку про наявність обставин, які виключають можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил і накладення на нього адміністративного стягнення, а саме те, що порушення позивачем строку доставки автомобіля було вчинене внаслідок дії обставин непереборної сили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Як видно із оскаржуваної постанови Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 2516/20909/16 від 20 липня 2016 року, за результатами перевірки інформаційних ресурсів АСМО «Інспектор» та САІС ДМС України щодо невивезених за межі митної території України транспортних засобів на іноземній реєстрації було встановлено, що ОСОБА_3 через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» митниці, каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), 15 серпня 2015 року ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Citroen» НОМЕР_1 р.н. НОМЕР_2 (далі - Транспортний засіб), без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами статті 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Одночасно було встановлено відсутність в ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 21 червня 2016 року.

Листом Львівської митниці ДФС № 9256/13-70-26/Л/29 ОСОБА_3 викликано до Львівської митниці ДФС для надання пояснень та участі у складанні в його відношенні протоколу про порушення митних правил.

Станом на 21.06.2016 р. ОСОБА_3 до митниці не прибув та відповідних пояснень не надав.

Перевіркою також встановлено, що 25 серпня 2015 року ОСОБА_3 звертався до Львівської митниці ДФС з приводу неможливості вивезення Транспортного засобу у зв'язку з поломкою та перебування на ремонті.

У ході розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 надав довідку від ФОП ОСОБА_5 від 02.09.2015 року за № 43 про перебування Транспортного засобу на ремонті, окрім того, зазначив, що з 02.09.2015 року й по 20.07.2016 року Транспортний засіб перебуває за адресою його проживання (АДРЕСА_1).

Тобто, станом на 20.07.2016 року ОСОБА_3 не вжив ніяких заходів щодо вивезення Транспортного засобу за межі митної території України в межах терміну транзиту та в інший митний режим згідно законодавства не помістив.

У зв'язку з тим, що станом на 21.06.2016 року ОСОБА_3 перевищив більше, ніж на десять діб встановлений частиною першою статті 95 МК України строк доставки Транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України), а також враховуючи те, що ОСОБА_3 впродовж року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень, 21 червня 2016 року стосовно нього Львівською митницею ДФС було складено протокол про порушення митних правил і постановою Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 2516/20909/16 від 20 липня 2016 року останнього визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України, за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки автомобіля і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_3 оскаржив її до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти звернення позивача до Львівської митниці ДФС із заявою про припинення митного режиму транзиту у зв'язку із аварією транзитного Транспортного засобу. На підтвердження факту аварії автомобіля позивач надав довідки ФОП ОСОБА_5 за № 243 від 02.09.2015 р. та № 244 від 28.09.2015 р., де зазначено, що Транспортний засіб перебуває на ремонті та довідку ФОП ОСОБА_6 від 03.11.2016 р., де зазначено, що Транспортний засіб перебуває на ремонті; причина поломки - заклинив двигун.

Відтак, строки транзитних перевезень, встановлені статтею 95 МК України, були порушені ОСОБА_3 з об'єктивних причин, які не дали йому можливості здійснити вивіз транспортного засобу за межі України у встановлений законодавством строк.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

За приписами частини першої статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Пунктом першим статті 320 МК України встановлено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Визначення митного режиму «транзит» міститься у статті 90 МК України та означає митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 93 МК України встановлено вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Строки транзитних перевезень передбачено частиною першою статті 95 МК України та встановлюються для автомобільного транспорту - 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.

Частиною другою статті 95 МК України передбачено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 МК України.

Статтею 102 МК України встановлено, що митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною першою статті 192 МК України визначено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657, обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - це часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

На підтвердження поломки Транспортного засобу та його перебування на ремонті позивачем надано зазначені вище довідки, видані ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_7

Разом з тим, зазначені довідки не містять жодної інформації про те, що Транспортний засіб потребував ремонту в результаті аварії або дії обставин непереборної сили; не вказано про причини виникнення поломки Транспортного засобу; несумісність вказаної поломки з експлуатаціє та рухом (зокрема, щодо довідок ФОП ОСОБА_5).

Також не надано будь-яких документів, які б підтверджували факт аварії чи настання обставин непереборної сили та фактичне здійснення ремонту, як-от: протоколи огляду, акти, договори, наряди-замовлення, накладні, квитанції, акти передавання-приймання транспортного засобу, рахунки-фактури, податкові накладні тощо.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що вважав, що відповідно до відповіді митного органу вивезти Транспортний засіб він повинен був після завершення ремонтних робіт; проте ремонт Транспортного засобу не здійснювався через відсутність у нього для цього коштів. Крім того, вивезення Транспортного засобу ускладене й тим, що станом на даний час у нього закінчився термін дії візи для виїзду за кордон.

Згідно з частиною третьою статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на вказані норми законодавства та встановлені у справі обставини колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про правомірність дій суб'єкта владних повноважень стосовно притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьої статті 470 МК України та відсутність у цьому випадку підстав для застосування положень частини другої статті 95 МК України.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 07 листопада 2016 року в адміністративній справі № 461/6704/16-а скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена у повному обсязі 06 лютого 2017 року.