Ухвала суду № 64562520, 02.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 р. № 876/8296/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Піддубного О.О.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» 10.06.2016 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2016 року № 0000972203 на суму 1020,00 грн., № 0000962203 на суму 1 483 338,61 грн., № 0000952203 в частині основного платежу в сумі 868093, 75 грн. та за штрафними санкціями в сумі 173618,75 грн., № 0000912203 в частині основного платежу в сумі 1250 055,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 416 685,00 грн.

Постановою Волинського окружного суду від 02 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 28 березня 2016 року № 0000972203, № 0000962203, № 0000952203 та № 0000912203.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована з 15.07.2014. Вказана обставина також підтверджена листом Міністерства закордонних справ України, в якому зазначено про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014, оскільки остання була недіючою. Таким чином, додатки до контракту після 15.07.2014 порушують норми Закону України «Про міжнародне приватне право», а отже не мають жодних правових наслідків, оскільки укладені зі стороною, яка на дату укладення змін договору була ліквідованою, а отже припинила свої зобов'язання.

Відтак, апелянт зазначає, що перевіркою правомірно зроблено висновок про те, що позивачем занижено доходи за 2014 рік на суму безповоротної фінансової допомоги в загальній сумі 4 629 832,38 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього в сумі 833 370 грн., порушено вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що Головне управління ДФС в період з 17.12.2015 по 28.12.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірки ДП «Маневицьке лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» за період з 01.01.2014 по 01.04.2016, за результатами якої складено акт №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення ДП «Маневицьке лісове господарство».

1) п. 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290; п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.5.4, пп. 135.5.5, пп. 135.5.15, п. 135.5, ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - ПК України), занижено доходи за 2014 рік на суму інших доходів (сум безповоротної фінансової допомоги), в загальній сумі 4 629 832,38 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 833 370 грн., в тому числі: за 2014 рік на 833 370 грн.;

2) вимог Наказу Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, вимог Розділу III «Зміст статей звіту про фінансові результати» Наказу Міністерства фінансів України 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності «Зміст статтей звіту про фінансові результати» із змінами та доповненнями та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.01.2001 за №47/5238, в порушення п. 1, її. 2, п. З Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, Закон України 21.09.2006 №185-У «Про управління об'єктами державної власності» із змінами та доповненнями, п. 153.3 ст. 153 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено відрахування частини чистого прибутку за 2014 рік у сумі 694 475 грн.

3) ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», по взаємовідносинах із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту №ПЛГ-2013/1 від 03.07.2013 (із змінами та доповненнями);

4) ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

16.03.2016 за вих. №8/537 позивачем подані заперечення на акт перевірки Головного управління ДФС у Волинській області №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016, за результатами розгляду яких Головне управління ДФС у Волинській області листом від 23.03.2016 №1540/10/03-20-14-03-13 висновки акту залишила без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016 Головним управлінням ДФС прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000952203 від 28.03.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу в сумі 694 475 грн. та за штрафними санкціями в сумі 173 618,75 грн., №0000912203 від 28.03.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності», на суму основного платежу в розмірі 833 370 грн. та за штрафними санкціями в сумі 416 685 грн., №0000962203 від 28.03.2016, яким підприємству нараховано пеню в сумі 1 483 338,61 грн. за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті, №0000972203 від 28.03.2016, яким до позивача застосовано штраф за порушення порядку декларування валютних цінностей на суму 1 020 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення, залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Згідно акта перевірки №3/03-20-14-03-07/00991545 від 03.03.2016, податковий орган встановив здійснення позивачем зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія)

На переконання відповідача, кошти в сумі 600 395,93 доларів США, що надійшли від вищевказаної фірми-нерезидента в рахунок оплати за поставлений товар з 15.07.2014, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар, що свідчить про заниження позивачем доходів на загальну суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 4 629832,38 грн., порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального постачання товару відповідно до контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства. Посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є необґрунтованим.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.12.2013 між ДП «Маневицьке лісове господарство» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) укладено зовнішньоекономічний контракт №ZB-MN-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 1350 м.куб.

Загальна сума контракту становить 97 200 доларів США. Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Термін поставки - з 02.01.2014 по 30.06.2014. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв'язку дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Термін дії контракту - до 30.06.2014 року.

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення від 12.12.2013 (додаток №1), від 31.03.2014 (додаток №2), від 07.04.2014 (додаток №3), від 15.05.2014 (додаток №4), від 02.06.2014 (додаток №5), від 10.06.2014 (додаток №6), від 01.07.2014 (додаток №7), від 15.07.2014 (додаток №8), від 08.09.2014 (додаток №9), від 18.09.2014 (додаток №10), від 29.09.2014 (додаток №11), від 14.10.2014 (додаток №12), від 24.10.2014 (додаток №13).

Відповідно до представлених для перевірки вантажно-митних декларацій, наведених в додатку 1 до акту, на виконання умов експортного контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013, ДП «Маневицьке лісове господарство» відвантажено лісоматеріалів (половника соснового) на загальну суму 600 395,93 дол. США.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011 року (далі - ПК України).

У відповідності до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Пунктом 137.10 ст. 137 ПК України передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Підпунктом 135.4.1. п. 135.4. ст. 135 ПК України встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Відповідно до п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Як передбачено п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг і охороною праці), тому право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

З матеріалів справи видно, що відповідно до Протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об'єднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom.

Дана обставина свідчить про те, що Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP», United Kingdom ліквідована не була, відбулась лише зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон) цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до ст. 26 Закону цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 25 того ж законодавчого акту особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до п.п. 14.1.122. п. 14.1. ст. 14 ПК України нерезиденти - це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Згідно з п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року для цілей цієї конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Підпунктом (і) пункту 1 ст. 3 цієї ж Конвенції визначено, що термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого королівства Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Згідно із п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 7 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

Згідно з п. 6 ст. 8 того ж Закону документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 цю компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2014.

Крім цього, всі первинні документи (контракт, додатки до контракту, рахунки фактури, специфікації до рахунків-фактур, вантажні митні декларації (ВМД)) згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2015 вилучені в ході проведення обшуку у ДП «Маневицьке лісове господарство» та передані до СУ ГУ ДФС у Волинській області.

Таким чином, факт реального постачання товару відповідно до контракту №ZB-MN-1 від 12.12.2013 підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає жодних правових підстав для визнання вказаних документів недостовірними.

Твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP» не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, суму в розмірі 340 530 дол./США (еквіваленту 4 590 355,46 грн.) відповідачем помилково було визначено, як безповоротну фінансову допомогу відповідно до вимог п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а викладені в акті перевірки висновки про заниження ДП «Маневицьке лісове господарство» доходів за 2014 рік на вказану суму є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми безповоротної фінансової допомоги по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.

Також, суд враховуючи надану вище оцінку висновкам контролюючого органу щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, не погоджується з висновками контролюючого органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Волинській області від 28 березня 2016 року № 0000972203, № 0000962203, № 0000952203 та № 0000912203, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2016 року у справі №803/903/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М.Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І.Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 07.02.2017 року.