Постанова № 64562540, 01.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 876/8774/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2016 року у справі №305/1171/16 - а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної до 05 травня разової грошової допомоги, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області, у якому просив зобов'язати відповідача здійснити йому (позивачу), інваліду війни ІІІ групи, перерахунок та виплату разової щорічної грошової допомоги до 05 травня згідно вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком з урахуванням пільг, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Позовні вимоги мотивував тим, що він є інвалідом ІІІ групи і згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічна разова до 05 травня грошова допомога виплачується в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. При цьому, просив врахувати пільгу відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в України». Однак, відповідачем знехтувано вимоги Конституції України та Законів України.

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено: зобов'язано Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату разової грошової щорічної допомоги до 05 травня інваліду війни ІІІ групи, згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком з урахуванням пільг, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та з урахуванням раніше виплачених коштів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції вимог законодавства, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 05 травня інвалідам війни ІІІ групи в розмірі 2 310 гривень. Отже, керуючись вищевказаним законодавчим актом, позивачу правомірно виплачено разову грошову допомогу у зазначеному розмірі.

Також мінімальний розмір пенсій за віком підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості. Тобто, при призначенні мінімальних пенсій, враховуючи ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», особам, які набули права на одержання цієї пенсії, виплачується пенсія у розмірі мінімального споживчого бюджету, розмір якої не збільшено на 20 відсотків. Застосування мінімального розміру пенсій за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули та не направили представників, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, від осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі.

У зв'язку з цим справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, а керуючись ст.ст. 41, 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме частина 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою встановлено, що до 05 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, а не постанова Кабінету Міністрів України №141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». При цьому, згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що проживає, працює або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01 листопада 2013 року.

Також позивач проживає на території гірського населення, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, згідно якого має право на гарантії і пільги встановлені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Листом від 29 червня 2016 року №1783/08 - 07 позивача було повідомлено, що у 2016 році встановлено виплату разової грошової допомоги до 05 травня інвалідам ІІІ групи в розмірі 2 310 гривень. Також управління виплатити перераховану щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як інваліду війни третьої групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплаченої суми, за рахунок коштів держбюджету немає можливості.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантування їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово - морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час. Згідно з пунктом 5 ст. 12 цього ж Закону, щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з пунктом 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року) встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, міських державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: інвалідам війни ІІІ групи - 2 310 гривень (пп. 1 п.1 Постанови).

Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним судом України не конституційними.

Управлінням соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області нараховано та виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік в розмірі 2 310 гривень.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року №20 - рп/2011, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №1 - 11/2012 від 25 січня 2012 року у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Проте, при постановленні рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог. Колегія суддів дійшла до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік.

Згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. .

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що постанову з наведених вище мотивів слід скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити: постанову суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні адміністративного позову відмовити з вищенаведених мотивів.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області - задовольнити.

Постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2016 року у справі №305/1171/16-а скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної до 05 травня разової грошової допомоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Повний текст постанови складено 06 лютого 2017 року.