Постанова № 64562329, 01.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №749/988/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Чигвінцев М.С.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про перерахунок пенсії за вислугу років, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Щорського районного суду Чернігівської області з позовом до Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (далі - Корюківське ОУПФ) про визнання протиправно дій щодо відмови в нарахуванні та виплаті раніше призначеної пенсії за вислугу років, зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії з 01.04.2015 р.

Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Корюківського ОУПФ щодо відмови позивачу з 30.03.2016 р. у поновлені виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Корюківське ОУПФ відновити позивачу з 30.03.2016 р. нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову Корюківське ОУПФ подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, позивач є працюючим пенсіонером, з 20.04.2005 р. перебуває на обліку в Корюківському ОУПФ як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно записів трудової книжки, позивач з 17.11.2010 р. займає посаду сільського голови Чепелівської сільської ради Щорського районного суду Чернігівської області, яка відноситься до посадових осіб місцевого самоврядування.

З 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. виплата пенсії позивачу була призупинена на підставі ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції від 02.03.2015 р. №213-VIII, а з 01.01.2016 р. - на підставі ст. 47 цього Закону в редакції від 24.12.2015 р. №911-VIII

Рішенням Корюківського ОУПФ від 13.10.2016 р. №2471/05 позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії, оскільки вона продовжує працювати на посаді та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Вирішуючи даний спір, колегія суддів виходить з наступного.

Позовні вимоги за період з 09.03.2016 р. по 29.03.2016 р. залишені судом першої інстанції без розгляду. Позивач в апеляційному порядку до суду не звертався.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

З 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VIII, яким абзац 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» змінено абзацам такого змісту: Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Разом з тим, 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. №911-VIII, яким абзац 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Отже, з 01 січня 2016 року змінилися підстави, за яких припиняється виплата пенсія особам, які працюють, крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Так, замість умови роботи пенсіонера на посаді, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених, зокрема Законом України «Про державну службу», зазначено умову роботи особи на посадах та на умовах, передбачених, зокрема Законом України «Про державну службу».

Таким чином, оскільки позивач працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та не належить до зазначених пільгових категорій громадян, дії Корюківського ОУПФ щодо припинення виплати пенсії позивачу є правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При вирішенні спірних правовідносин колегією суддів також враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні від 9 жовтня 1979 року по справі «Ейрі проти Ірландії», де суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р. Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Отже, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, тому апеляційну скаргу Корюківського ОУПФ необхідно задовольнити, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Корюківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області - задовольнити.

Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст постанови складено 06.02.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.